Проблема удосконалення українських підприємств (організацій, установ) як ключового фактора підвищення їх конкурентоспроможності та сталого розвитку порушувалася неодноразово. Але навіть якщо сотні вітчизняних підприємств суттєво поліпшать свою досконалість, це принципово не вплине на конкурентоспроможність економіки України.
Таке в осяжному для огляду майбутньому може статися лише внаслідок розвитку в країні масового руху за досконалість і конкурентоспроможність, коли до цього руху буде залучено десятки тисяч підприємств одночасно. А це потребує активного сприяння з боку влади держави та її регіонів. Антикризова рада громадських організацій України у "Платформі економічного патріотизму: першочергові завдання" запропонувала уряду започаткувати у двох-трьох регіонах України пілотні проекти з опрацювання підходів щодо забезпечення конкурентоспроможності і сталого розвитку їх економік на засадах сприяння руху за досконалість.
Чому сьогодні актуально активізувати рух
безпосередньо в регіонах
Час, відведений Україні для перетворень, практично вичерпано. На центральні органи влади розраховувати вже не доводиться - мотивування суб'єктів господарської діяльності до вдосконалення і створення для цього сприятливих умов вони повинні були розпочати відразу після здобуття Україною незалежності, тобто ще 25 років тому. А сьогодні практично вже не залишилося часу, щоб змінити ситуацію на краще кардинально в масштабах усієї країни.
Водночас на регіональному рівні, завдяки більшій гнучкості та оперативності, є ще деяка можливість уберегти підприємців, а відповідно, й економіку шляхом невідкладної організації масового руху за ділову досконалість. Не чекаючи вказівок зверху. До цього керівників регіонів має підштовхнути і те, що відповідно до політики децентралізації їм надається значно більше прав у формуванні місцевих бюджетів, зокрема за рахунок податків, що сплачуються місцевими підприємствами; при цьому істотно підвищується їх відповідальність за конкурентоспроможність економіки та рівень життя громадян. А звідси - має зрости їх зацікавленість у досконалості і конкурентоспроможності підприємств. Але головне, для збереження лояльності виборців і керівники, і депутати мають демонструвати їм свої реальні досягнення. Адже виборці оцінюють "обранців" за фактичним рівнем життя в регіоні, який безпосередньо залежить від конкурентоспроможності його підприємств і економіки.
Що потрібно знати
керівникам регіонів
На жаль, в Україні часто не розуміють, що відбувається в Європі і світі в частині ділової досконалості, від якої залежить конкурентоспроможність. Тому рішення, що приймаються на різних рівнях управління, як правило, неадекватні і не забезпечують очікуваного ефекту. Для підвищення ефективності рішень на рівні регіонів можна порекомендувати їх керівникам узяти до уваги конкретні постулати.
Насамперед варто усвідомити, що технічні регламенти на продукцію важливі, але не мають стосунку до конкурентоспроможності продукції, як це зазначено у нормативних документах. Це вимоги, яких потрібно дотримуватися, щоб продукція була безпечною. А досягнення відповідності регламентам, що відповідають європейським директивам, - це тільки пропуск на європейські ринки. Адже купують не безпеку, а споживчі властивості продукції (за умови, що їх застосування безпечне).
До норм стандартів потрібно ставитися з повагою, але пам'ятати, що стандарт - це не ідеал, а компроміс між сильними і слабкими сторонами. Це мінімальна норма, прийнятна для насиченого ринку. Відповідність стандартам не гарантує довгострокової конкурентоспроможності на ринках, де конкурентна боротьба ведеться не стільки на рівні норм стандартів, скільки на рівні, що їх перевищує.
Якість продукції має особливе значення для споживачів, проте лише якості може бути недостатньо для конкурентоспроможності підприємства. Є ще такі важливі показники, як собівартість продукції, продуктивність праці, екологічна безпека тощо. У розвинених країнах основну увагу приділяють переважно не продукції, а організаціям, досконалості їх систем менеджменту.
Мати на підприємстві систему управління якістю, що відповідає стандарту ІSО 9001, актуально. Проте наявність такої системи ще не гарантує йому конкурентоспроможності, - потрібно ефективно управляти компанією в цілому, щоб одночасно забезпечувати прийнятний рівень також інших показників.
Відповідність системи менеджменту підприємства вимогам міжнародних стандартів сприяє підвищенню ефективності управління. Однак для конкуренції на насичених ринках цього може виявитися недостатньо. Системи менеджменту провідних європейських компаній більш просунуті, ніж передбачено стандартами.
Органи влади лише виставляють планки вимог до якості продукції (обов'язкові на рівні регламентів і добровільні на рівні стандартів). Але долати ці планки, а також планки, що встановлюють споживачі, повинні самі підприємства шляхом досягнення прийнятного рівня своєї ділової досконалості.
Підняти досконалість підприємств регіону до прийнятного рівня неможливо в один дотик. Для цього потрібен тривалий час, якого у нас практично вже немає.
Головним завданням обласних державних адміністрацій (ОДА) і обласних рад (ОР) є не лише забезпечення власної досконалості, а також сприяння в цілому підвищенню ділової досконалості й конкурентоспроможності підприємств регіону, зростанню ефективності всієї регіональної економіки і поліпшенню життя громадян.
Що робити регіонам
для забезпечення
своєї конкурентоспроможності
У Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 р., затвердженій постановою Кабінету міністрів України від 6 серпня 2014-го №385, серед цілей на першому місці стоїть "Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів". Але, на жаль, ні в розкритті цієї мети, ні в завданнях з її досягнення навіть не згадано необхідності підвищити рівень досконалості підприємств, які мають безпосередньо забезпечувати конкурентоспроможність регіонів.
Конкурентоспроможність будь-якого регіону спирається на "багнети" успішності своїх підприємств. Що більша їх частина конкурентоспроможна відносно зовнішніх компаній, то більше шансів бути конкурентоспроможним і регіону в цілому. А відтак, в інтересах регіональної влади створити умови, сприятливі для підвищення ділової досконалості своїх підприємств, залучення їх до регіонального руху за досконалість. Щоб краще зрозуміти, як цього досягнути, розглянемо типовий проект, який розроблено Українською асоціацією досконалості та якості (УАДЯ) для регіонів України.
Проект під назвою "Створення сприятливих умов для розгортання в регіоні руху за досконалість і конкурентоспроможність підприємств і економіки" спрямований на вирішення завдань, передбачених Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 р. (Ціль1.Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів: підвищення ефективності використання внутрішніх факторів розвитку регіонів; розвиток підприємницького середовища. Ціль 3. Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку: підвищення якості державного управління регіональним розвитком). Крім того, проект враховує доручення Кабінету міністрів України від 28 серпня 2017 р. №22744/3/1-17 і базується на рекомендаціях, викладених у Резолюції
10-го Всеукраїнського з'їзду якості (Київ, 26 травня 2017 р.).
Цільовими групами (бенефіціарами) цього проекту є перш за все ОДА і ОР (підвищення рівня досконалості, збільшення бюджету регіону, покращення соціально-економічного стану в регіоні, поліпшення ставлення до влади з боку громади регіону) і підприємства регіону (підвищення рівня досконалості і конкурентоспроможності та позитивні наслідки, які з цього випливають).
Загальна мета проекту відповідає його назві, а саме: "Створити механізми мотивації та сприятливі умови для розгортання в регіоні масового руху за ділову досконалість". Для цього, по-перше, необхідно змінити уявлення керівників різних рівнів про те, яким чином забезпечується конкурентоспроможність в умовах глобального насиченого ринку, та про роль у цьому таких складових, як технічні регламенти, стандарти, продукція та її якість, системний менеджмент і ділова досконалість. А тому в проекті передбачено створити для цього відповідні умови, зокрема провести відповідне навчання.
По-друге, потрібно ознайомити керівників і навчити фахівців підприємств, організацій і установ того, як потрібно професійно будувати ефективні системи менеджменту. І тому передбачено створити умови для адекватного розуміння про побудову таких сучасних систем. По-третє, зважаючи на складність сучасних систем менеджменту та недостатню обізнаність з ними в українських ділових колах, вирішено відпрацювати основні проектні рішення на пілотних підприємствах регіону. По-четверте, для розгортання в регіоні широкого руху за ділову досконалість необхідно мати розвинену інфраструктуру підприємств із надання відповідних послуг. Для цього передбачено створення, стажування і ліцензування регіональних компетентних центрів з навчання, оцінювання та визнання рівнів досконалості підприємств відповідно до концепцій і моделі EFQM.
Для більш ефективного сприяння підприємствам (організаціям, установам) в удосконаленні передбачається створити для них загальнодоступну спеціалізовану регіональну базу даних щодо гарних практик у сфері ділової досконалості й системного менеджменту. І, нарешті, для ширшого залучення підприємств регіону до руху за ділову досконалість і якість передбачено підвищити престижність досконалих підприємств, розробити і ввести в дію систему мотивації та створити сприятливі умови для безперервного удосконалення.
Нижче наведено коротко опис діяльності за проектом протягом першого року. Для організації робіт з розгортання руху за ділову досконалість у регіоні передбачено проведення відповідного семінару-наради. За його підсумками має бути видано спільне розпорядження ОДА і ОР про початок регіонального проекту. Створено консорціум проекту, сформовано Раду проекту та робочу групу. Розроблено регіональну програму вдосконалення до 2020 р. Для виконання завдань програми формується відповідна інфраструктура. Далі розробляється нормативна та методична документація, необхідна для досягнення цілей проекту. Проводиться навчання персоналу і ліцензування компетентних центрів. Здійснюються первинне оцінювання відібраних пілотних підприємств і розробка програм їх удосконалення. Після виконання програм удосконалення підприємства повторно оцінюються, і визнаються досягнуті ними рівні досконалості. Після обговорення проміжних підсумків вносяться корективи в документацію і програму проекту. Тривалість пілотного етапу може становити приблизно рік. Після цього доцільно приступити до масового тиражування результатів уже силами самих регіонів.
До консорціуму проекту передбачається включити ОДА та ОР, провідні регіональні об'єднання роботодавців і молоді, провідний ВНЗ, професійні організації у сфері якості і досконалості, підприємства з досвідом удосконалення на основі концепцій і моделі досконалості EFQM, УАДЯ і провідні ЗМІ. При формуванні інфраструктури проекту особливу увагу слід приділити створенню регіональних компетентних центрів: навчальних, експертно-методичних і демонстраційних. Крім того, для апробації методик і технологій практичного вдосконалення на засадах концепцій і моделі EFQM та інших сучасних методів і засобів передбачається відібрати на конкурсних засадах пілотні підприємства, які найбільшою мірою представлять інфраструктуру регіону. Це можуть бути: департамент ОДА, районна рада, навчальний заклад, заклад охорони здоров'я, а також підприємства: машинобудівне, легкої промисловості, будівельне, транспортне, сільськогосподарське, харчування, туристичне тощо. Передбачається також розробити цілий ряд нормативних і методичних документів для забезпечення ефективного виконання проекту.
Методичною платформою проекту визначено: фундаментальні концепції та модель досконалості EFQM; міжнародні стандарти (ISO) і національні стандарти (ДСТУ) на цільові системи менеджменту; науково-методичні розробки Інституту кібернетики НАН України в частині інформаційних технологій управління; організаційно-методичні розробки УАДЯ в частині вдосконалення підприємств на засадах концепцій і моделі EFQM та організації розвитку руху за ділову досконалість.
Що очікується
від реалізації проекту
Реалізація проекту сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та сталому розвитку регіону, отриманню економічної та бюджетної ефективності та створенню позитивного соціального впливу на суспільство. Водночас через залежність від дуже багатьох факторів обґрунтовано підрахувати майбутню економічну ефективність проекту нереально. Натомість можна спрогнозувати цінність та ефективність проекту, якщо оцінити досягнення українських компаній різних галузей, розміру та права власності, що вже вдосконалювалися на засадах фундаментальних концепцій і моделі EFQM.
Так, понад 50 із них у різні роки отримали сертифікат EFQM "Визнана досконалість у Європі", 30 - стали призерами Нагороди за якість (досконалість) країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), а 13 - володарями Нагороди ЦСЄ (Броварське ШБУ №50, ВАТ "Сандора", ВАТ "Оболонь", МАП "Бориспіль", ВАТ "Едем", виконавчий комітет Славутицької міської ради, ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", КП "Сумське БТІ", ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", ПАТ "Хмельницькобленерго", Національний університет біоресурсів і природокористування, ПАТ "Одеський кабельний завод", ТОВ "Юрія-Фарм").
Ефективність поступового цілеспрямованого системного вдосконалення на засадах концепцій і моделі EFQM за 1000-бальною шкалою можна проілюструвати на прикладі ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг": 2003 р. - 250–300 балів, 2004 р. - 300–350 балів, 2005 р. - 400–450 балів, 2007 р. - 450–500 балів, 2008 р. - 500–550 балів, 2010 р. - 550–600 балів. Про цінність досвіду цих підприємств для України, яка прагне інтегруватися до ЄС, можуть свідчити слова екс-президента Європейської Ради пана Хермана Ван Ромпея під час вручення нагород за якість ЦСЄ у Брюсселі: "Ваші компанії - це зразки для наслідування в регіоні Центральної та Східної Європи".
Доцільно також урахувати результати досліджень ефективності використання концепцій і моделей досконалості, виконаних у розвинених країнах. Так,
600 американських компаній, які удосконалювалися на основі концепцій TQM і моделі Болдриджа (подібної до моделі EFQM), порівняно з аналогічними компаніями контрольної групи за п'ять років у середньому на 30% поліпшили динаміку таких показників, як ринкова вартість, виробничий прибуток, обсяг продажів, рентабельність, кількість персоналу і загальні активи. А 18 найпросунутіших американських компаній, що поклали в основу своєї діяльності соціальні цінності, за період 1926–1999 рр. отримали повернення на один долар інвестицій у 15 разів більше, ніж у середньому по економіці США.
Крім того, реалізація проекту сприятиме формуванню та впровадженню механізмів соціально-економічної самодостатності громади регіону. А що стосується фактичних кількісних характеристик позитивних впливів, то вони залежатимуть від того, яку частину підприємств з регіону реально буде залучено до руху за досконалість.