UA / RU
Підтримати ZN.ua

КОМУНАЛЬНА «РЕВОЛЮЦІЯ» У ТРУСКАВЦІ ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ МАЛЕНЬКИХ МІСТ

Хто ж не знає, що Трускавець — це місто-курорт на Львівщині, куди з усіх кінців неосяжного в минулому СРСР з’їжджалися стражденні підлікуватися «Нафтусею»...

Автор: Людмила Носарєва

Хто ж не знає, що Трускавець — це місто-курорт на Львівщині, куди з усіх кінців неосяжного в минулому СРСР з’їжджалися стражденні підлікуватися «Нафтусею». Сьогодні таку можливість мають переважно громадяни України. Але високою якістю сервісу відомий курорт похвалитися поки що не може. Через злиденність місцевого бюджету важко вирішуються численні, як і в кожному провінційному місті, комунальні проблеми.

Ще 1999 року, після виходу указу Президента «Про прискорення реформування житлово-комунального господарства», міські власті Трускавця намагалися розробити програму реформування свого комунального сектора. Однак особливих успіхів не домоглися. І тільки 2002-го, коли мером обрали Лева Грицака, справа зрушила з мертвої точки, і досить швидко з’явилися перші результати.

Етап перший: народження «Нашого міста»

У Трускавці вирішили піти нетрадиційним шляхом. Проаналізувавши ситуацію в господарській сфері, тут дійшли висновку, що потрібно не роз’єднуватися, а об’єднуватися.

Більшість комунальних підприємств міста на кінець 2002-го — початок 2003 року були збитковими, їхні борги перевищили 11 млн. грн. Кожне з них мало власну матеріальну базу й управлінський апарат, що також тягло додаткові витрати. І тоді з благословення Трускавецької міськради було вирішено провести реорганізацію комунального сектора міста шляхом об’єднання більшості його підприємств в одному комунальному — «Наше місто».

Об’єднання народилося 1 квітня 2003-го. Аналогів подібних структур в Україні немає. На відміну від пілотних проектів реформування житлово-комунального сектора, приміром, у Києві (на базі одного підприємства), Донецьку, а також у містах Одеської області — Котовському і Южному, комунальне підприємство «Наше місто» у Трускавці складається нині з восьми філій. Вони надають городянам послуги з водо- та теплопостачання, обслуговують житловий і нежитловий фонди і прилеглу територію, займаються облаштуванням міста і саночисткою, ліфтовим господарством. Об’єднавшись у єдину структуру, і прибуткові, і збиткові підприємства мають однаковий доступ до спільного автопарку й іншої матеріальної бази.

Минулий рік показав: напрям вибрано правильно. Внаслідок такого об’єднання вирівнявся баланс філій, є чимало й інших очевидних переваг. За рік «Наше місто» вийшло на беззбиткову роботу, загальна кредиторська заборгованість, яка становила більш як 11 млн. грн., зменшилася майже на 3,5 млн. Роз’єднані комунальні підприємства заборгували своїм робітникам 527 тис. грн. зарплати, однак уже до 1 січня ц. р. борг було повністю погашено. Сьогодні в «Нашому місті» працюють 622 чоловіка — практично весь колишній штат збережено.

Підприємство поступово погашає борги за тепло, воду, електроенергію, газ і його транспортування, у строк здійснює поточні проплати. Паралельно обновляється його матеріально-технічна база: на 1 млн. 200 тис. грн. закупили добротної імпортної техніки для комунального господарства міста (машина для збирання сміття, асфальтоукладач, екскаватор тощо). Від інвесторів, які працюють у Трускавці, за договором отримали в безкоштовну оренду дві машини для прибирання вулиць.

Із радістю показує своє господарство генеральний директор «Нашого міста» Юрій Алієв. Він вважає, що згодом техніки стане більше, і Трускавець у цьому плані буде прикладом для інших міст.

У своїй передвиборній програмі мер Трускавця Лев Грицак брав зобов’язання побудувати для потреб міста асфальтовий завод, щоб упорядкувати міські вулиці і підтримувати їхній стан на належному рівні. Торік зобов’язання вже виконано: на практично не працюючому в минулі роки асфальтовому заводі в сусідньому містечку Стебник уже випускають продукцію. 2003 року в Трускавці було заасфальтовано 10 тис. квадратних метрів доріг із наявних 18 тис. Тепер «Наше місто» може контролювати не лише необхідну кількість виробленої асфальтової продукції, а й її якість.

Запросив генеральний директор і в одне з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) «Надія», створене менше року тому. У 36-квартирному будинку за сьогоднішніми мірками — ідеальний порядок, оскільки є реальний хазяїн, котрий індивідуально працює з кожним мешканцем, знає проблеми тієї чи іншої квартири. Заборгованостей за надані комунальні послуги тут немає, так само, як і по виплаті зарплати невеликому штату. Але вже за настільки короткий строк «Надія» має у своєму розпорядженні невеликі накопичення. На порядку денному — ремонт теплотраси до нового опалювального сезону...

Міські власті разом із КП «Наше місто» націлилися на найактивніше створення таких об’єднань співвласників квартир, бачачи в них реальну перспективу реформування житлово-комунального господарства міста, утримання в належному порядку житлового фонду. На початку 2002 року в Трускавці було усього одне ОСББ, і створювалося воно цілих два роки. Новообраній міській раді під керівництвом Л.Грицака вдалося лише за один рік створити 40 таких ефективно діючих об’єднань.

Справа була непростою, адже попри те, що житловому фонду Трускавця усього близько 40 років, тут «наросло» чимало комунальних проблем. Усі вони враховуються при створенні кожного нового ОСББ. У планах міської влади — подальша робота з мешканцями ряду будинків. Незабаром таких об’єднань має бути вже 70 — це при тому, що в 24-тисячному Трускавці лише 110 багатоквартирних будинків.

Створення окремих будинкових комунальних структур допомогло міській владі підступитися до проблем ліфтового господарства, що налічує 86 ліфтів. Ще зовсім недавно 14 ліфтів були заборонені до експлуатації, адже минув строк їхньої служби (25 років), однак зараз 13 із 14 списаних підйомників відремонтовані або ж відновлені. На ці цілі «Наше місто» виділило 200 тис. грн. Тепер постійно «на ходу» 85 ліфтів.

Вирішено і ще одну дуже важливу проблему — якість роботи ліфтів, тобто можливість постійно ними користуватися. У 40 ліфтах установлено спеціальні термінали (виробництва Білорусі вартістю усього 196 грн. кожен), що зчитують інформацію зі спеціальних карток. Вставив таку картку в термінал — і безперешкодно їдеш угору, а якщо картки немає, то ліфт не рухається. Чимало трускавчан уже належно оцінили ці послуги і купують картки вартістю усього 6 грн. на сто поїздок. Для пенсіонерів — у півціни. Тому сьогодні в Трускавці і ліфти цілі, і «бігають» вони безперебійно, і електроенергія заощаджується. Найближчим часом термінали мають бути встановлені у всіх багатоквартирних будинках.

У цілому по єдиному комунальному підприємству обсяг наданих його філіями послуг порівняно з 2002 роком збільшився на 3,4 млн. грн., тобто майже на 25,8%. Крім упорядкування міських вулиць почалися роботи з ремонту та заміни водостічних систем. Разом з інвесторами відновлюється система освітлення кільцевої дороги, яка не освітлювалася понад шість років. І це тільки одна зі складових великої роботи з реконструкції усього вуличного освітлення.

Укладено договір з українсько-бельгійським СП, що випускає світильники для зовнішнього освітлення. Торік було замінено 75% усіх ламп, нинішнього року планується замінити решту.

Етап другий: створення ІРЦ

Наступним етапом реформування комунального сектора Трускавця стало створення інформаційно-розрахункового центру (ІРЦ), про який багато українських міст, у тому числі і Львів, лише мріють. Першим на пропозицію курортного міста відгукнувся Приватбанк, вже маючи досвід такої роботи. 1 липня 2003 року Трускавецький ІРЦ розпочав свою роботу.

Головне завдання нашого центру — забезпечення високого рівня платежів за комунальні послуги, зменшення заборгованості населення і як результат безперебійна й оперативна робота міських комунальних служб. Якщо до початку роботи ІРЦ існувала розрізнена система розрахунків, за часів якої абонент мусив платити за кількома розрахунковими книжками та квитанціями і не мав повної інформації, то тепер усі дані по кожній квартирі відбиваються в єдиному рахунку, єдиній квитанції, котру абонент одержує на руки і мусить оплатити. Крім того, можна платити частинами, кілька разів на місяць, залежно від фінансових можливостей. Це стало можливим завдяки створенню загальноміської бази даних.

З лютого 2004 року населення Трускавця отримало можливість розраховуватися по єдиній квитанції і за споживану електроенергію. Зараз йде підготовка до того, щоб приєднати до системи ІРЦ і нарахування за газопостачання, вивезення побутового сміття для жителів приватного сектора. У перспективі до ІРЦ будуть приєднані служби телекомунікації та кабельного телебачення. Наступний крок — видача єдиної довідки для отримання субсидій...

Як бачимо, справа йде до того, щоб за допомогою ІРЦ «закільцювати» всю комунальну систему міста. Завдяки автоматизації обробки даних фінансові аспекти діяльності комунальників стануть прозорішими. Система працюватиме в режимі реального часу, що дозволить оперативно відбивати зміни, які відбулися в загальноміській базі даних. Сьогодні ми вже можемо вести мову і про використання інтернет-технологій, створення веб-сервера для розміщення на ньому повної бази даних — щоб абонент зміг контролювати стан власного рахунку, не виходячи з дому чи офісу, і самостійно роздруковувати платіжку.

Звідки гроші?

Починаючи велику господарську «революцію» у Трускавці, її ідеологи намагалися об’єднати всі комунальні служби міста, налагодити втрачену взаємодію зі споживачами, а головне — знайти фінансові ресурси для вирішення цих складних завдань. Як це вдалося в умовах убогості місцевого бюджету?

На першому етапі довелося зробити ставку на бюджетні кошти — 1,8 млн. грн, або 80% від усього міського бюджету. Крім того, почали активно залучати інвестиційні кошти (або послуги) фірм, що працюють у місті-курорті, благо, тут діє СЕЗ «Курортополіс Трускавець». Та й КП «Наше місто» не без підтримки міської влади демонструє приклади продуманої господарської діяльності. Сьогодні за масштабами роботи й ефективності воно посідає друге місце після ВАТ «Трускавецькурорт».

Нинішнього року розвиток комунального господарства продовжує залишатися одним із пріоритетів для міської ради. З бюджету на ці цілі буде виділено вже 2,2 млн. грн., для чого довелося практично до максимуму збільшити ставки місцевих податків, вартість оренди та інше.

— Сьогодні, окрім інших, дуже гостро стоїть проблема водопостачання, адже вода, як і у Львові, подається у нас за графіком, кілька годин на добу, — каже мер Лев Грицак. — Міська рада затвердила концепцію поліпшення водопостачання Трускавця, яка передбачає реконструкцію насосної станції, створення власних джерел водопостачання, будівництво нового водозабору, додаткових резервуарів, щоб створити замкнутий водний цикл від водозабору «Гірне». Для цього потрібно виконати також великий обсяг меліоративних робіт, замінити старі труби на нові. Торік на потреби водопостачання з міського бюджету було виділено 1,2 млн. грн. (2001-го використали всього 150 тис.).

Крім того, працюємо над поліпшенням всієї інфраструктури Трускавця. У проекті — будівництво аквапарку в нагірній частині міста, кількох сучасних кінотеатрів і розважального центру, разом із канадською фірмою розпочато будівництво великого торгового комплексу. Найбільший проект — реконструкція санаторію «Прикарпаття»: там почне працювати басейн, буде побудовано сучасний підіймач у гори.

Недавно в місті відкрили сервісний центр «Укртелекому», кілька сучасних магазинів. Однак міські власті розуміють, що інфраструктура Трускавця досі відстає від рівня санаторних послуг, тому прагнуть до того, щоб ці «ножиці» усунути.