У демократичній Україні зародилася чудова комунально-політична традиція (а хто насмілиться стверджувати, що «комуналка» — не політичне питання?). Раз на кілька років, перед виборами, середньостатистичний українець раптом починав жити майже як європеєць. Влада негайно реагувала на скарги та звернення, опозиція прожогом кидалася боротися за права ще до того, як сам українець розумів, у чому саме вони порушені. Газ, світло, гаряча і холодна вода подавалися безперебійно, а про підвищення тарифів до оголошення результатів голосування ніхто і не заїкався.
Щоправда, за цю короткочасну ідилію доводилося потім розплачуватися новим стрибком цін на комунальні послуги, тому що всю цю доброчинність треба було якось компенсувати... Та це вже зовсім інша історія.
Нинішні вибори примітні тим, що цю традицію вперше порушено. Попри те, що кампанія фактично вже в розпалі, у Донецьку тільки днями, із запізненням майже в два тижні, увімкнули опалення. Та й то поки що не скрізь.
У призначений термін, 15 жовтня, котельні не пропрацювали і кількох годин. Зникла на якийсь час і гаряча вода. Тоді ж з’явилося офіційне роз’яснення, що система опалення працює в циркуляційному режимі (тобто, простіше кажучи, насоси ганяють по трубах холодну воду) через теплу погоду. Місцева влада і підприємства теплокомуненерго посилалися на нормативи, згідно з якими тепло треба подавати тільки після того, як середньодобова температура повітря опуститься нижче +8 градусів. Проте у виданих офіційних розпорядженнях значилася дата початку опалювального сезону — 15 жовтня.
Насправді ж причина була більш прозаїчною: «Газ України» не виділив підприємствам теплокомуненерго Донецької області лімітів на споживання газу. Як, утім, і тепломережам з інших регіонів країни. Тепла погода допомогла тільки якось згладити наслідки невчасного запуску котелень і виправдати дії комунальників. На опаленні шкіл заощадили через канікули, лікарням на індивідуальне прохання головлікарів обігрів вмикали.
Більш того, запуск систем опалення ще може відгукнутися місцевій владі Донецької області неприємними наслідками, оскільки офіційно виділених лімітів на газ у більшості міст немає дотепер. «Газ України» укотре нагадав свою основну вимогу до усіх, хто бажає одержати підпис і печатку на договорі про поставки палива, — повне погашення боргів минулого опалювального сезону.
У рейтингу основних боржників підприємства теплокомуненерго Донецької області стабільно входять до числа лідерів. Борг області за природний газ станом на 27 жовтня становив 328,36 млн. грн., а перший рядок у загальнодержавному списку неплатників посідає обласне підприємство «Донецьктеплокомуненерго».
Таким чином, зараз жителів Донецької області місцеві тепловики обігрівають на свій страх і ризик, без санкції газової компанії. У Донецьку за наявного ліміту 155 тис. кубометрів газу на добу реально витрачається 827 тис. кубометрів. Мер міста Олександр Лук’янченко підкреслює, що за нинішнього температурного режиму такі витрати палива є «нормальними».
У приморському Маріуполі 28 жовтня, коли вперше різко похолодало, міська система теплопостачання спалила в котлах 470 тис. кубометрів природного газу — на 60% більше, ніж добою раніше. Хоча керівник місцевої тепломережі Дмитро Раус також визнав, що паливо споживається без договору та офіційного дозволу. «ДК «Газ України» вимагає повного погашення заборгованості за природний газ. Це обов’язкова умова для укладення договору, але виконати її дуже складно», — пояснював він маріупольським журналістам.
Донецькі чиновники від ЖКГ усіляко уникають обговорення цієї теми, але взагалі-то стандартний контракт «Газу України» з підприємствами теплокомуненерго передбачає штрафні санкції за понадлімітне відбирання природного газу. Чому ця тема є табу — невідомо. Напевно, комунальники не хочуть псувати відносини з газовими начальниками, від доброї волі яких залежить наявність або відсутність палива для обігріву жителів. Проте якось губернатор Донецької області Володимир Логвиненко не витримав і прямо назвав «кабальними» подібні умови поставок газу.
Штрафи за понадлімітний відбір були, є і залишаються серйозним чинником тиску на тепломережі. Особливо відтоді, коли ДК «Газ України» змінила формулу визначення ліміту і почала встановлювати обсяги виділення газу не за температурним режимом і технічними параметрами, а за рівнем оплати поточного споживання. Причому щодекади. Оскільки 100-відсоткових платежів за свої послуги під час опалювального сезону підприємства теплокомуненерго зроду не збирали, ліміти увесь час зменшуються, а штрафи — зростають.
Пояснюючи свої борги перед «Газом України», тепловики кивають на населення, яке стабільно погано платить саме за опалення — найдорожчу на сьогодні комунальну послугу. З початком опалювального сезону в Донецьку скаржаться на падіння платежів. За даними, оприлюдненими ККП «Донецькміськтепломережа», у жовтні рівень оплати становить 53,4%, а заборгованість абонентів зросла на 17 млн. грн. Жителі у відповідь на претензії тепловиків огризаються в тому сенсі, що за нинішніх тарифів на середньостатистичну, скажімо, пенсію можна заплатити за опалення тільки за умови, що не треба їсти, одягатися, користуватися громадським транспортом і купувати ліки. З іншого боку, у структурі собівартості опалення дві третини займає вартість газу, що поставляється «Газом України»... «Адресованная другу, ходит песенка по кругу».
Є велика ймовірність того, що намір уряду частково розв’язати проблему платежів за газ з допомогою цільових кредитів Ощадбанку підприємствам теплокомуненерго доповнить список нереалізованих намірів Кабміну. Всі документи оформлено, а обіцяні донецьким тепловикам 64,5 млн. грн. усе ніяк не дійдуть до адресатів.
«Ощадбанк готовий дати кредит, але за умови одержання рефінансування від Національного банку. Поки цього рефінансування від НБУ немає. Схема проста: Національний банк дає гроші Ощадбанку, банк віддає гроші теплопостачальним підприємствам, у тому числі нам. Поки цих грошей немає в Ощадбанку, він нам теж не може дати. Ми виконали практично всі умови банкірів», — зазначає перший заступник директора ККП «Донецькміськтепломережа» Олександр Семченко.
Кредитуватися в інших банках немає ніякого бажання в самих комунальників, так само як і в місцевих рад, у власності котрих багатостраждальні тепломережі перебувають. «Я не можу взяти кредит під відсотки, які сьогодні виставляють банки. Більше 30% — це нереально», — відрізав донецький градоначальник Олександр Лук’янченко.
Поки тепломережі ведуть нелегкі переговори з ДК «Газ України» і «Нафтогазом», з’явилася і втішна новина: до Нового року тарифи на опалення в Донецькій області не підвищуватимуть. Після того, як газові компанії повідомили підприємствам теплокомуненерго про те, що заплановане з 1 жовтня 20-відсоткове збільшення цін на газ скасовується, керівники теплопостачальних підприємств відізвали з інстанцій проекти нових тарифів. «Поки що цього року тарифи на тепло точно не змінюватимуться. Опалювальний період розпочався, а тарифи залишилися старими. До Нового року доживемо, а там — поки що невідомо», — заспокоїв громадськість заступник донецького губернатора з питань ЖКГ Юрій Хиврич.
Попри весь комплекс проблем, пов’язаних із роботою централізованих систем теплопостачання, влада Донецької області залишається принциповим противником масового встановлення індивідуального опалення. «Тут треба дуже виважено підходити, бо якщо ми масово знижуватимемо кількість споживачів із того або іншого об’єкта, ми відразу ж збільшимо собівартість. Повірте, не тому, що комусь так хочеться, але необхідні нормальні, правильні етапи і кроки в цьому напрямі», — пояснював позицію обласної адміністрації губернатор Володимир Логвиненко.
Звичайно, квартирні котли — теж не універсальні ліки від холодних батарей, але жителі в цьому разі мають величезну перевагу: газ для особистого користування обходиться набагато дешевше, ніж для промислових споживачів, у тому числі й підприємств теплокомуненерго.
Поки ж доводиться зимувати з тим, що є, — нерадісним «сьогодні» і абсолютно незрозумілим «завтра».