У період фінансової кризи та нескінченних політичних протистоянь проблеми місцевих органів влади, що мало хвилюють владу центральну, вилилися в створення громадської організації, аналогів якої не було ще в Україні, — Національного конгресу місцевого самоврядування.
Хоча ідея не нова. Наприклад, у Страсбурзі працює Конгрес місцевої та регіональної влади Європи, де наша країна представлена делегацією, яку вже шість років очолює мер Дніпропетровська, президент Асоціації міст України та громад Іван КУЛІЧЕНКО. Сьогодні такий конгрес створений і в Україні. Про причини створення цієї організації, про плани на майбутнє та про першочергові завдання ми розмовляємо з Іваном Івановичем.
— 26 січня ви як президент Асоціації мерів міст України виступили з ініціативою створення організації, основною метою якої має стати захист інтересів територій від бюджетних атак із центру. Як дозріла ідея створення такої організації та які завдання ставить перед собою конгрес?
— З ініціативою створення Національного конгресу місцевого самоврядування виступила Асоціація міст України разом із Всеукраїнською організацією сіл і селищ України. Основна мета — розвиток місцевого самоврядування, створення кардинально нової системи бюджетних взаємовідносин. Наша країна приєдналася до Європейської хартії місцевого самоврядування ще в 1994 році, проте, крім розмов, мало що робилося. Тому сьогодні ми об’єдналися для того, аби відстоювати свої права та просувати демократію не через побудову партійної системи відносин, а шляхом розвитку місцевого самоврядування. Саме ефективне місцеве самоврядування зробить Україну ефективною та успішною країною.
3 лютого в Києві був проведений установчий з’їзд. Природно, що на перших зборах ми не змогли розглянути всі питання, які хвилюють територіальні громади, тому що питань цих накопичилося надзвичайно багато. Але основні акценти розставили. Вибори вкотре оголили політичний розкол між Заходом і Сходом, який зараз намітився досить чітко. Проте на з’їзді зібралися представники абсолютно всіх регіонів України. Наголошую: у нас немає ні політичних, ні географічних проблем. Завдання і питання в органів місцевого самоврядування у всіх частинах країни однакові та не залежать від політичних переваг. Таким чином, ми, розв’язуючи нагальні, прикладні проблеми, країну об’єднуємо, а не навпаки.
За великим рахунком, створення Національного конгресу місцевого самоврядування — крок до нової якості України як держави. Конгрес — це не політична організація, а форма об’єднання зусиль для спільної боротьби за права місцевого самоврядування.
Що ж до завдань на перспективу — це велика та планомірна робота. У будь-якому разі, ми не винаходимо велосипеда, а застосовуємо в українських реаліях передовий досвід найрозвиненіших країн.
— Наскільки можливо в сучасній Україні побудувати систему, яка дає реальну незалежність територіальним громадам?
— Якби таке завдання було нездійсненним, нам не варто було б і розпочинати роботу. Що таке територіальна громада? Людина живе, розвивається, працює, відпочиває в територіальній громаді. Це простір життєдіяльності кожного з нас. І в нас мають бути можливості для спільного розв’язання наших проблем. Адже держава, по суті, — це об’єднання територіальних громад. І принцип субсидіарності (передача на верхній рівень тільки тих повноважень, які не можна вирішити на існуючому) — базовий європейський принцип. Ресурсна самодостатність територіальних громад — основа забезпечення якісних умов життя громадян України.
Наступне питання — відповідальність влади. А це — принципи її формування.
Нині політизація місцевих рад досягла свого апогею. У села, селища та міста приходить партійний список, за списком людина отримує чи купує місце, після чого реальна робота новоспеченого слуги народу найчастіше ведеться з нульовим коефіцієнтом корисної дії. Такі депутати ігнорують місцеві проблеми, їм нецікаві зустрічі з виборцями, які не через свою провину проголосували невідомо за кого.
У міськрадах вирішуються які завгодно проблеми — партійні, корпоративні, бізнесові, але не проблеми міста. Нам необхідна мажоритарна система, бо без неї сумна ситуація на місцях рік у рік лише посилюватиметься. До районних та обласних рад, які мають представницький характер, — будь ласка, обирайтеся за списками (хоча й там система територіального представництва була б більш оптимальною), але в села, селища та міста — тільки за мажоритарною системою. Депутат має відповідати за те, що він робить чи не робить персонально, і виборець має право знати — за кого конкретно він голосує.
На сьогодні за рішення про мажоритарну систему проголосували одностайно. Більш того, ми досить довго просили, а тепер вимагаємо. І якщо Верховна Рада нас не почує, ми готові діяти найрішучішим чином, аж до блокування виборів у місцеві ради за партійними списками.
— Який механізм такого блокування?
— Це нескладно. 23 лютого мають бути сформовані списки міських виборчих комісій. Якщо міські голови не підпишуть розпорядження про скликання сесій і комісії не сформуються, вибори проваляться. Нам не хотілося б доводити ситуацію до жорсткого протистояння, тому що основне завдання конгресу — виносити ініціативи на розгляд і домагатися їхньої реалізації. Але пасивно дивитися на ігнорування справедливих вимог ми не будемо. Ви уявляєте, яка сила зосереджена в руках членів конгресу?
— Якою може бути, з вашої точки зору, міні-програма, свого роду короткий і виразний рецепт видужання України?
— Рецепт один — ефективна, відповідальна влада. Влада, яка обслуговує громадян, а не навпаки. На жаль, багато хто розглядає владу як годівницю — прийшов, урвав, потім на виборах роздав частину по суті вкраденого, «проводячи політику малих конкретних справ» або роздаючи подачки, і знову... А потім запитують, а де гроші на те, на це?
Криза в Україні насамперед управлінська. Нам необхідна кардинальна реформа системи управління на всіх рівнях, основою якої має стати підзвітність влади громадянам і самоорганізація самих громадян. Її базовою складовою повинна бути конституційна реформа.
Процитую Маніфест конгресу: «Завдання конгресу — створити в Україні таку систему влади, яка була б:
— орієнтована на задоволення потреб людини, територіальної громади, жителів регіону;
— відповідальна перед людьми, територіальними громадами і жителями регіонів;
— сформована з реальною участю територіальних громад».
А далі необхідні системні бюджетні, податкові реформи, реформа ЖКГ, стан якого є загрозою національній безпеці України та може спричинити низку техногенних катастроф.
Відповідні пропозиції напрацьовані експертами Асоціації міст України, і ми готові їх надати.
— Можете навести приклади необхідних реформ у вашому рідному Дніпропетровську?
— Безумовно. Ми одними з перших в Україні створили систему єдиного вікна по роботі з городянами. Ще 12 листопада минулого року я підписав рішення виконкому про проведення повної інвентаризації всього комунального майна. Не можна будувати плани, не знаючи власних ресурсів. Плануємо залучити до процесу інвентаризації міську громадськість — кожний дніпропетровець має знати, що перебуває у власності міської громади і наскільки ефективно використовується з погляду інтересів городян.
Почали розвивати територіальну самоорганізацію, плануємо створювати ОСНи (органи самоорганізації населення). Я хочу, щоб за використанням коштів, які надходять на поточні проблеми ЖКГ, контроль вівся знизу. Переконаний, що жителі будь-якого мікрорайону самі краще знають свої найгостріші проблеми та спроможні вибрати найоптимальніший варіант їхнього розв’язання. Розробляємо Стратегію розвитку Дніпропетровської міської територіальної громади. Я працюю для городян і хочу разом із ними розвивати місто. На жаль, ми обмежені недосконалим національним законодавством.
— Тобто все одно всі дороги ведуть у Київ?
— Поки що в Київ іде більшість зібраних податків. Але переконаний, Національний конгрес місцевого самоврядування зможе домогтися необхідних реформ від будь-якої центральної влади. Або розпустити цю владу і стати нею. Останнє — жарт.
— Але, як кажуть, у будь-якому жарті є частка істини...