Перший міжнародний інвестиційний форум, що відбувся недавно у Тернополі, нагадував сигнал SOS: інвестори, не оминайте регіон. Бо ситуація з капіталовкладеннями тут близька до критичної: цього року в економіку області залучено до 4 млн. дол. іноземних інвестицій і не набагато більше капіталу внутрішнього. Організатор зібрання — Фонд регіональних інвестиційних досліджень та його партнер — УСПП, запросивши дипломатів та бізнесменів восьми держав, а також десятки українських підприємців, основну увагу зосередили на презентації ресурсного потенціалу області та інвестиційних проектів. І дивувалися: «Клондайк перед вами — замки, печери, джерела мінеральних вод. Ну чого ж ви розгубилися, не йдете?!» Про кроки влади «назустріч бізнесу» говорили якось між іншим.
Місцевій владі злегка дорікали — в основному за занедбану інфраструктуру міст, селищ і сіл. Дивно, який же стратегічний інвестор прийде навіть у Тернопіль, якщо тут потребують ремонту чимало доріг і тривалий час не працює аеропорт? Востаннє рейсовий літак з Тернополя піднявся в небо два роки тому...
Недавно було оголошено аукціон з продажу цього важливого для міста об’єкта, але від покупців не надійшло жодної заявки. Початкова ціна — майже 10 млн. грн. — видається інвесторам зависокою як для Тернополя. А її не знижують. Мабуть, «міжнародний аеропорт» у Тернополі ще довго чекатиме кращої долі, як і великий завод «Оріон»: 96,13% його акцій тричі намагалися продати за 25 млн. грн. А торік регіональне відділенння ФДМУ оцінило пакет аж у… 31,6 млн. Зайве, мабуть, казати, що на таку приманку покупці також не клюнули.
Учасники форуму були переконані, що без розвитку інфраструктури в населених пунктах інвестиційний клімат поліпишити не вдасться. Але хто ж має її створювати? Безперечно, дбати про облаштування доріг та комунікацій мусить влада. Все решта — справа рук самого інвестора.
Голова регіонального відділення УСПП Віктор Дрозд лише реанімував призабуту ідею:«Влада повинна стати повноцінним учасником інвестиційного процесу і запропонувати свій продукт — земельну ділянку, об’єкт нерухомості, пакет дозвільних документів тощо». Однак і з цим продуктом у Тернополі та малих містах області чомусь не виходить. Точніше, воно то виходить, але не так, як це мало би бути. Наприклад, в обласному центрі чотири-п’ять місцевих будівельних фірм отримали кілька десятків гектарів землі в оренду. Все начебто законно, є відповідні рішення міських депутатів. Але де ж конкурсні умови продажу вільних від забудови земельних ділянок? Місцеві жителі жартують: земельний акціон у Тернополі навіть не ночував, його не проводили жодного разу. Керівники міста пояснюють це просто: немає охочих брати участь.
А от охочих купувати житло стільки, що й не злічити. Конкуренція «між своїми будівельниками» призвела до того, що навіть на вторинному ринку вартість квадратного метра житла в Тернополі потроху наближається до київської — понад 600 у.о. Відчутних інвестицій, які б знижували вартість товарів і послуг на ринках Тернопільщини, обмаль.
Інститут реформ кілька років тому розробив рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України. Так от, за зведеним показником Тернопільщина займає четверте місце знизу. До загальноукраїнських перешкод інвесторам (реприватизаційна риторика, яка перетворилася на політику, високий рівень корупції чиновників, зарегульованість економіки) в області додалися відразливі особливості. Немає довгострокової стратегії розвитку, низький рівень підготовки менеджменту підприємств та чиновників, обмаль привабливих інвестиційних проектів. І не дивно, що за рівнем залучення іноземних інвестицій на оту загублену душу населення Тернопілля займає передостаннє місце в Україні після Чернівецької області — всього-на всього 36 дол., тоді як середньоукраїнський показник уже перевищує 200.
Але місцева влада цього не помічає. Нова команда облдержадміністрації при першій-ліпшій нагоді заявляє: інвестиційний клімат у регіоні поліпшується. І наводить залізний аргумент: бажання прийти в такий депресивний регіон, як Тернопільщина, виявили потужні фірми, з валізкою валюти. До того ж вкладатимуть кошти в різні галузі. Висновок — через кілька років в області настане рай!
Нідерландсько-канадська фірма Fleming, яку пов’язують з одним великим американським банком, справді готова вкласти у виробництво м’яких меблів у Тернополі 10 млн. євро і створити до тисячі робочих місць (це була б на сьогодні найбільша кількість працюючих на одному промисловому чи сільськогосподарському підприємстві області).Оце підйом! Адже за всі роки незалежності України в об’єкти Тернопільщини вкладено лише 40 млн. дол. Голова Тернопільської облдержадміністрації Іван Стойко запевнив, що «обласна влада робить усе для того, щоб до кінця 2005 року фірма почала в нас працювати…»
Проте чи ж усміхнеться інвестиційне щастя? В результаті порушеної справи про банкрутство і санацію державного НТП «Промінь» у Тернополі ота солідна компанія ще має придбати частину майна боржника — виробничі корпуси. Але — на тендері, з відкритим доступом для всіх учасників. То хто ж сказав, що «меблевий» інвестор — переможець апріорі?
Обіцянки регіональної влади нинішньої не стали кращими від запевнянь влади прокучмівської. У 2003-му керівники облдержадмінстрації теж клялися, що іноземний інвестор полюбив Тернопільщину. І наводили якравий, як на їхню думку, приклад. У місті Бучачі за участю словацького інвестора мало бути створено СП «Гідіна ЗК Україна» з вирощування курей-бройлерів.
Минуло два роки. У словаків виникли проблеми з продажем своїх підприємств на батьківщині, і з обіцяних 10 млн. євро, за словами начальника управління зовнішньоекономічних зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності ОДА Ореста Добрянського, у розвиток виробництва курячого м’яса вкладено лише в межах 200—300 тис. дол.
Поки іноземний капітал вичікує, місцевий бізнес прямує крізь терни до зірок. Схоже, він уже добре вивчив потреби рідної влади. Українські підприємці розробили і представили на форумі ряд привабливих проектів, які стосуються в основному найперспективнішої, туристичної, галузі області. ПП «Кромель» у Тернополі розробило проект будівництва великого туристично-розважального комплексу на березі Дністра, який буде здійснюватися вже наступного року. Товариство «Почаївський світ» планує збудувати готельний комплекс у місті релігійного паломництва — Почаєві. Одна з київських консалтингових компаній запропонувала проект відновлення історичного середовища у старовинному Кременці з традиційними ремеслами, продажем сувенірної продукції і багатою національною кухнею.
Перспективні ідеї запропонували і менеджери переробної галузі, зокрема у виробництві штучних шкір для автомобільної, меблевої, галантерейної промисловості.
Чи почуто їхні наміри? Всупереч деклараціям місцевої влади про поліпшення інвестиційного клімату в області, «перший міжнародний інвестиційний» у Тернополі не удостоїли своєю присутністю ні голова облдержадміністрації, ні міський голова обласного центру. Вони віддали перевагу вирішенню вочевидь важливіших — релігійних і партійних — проблем. Тому запевнення бізнесменів, що «нам до снаги створити такий продукт, за який не було б соромно ні перед українськими, ні перед зарубіжними споживачами», звучало як послання самим собі.