«Органи виконавчої влади зобов’язані забезпечувати безпечне
і якісне обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах
загального користування»
(Стаття 7 Закону України «Про автомобільний транспорт»)
23 серпня близько четвертої ранку на 32-му кілометрі автодороги Київ—Чоп, біля с.Гуровщина Київської області в автокатастрофі розбився мікроавтобус з Чернівців. На місті загинуло 10 людей, у тому числі діти. Ще один пасажир помер згодом в лікарні. Сім’я із Нижніх Петрівців Сторожинецького району втратила одразу п’ятьох рідних. Буковина кілька днів була в жалобі за загиблими…
Будь-яка траса зіткана з ризику. Цілковитої безпеки не гарантує ніхто. Питання в тому, щоб звести ризик до мінімуму завдяки чіткій і безвідмовній, як швейцарський годинник, організації пасажирських перевезень. І організація, і контроль покладені законодавством на органи місцевого самоврядування і виконавчої влади — від Кабміну до райдержадміністрацій. Зрештою, цим владним структурам тільки й залишається неухильно виконувати виписане до коми транспортне законодавство. Якби вони його насправді виконували, не могло би бути й мови, аби недосвідчені водії, що працювали на дрібного приватного підприємця і неодноразово притягувалися інспекторами ДАІ до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, насмілилися вивести в нічний дальній рейс не ліцензований, нашвидкуруч десь у напівлегальних кустарних майстернях багато разів перероблений і далеко не новий мікроавтобус із 13 пасажирами.
Між іншим, п’ятнадцять років тому Буковина пережила схожу трагедію. На гірському перевалі Німчич у прірву зірвався екскурсійний автобус із дітьми. Перевіркам не було кінця. Позлітали не лише чиновники з високих посад, а й зірки з генеральських погонів, хоча слідство довело цілковиту провину водія, який вирішив накотом з крутого спуску завести мотор. Сьогодні ж Мінтранс навіть не спромігся направити в Чернівці комісію для з’ясування усіх обставин, що призвели до ДТП з численними людськими жертвами. (Те ж було і кілька років тому, коли розбився мікроавтобус, що їхав з Криму, і з життя пішло дев’ять чоловік). Не тільки, аби покарати винних, а передусім — унеможливити такі аварії в майбутньому. Адже система державного регулювання сфери пасажирських перевезень, за якої на трасу у всіх на очах хто заманеться скеровує ледь пристосовані, почасти напіврозвалені автобуси, продовжує успішно й безкарно діяти.
Ця система, зокрема, і призвела до того, що один чернівецький приватний підприємець кілька років поспіль під маркою якоїсь вигаданої, як стверджує прокуратура, фірми «Спринтер» на двох своїх мікроавтобусах, котрі завдяки маніпуляціям з автогеном і печатками експертів перетворилися з вантажних на пасажирські, спокійнісінько без жодних дозволів возив на замовлення людей в усі кінці країни, переважно до Києва.
Із загадковою фірмою-фантомом ще треба розібратися. Складається враження, що хтось надто зацікавлений, аби після аварії на київській трасі вона безслідно зникла. Можливо, «Спринтер» — чернівецький варіант «Рогів і копит», і під «дахом» однієї фірми працювало кілька приватних перевізників. Куди тоді, питається, дивилася податкова? Адже фірма мала офіс в центрі Чернівців, родичі загиблих показують реальні візитки з її контактними телефонами (які тепер мовчать), вручені їм реальними рекламними агентами; нікуди не поділися газети з її оголошеннями про надання послуг з автоперевезень, і знайдеться безліч буковинців, які вже скористалися цими послугами. Проте в реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності з правом пасажирських перевезень ніякого «Спринтера» нема і ніби взагалі не існувало.
Хай там як, охочих з вітерцем дістатися столиці не бракувало. Сідаючи в автобус, навряд чи хтось перевіряв у водіїв ліцензії і маршрутну документацію. Навіть сумнівів не виникало, що «фірма», яка легально і так голосно себе рекламує, діючи мало не під носом в обласного СБУ, може працювати нелегально. Для згаданого приватного підприємця справа виявилася супервигідною за мізерного єдиного податку, нічим не облікованих великих доходів і цілковитої безконтрольності з боку органів влади, зокрема й правоохоронних. Лише у травні минулого року він легалізував свою діяльність, ліцензувавши транспортні засоби і бізнес загалом.
Але двох машин уже було замало. У червні підприємець бере у своєї знайомої за довіреністю ще один бус — переобладнаний секондхендівський «Мерседес-Спринтер». Відомий багатьом чернівчанам гешефт: придбати десь на європейському звалищі автобус, підмалювати, приварити сидіння, здати в оренду під пасажирські перевезення і потім, плюючи у стелю, регулярно отримувати за це солідні гроші. До речі, власниця, проходячи у серпні техогляд, письмово заявила, що використовуватиме машину винятково для власних потреб.
Того злощасного вечора неліцензований бус виїхав у рейс без будь-яких дозвільних документів, без страхового поліса. Тепер приватний підприємець усіляко відхрещується, що давав згоду на цю поїздку, запевняючи, що машину водії взяли без його дозволу, вони ж організовували пасажирів. Повірити в це складно. Але він не міг не знати, які «профі» працюють у нього на «фірмі». Один із водіїв (він керував машиною в трагічну хвилину) добре відомий інспекторам ДАІ за неодноразові порушення правил дорожнього руху. Цей «досвідчений» бере в неблизьку і досить складну дорогу напарника, який лише чотири роки тому отримав водійське посвідчення і не був з приватним підприємцем у трудових відносинах. Він взагалі ніде не працював.
Судячи з того, як розгортаються події навколо цієї трагедії, усіх собак навішають саме на водіїв (вони обидва вийшли живими з тієї м’ясорубки). Але де гарантія, що сьогодні увечері такий самий водій на такому самому переробленому автобусі, що деренчить, як дитяче брязкальце, в гонитві за наживою не збере десь під автовокзалом охочих чимшвидше дістатися Криму чи німецького посольства у Києві? Там, де є попит, завжди знайдеться пропозиція. Зістикувати їх в області в рамках закону з максимальними зручностями для потенційних пасажирів і мінімальним для всіх ризиком якраз і зобов’язана облдержадміністрація.
Для цього насамперед має бути сформована облдержадміністрацією і затверджена сесією облради обласна маршрутна автомережа загального користування. Від імені держави таку роботу проводить відповідний структурний підрозділ — управління промисловості і розвитку інфраструктури облдержадміністрації, очолюване Олександром Соломком, який довгі роки тримає сферу пасажирських автоперевезень краю у своїх руках. Але відповідає за всі питання безпосередньо голова облдержадміністрації, наразі Володимир Куліш.
Володимир Іванович чесно визнає, що сьогодні Буковина не має ні сформованої маршрутної мережі (вона є стихійною), ні розроблених за всіма вимогами автобусних маршрутів з належною інфраструктурою, включаючи автостанції та автовокзали (які перебувають у жахливому стані і досі не атестовані органом виконавчої влади області, як того вимагає закон), ні витриманого в дусі закону конкурсу на маршрути. Про розподіл субвенцій за перевезення пасажирів пільгових категорій і розподіл маршрутів, утримання в належному стані проїжджої частини автомобільних доріг, контроль за виконанням умов договорів між державою і перевізником взагалі краще не згадувати. Іншими словами, Закон України «Про автомобільний транспорт» в області не виконують. Передусім сам орган виконавчої влади — облдержадміністрація, яка (ось у чому парадокс) повинна не тільки сама неухильно дотримуватися транспортного законодавства, а й вимагати того від усіх інших. На жаль, з неї якраз, а конкретніше — з управління Олександра Соломка, і починається ланцюг злісних порушень, що призводять до страшних трагедій.
Облдержадміністрація, схоже, ще не зрозуміла, в якій ситуації опинилася після аварії під Києвом, коли її свідомі чи несвідомі прорахунки в транспортній політиці стали надто очевидними для багатьох. Вона і надалі свої прорахунки намагається зіпхнути на інших — на податкову, ДАІ, Головтрансінспекцію, самих перевізників. Вони всі отримали сувору прочуханку від заступника голови облдержадміністрації Георгія Шутака на черговій робочій нараді з питань пасажирських автоперевезень.
Особливо був обурений Георгій Дмитрович тим, що 98% суб’єктів підприємницької діяльності (такої цифри нема більше в жодній області), котрі працюють на пасажирських маршрутах Буковини, — дрібні приватники з двома-трьома переробленими бусиками, схожими на той, що розбився. Хто перевіряє ті автобуси перед рейсом, хто добирає водіїв? «Наш резерв — юридичні особи, яких влада повинна усіляко підтримувати», — зазначив пан Шутак. Але своє справедливе обурення йому треба було б адресувати не податківцям, а колегам по владі, що сиділи поруч у президії наради, — досвідченим фахівцям у сфері транспорту Олександру Соломку і його заступнику Любові Луценко. Вони, як будь-хто інший, добре знають, чому і завдяки кому розвалилися в області потужні АТП, а на їхнє місце прийшли спритні «Спринтери».
Показовим у цьому плані є нещодавній інцидент з АТП «Денисівка», якого саме облдержадміністрація у травні незаконно (є роз’яснення юристів Мінтрансу) позбавила права участі у конкурсі на маршрути. Автотранспортні підприємства, до речі, будучи юридичними особами, не лише наповнювали бюджет, а й готували на своїй базі водіїв для пасажирських перевезень, пильно стежачи, аби за кермо в рейси сідали лише досвідчені водії, що пройшли передрейсовий медичний огляд. Зараз в області цим ніхто не займається.
— Мало не в усіх бідах влада сьогодні звинувачує перевізників. Але ж вона сама встановила такі правила, за яких на дорогах області вільно почуваються нелегали, власники старих і фактично не придатних для пасажирських перевезень бусів і недовчені водії, — сказав на тій нараді директор ЗАТ «Укртранс-Чернівці», заслужений працівник транспорту України Петро Поліщук. — Я так і не почув від замовника пасажирських перевезень, тобто від чиновників облдержадміністрації, що вони конкретно збираються робити, щоб в області нарешті запрацював закон і з транспортом був порядок. В Законі «Про автомобільний транспорт» чітко сказано, який транспортний засіб повинен бути на маршруті. Чому ця норма закону замовником не виконується?
Досі все сходило з рук. Численні порушення не мали серйозних наслідків, а отже, не було складу злочину. 23 серпня підвело риску. За фактом ДТП порушено кримінальну справу. Якщо слідчі поставлять питання про недотримання нормативів при переобладнанні автобуса з вантажного на пасажирський (за даними чернівецької обласної прокуратури, машину переробляли десь у приміських приватних гаражах), серед обвинувачених тоді опиниться Міністерство транспорту і зв’язку, яке видало дозвіл переобладнати бус і «добро» на його експлуатацію. (Для Мінтрансу це давно стало дуже вигідним бізнесом. Беручи чималі гроші за такі свої послуги і поставивши їх на конвеєр, він фінансово зацікавлений, щоб дорогами країни бігали автобуси-«трансвестити».)
— Можна зробити з чоловіка жінку, але дітей вона все одно не народить. Так і з переобладнаним автобусом. Не гарантуватиме він пасажирові належної безпеки, — каже старший помічник прокурора області Віктор Вольський. — За Конституцією, держава повинна захищати своїх громадян. Зокрема, піклуючись про безпеку пасажирських перевезень. Ми попередили перевізників і всі причетні до транспортної сфери структури своїми перевірками щодо виконання законів на транспорті, які проводили кілька місяців тому. Тепер каратимемо порушників зі всією суворістю закону, не зважаючи на чини і посади.