Біля причалу Іллічівського порту третій тиждень стоїть турецький теплохід із ширвжитком. І ніяк не може вивантажитися. Портовики давно не пам’ятають такого випадку — зазвичай судна з товарами народного споживання обробляють за 12 годин.
Судно «Ali Оsman E» прибуло зі Стамбула ще 10 квітня із 332 тоннами вантажу на борту. Поки що вивантажили близько 100 тонн. Решта баулів залишається в трюмах. Скільки ще судно простоїть біля причалу, не знає ніхто. Не виключено, що воно може відчалити у пошуках іншого берега.
Тотальний огляд вантажу паралізував давно налагоджену лінію. Точніше сказати, вимоги митниці: вона закликає власників баулів добровільно заявити вантаж для ідентифікаційного огляду. А потім із новою, достовірною декларацією подати його для митного оформлення.
Одна частина вже «здалася». Інша — вичікує: може, пронесе. Однак митниця налаштована рішуче. Принаймні зараз, коли вона виконує завдання з наповнення бюджету. І вже відзвітувала: товарну контрабанду в Україну зупинено. Про це минулого тижня у Києві заявило високе митне начальство.
Звикайте працювати по-білому
Вся справа в тому, що у митниці тепер інший підхід до боротьби з контрабандою. Головне зараз — не протоколи про порушення митних правил строчити, а одержати від бізнесу достовірну декларацію та оформити вантаж, що відразу дасть платежі до бюджету. Тому митниця пропонує вантажовласникам добровільно заявляти свій товар на ідентифікацію, яка проводиться на запит клієнта. Зазвичай це робиться для того, аби перевірити самому, що за вантаж, скільки і чого.
Як кажуть митники, брокери, які оформлюють вантаж, найчастіше самі точно не знають, що в баулах і контейнерах. Але несуть відповідальність, причому кримінальну, за приховання товару на великі суми. Тож мають бути зацікавлені в такому огляді.
Загалом бізнесу пропонують: заплатив по-білому — і вези свій вантаж на всі чотири сторони. При цьому жодних тобі хвилювань: ані протоколів про контрабанду, ані штрафів, ані санкцій, ані вилучень вантажу, ані кримінальних справ і всього того, що це може спричинити. Шукати ж третіх осіб для дешевого розмитнення в іншому місці і платити за це хабар тепер теж немає сенсу, стверджують митники. Відтепер по всій країні впроваджено єдині підходи до визначення митної вартості.
За даними Митної служби України, держава вже одержала перші реальні результати: у деклараціях з’явився перелік товарів дорогих торгових марок і навіть відомих брендів, які дотепер офіційно не ввозилися. Це аксесуари, годинники, одяг, взуття... А надходження до бюджету зросли на 30%. У середньому це більш як на 330 млн. грн. на день. Тепер проходження через кордон одного контейнера з одягом і взуттям приносить скарбниці в середньому до 230 тис. грн., тоді як у березні ледь дотягувало до 90 тис. А один теплохід замість колишніх 500 тис. грн. дає скарбниці 5 млн.
Саме таку кругленьку суму розраховує одержати митниця від закляклого біля причалу теплохода із ширвжитком. Перевірка показала: у його трюмах перебуває зовсім не той вантаж, що офіційно заявлений у документах. Невідповідність за вагою, номенклатурою, асортиментом і, звісно ж, ціною.
От кілька прикладів. У документах написано без конкретизації — «товари народного споживання». А за фактом — капці. Різниця у вазі — 10 тонн. Інший випадок — у коносаменті значаться металеві щітки, а насправді сумки, взуття, штани. Різниця — 19 тонн. Ціна теж істотно різниться від офіційно заявленої. Як правило, вона занижена в десять і більше разів.
За даними митниці, у баулах виявлені товари відомих торгових марок (наприклад «Адідас»), дорогі жіночі сумки, шубки, взуття. І навіть брендові речі з бирками і цінниками. Тобто не той дешевий китайський ширвжиток, що продається на «Сьомому кілометрі».
З’ясувалося, що частина цього вантажу призначається взагалі для Росії. Там посилено заходи для ввезення імпорту. Платіж, приміром, з одного контейнера із взуттям тягне на 60 тис. дол. Тому завозять через Україну, розмитнюють задешево, а потім маленькими партіями вивозять за кордон. Це — одна з контрабандних схем, яку успішно застосовують українські і російські умільці.
Повернення до минулого не буде?
Для ряду київських видань митниця влаштувала в Одесі прес-конференцію з виїздом у порти. Журналістам показали деякі розкриті баули, зняті з теплохода «Ali Osman E» в Іллічівську, — нічого особливого, звичайні товари ширвжитку. І контейнери в Одеському порту, які перебувають на терміналі понад місяць.
Тут митниця вибрала із тих контейнерів 50 штук і розкрила. Щоб вивчити вміст, а потім, коли вантаж буде заявлено до огляду, порівняти його з поданою декларацією. Тому вона не складала ніяких протоколів про порушення. А лише заактувала товар у присутності представників порту і СБУ і поставила назад.
Отже, скрізь виявлено порушення: заниження ваги вдвічі-утричі, неповна інформація про вантаж. Приміром, у контейнерах із товарами для дому виявилися дорогі меблі, плазмові телевізори, чого не було в коносаменті.
Пресі обіцяли показати брендові речі. Так, дійсно, на деяких були бирки з ціною в 25 євро, а на інших — узагалі незрозумілі нулі. Називати такі речі брендовими складно. Але, як запевняли митники, контейнери з брендовими виробами є. У них упакований одяг висить на плічках.
Товар у таких контейнерах недешевий. А бізнес хоче ввезти його в країну як копійчаний. У цьому проблема. А те, що в порту лежить товар із кількома нулями на цінниках, митниця не сумнівається. Адже за зберігання контейнерів, особливо понад нормативні терміни, бізнес сплачує величезні суми. І при цьому не поспішає вивозити. Тому що різниця між реальною і заявленою вартістю, як пояснюють митники, з лишком покриває витрати.
Те саме можна сказати і про турецьке судно біля причалів Іллічівського порту. Тут витрати, пов’язані з його простоєм, на порядок вищі. Але бізнесу виявляється вигідніше тримати товар на судні, ніж розмитнити по-білому.
Попри все це, митниця стверджує: їй вдалося переломити ситуацію на кордоні. Підприємці в масі своїй усвідомили неминучість повного декларування. І навіть вишикувалися у чергу на ідентифікаційний огляд. Іншим, хто сумнівається, керівництво митниці через ЗМІ вирішило нагадати: повернення до старих «чорних» і «сірих» схем не буде. Відтепер головна перепустка на кордоні — це достовірна декларація.
Привчити працювати по-білому — мета, безсумнівно, шляхетна. Але нинішній наскок на контрабанду учасники транспортного процесу сприймають як чергову масштабну акцію, спричинену зміною влади в країні. Чим завершилася попередня тривала епопея «Контрабанда — стоп», розпочата урядом Тимошенко, відомо. Стільки було шуму, зусиль — і от результат: митниця знову піднімає свої полки на боротьбу з контрабандою. І знову запевняє: повернення до минулого не буде.
Заради бюджету стараємося
Головний двигун нинішньої боротьби з контрабандою — це величезний дефіцит бюджету, що, як усім відомо, уряд вирішив поповнити в тому числі за рахунок закриття дір на митниці. 1 млрд. гривень — це завдання для Південної митниці на квітень. За два із зайвим тижні їй удалося зібрати лише 300 млн. З початку року — 1,7 млрд. От звідки у портах тотальний добровільно-примусовий огляд вантажів.
Однак у що нинішні потуги виллються завтра? «ДТ» попросило прокоментувати це інших учасників транспортного процесу. Один із представників великої експедиторської компанії навів фразу, сказану колись начальником французької митниці: «Країни, які намагаються будувати свій бюджет на митних надходженнях, гідні жалю».
Юрій Васьков, заступник начальника Одеського порту:
— Торік значно впали обсяги перевалки вантажу, тому резерв для зберігання контейнерів у порту є. Та головне питання зараз не в цьому. А в тому, які ми матимемо наслідку від нинішніх вимушених дій митниці.
За останній місяць на терміналі на 1 тис. одиниць, або на 30%, збільшилася кількість імпортних контейнерів. Оглядають практично всі 100%. Транзитні — до 70%. Раніше було не більше 30%. Оформлення одного контейнера з імпортним вантажем колись тривало від двох до восьми годин. Сьогодні — від восьми годин до двох діб. Вивезення контейнерів із порту скоротилося вдвічі — до 300 одиниць на добу. Це безпосередньо пов’язано з діями митниці.
Можливо, ці заходи мають сьогохвилинне позитивне значення для бюджету. Проте нас як транспортників це насторожує. Ми бачимо невдоволення клієнтури. Контейнерам, які прибули в Україну і які на підході, подітися нікуди. Їх привезуть і розмитнять з урахуванням високих тарифів. Але вантажоодержувачі вже припинили відправлення нових партій із зарубіжних портів. Купувати товар, щоб платити сотні тисяч гривень за розмитнення, їм економічно невигідно.
Якщо ситуація не зміниться, то вже наприкінці травня ми очікуємо різкого падіння обсягів імпорту, що призведе до скорочення бюджетних відрахувань. І тоді виникне те саме запитання — а чим наповнювати бюджет? Сьогодні необхідно створювати умови для бізнесу, а не відлякувати його великими митними платежами. Будуть обсяги — буде робота у транспортників, природно, доходи і відрахування до бюджету.
І не треба забувати, що в цьому ланцюжку задіяний і дрібний бізнес: ринки, супермаркети. Що буде з ними? Взяти той самий «Сьомий кілометр». Це — один із найбільших роботодавців і платників податків. Не можна десятиліттями будувати імпортноорієтовану економіку і раптом, на догоду сьогохвилинному наповненню бюджету, її ламати.
Олександр Захаров, член правління Спілки перевізників Півдня України:
— Стопроцентні огляди, які влаштовує сьогодні митниця, незаконні. У зв’язку з цим ми зараз готуємо дві заяви в прокуратуру. Йдеться не про контейнери, де замість туфель — капці. А про внутрішній транзит, який іде в Миколаїв, Харків, Дніпропетровськ та інші міста. Огляд такого вантажу і його розмитнення мають здійснюватися в пунктах призначення. І там — стягуватися митні платежі. Якщо ж одеські митники не вірять своїм колегам з інших міст, то для цього є радіопломби та інші спеціальні засоби для цілісної доставки вантажу до місця призначення. Це по-перше.
По-друге, для огляду транзитного контейнера у митниці мають бути законні підстави: отримана оперативна інформація, пошкодження пломби, самого контейнера та інші вагомі причини для його відкриття.
По-третє, такі огляди повинні проводитися з дотриманням певної процедури. Але її немає. Вона тільки розробляється.
І по-четверте. Попередні огляди усіх вантажів підряд призводять до затримки транспорту на дві-три доби і додаткових витрат. Приміром, в Іллічівську при огляді контейнерів вантажно-розвантажувальні роботи виконує приватна структура. І бере за таку роботу близько100 дол. У результаті огляд одного контейнера обходиться в 200 дол. Ці витрати потім лягають на собівартість товару. І за все у результаті заплатить споживач.
Два тижні тому відбулися загальні збори асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, нашого Південного регіону. Порушувалося питання про реанімацію страйкового руху. Отже, на травень транспортники готують страйк. Вимога одна — припинити стовідсоткові огляди, які закінчуються тривалим, по дві-три доби, простоєм автомашин і збиранням по 50 дол.