2009 рік для місцевих бюджетів буде голодним і злим. Їхня основа — податок з доходів фізичних осіб — худне до невпізнання: сотні тисяч українських громадян втрачають роботу, переходять на неповний робочий тиждень, йдуть у неоплачувані відпустки... Максимально залучити інші джерела доходів означало б — відкритим текстом — викачати все з малого та середнього бізнесу, який і на себе заробляє, і рятує оті скарбниці від колапсу. Окремі замулені джерела грошових надходжень не дозволяє розчистити законодавство або, що не менш сумно, небажання місцевої влади.
Як житимуть малі міста в умовах сутужного і, мабуть, нетеплого року, простежимо на прикладі Долини Івано-Франківської області та Кременця на Тернопіллі.
Долина із 20,5-тисячним населенням вважається містом нафтовиків, а отже, небідним. Однак в останні місяці наймані працівники почуваються тут, наче на пороховій бочці. Криза як причина і привід антисоціальних рішень роботодавців тут тісно переплелися. Активність профспілок у листопаді минулого року утримала керівництво ВАТ «Укрнафта» від переведення працівників НГВУ «Долинанафтогаз» на неповний робочий тиждень. Але невідомо, чи надовго збережеться статус-кво.
У 2008 році міський бюджет Долини було виконано лише на 98%. До скарбниці не надійшло майже 200 тис. гривень податку з доходів фізосіб. У міській раді підрахували, що загальний фонд бюджету Долини — 13 млн. грн. — через недоотримання сум цього податку у 2009-му може виявитися на 10% меншим, ніж торік. Що в перекладі на гроші — мінус 1 млн. гривень.
За рахунок чого компенсувати втрату доходів? Очевидно вже тепер: після припинення експлуатації родовищ у Долинському районі місцева влада залишиться наодинці з безробіттям та складною екологічною ситуацією. А спрямування певної частини рентної плати за видобуток нафти і газу в місцеві бюджети для вирішення цих проблем досі не стало реальністю.
Крім того, наприкінці грудня минулого року Верховна Рада відхилила запровадження податку на нерухоме майно (крім землі), який є основою місцевих бюджетів у західних державах.
Тому керівництво міста стало по всіх усюдах вишукувати компенсаційні кошти, і під завісу старого року депутати затвердили антикризові заходи. Пакет простий. Пропонується насамперед легалізувати робочу силу.
Міські чиновники розуміють: виявляти тих, хто працює без укладення трудових договорів або отримує зарплату в конвертах, зовсім нелегко. І щоб отримати щедрий ужинок, потрібно «копати» у багатьох місцях. А от гральні зали з автоматами у місті стоять, витріщивши скляні очі. І майже половина з них працює нелегально, без торгового патенту.
— У легалізації грального бізнесу, — вважає міський голова Долини Володимир Гаразд, — значний резерв поповнення доходів місцевого бюджету. Якщо нам вдасться вивести ці об’єкти з тіні, то місто зможе додатково отримати 200 тис. гривень. Ці гроші будуть спрямовані на допомогу малозабезпеченим людям та інші соціальні програми.
Ще один спосіб порятунку міського бюджету Долини — збільшення доходів від оренди. У мерії вирішили, що ставки орендної плати на майно встановлено з урахуванням інтересів як міської громади, так і бізнесу. А от землю не гріх оцінити дорожче. Уже завершуються роботи з коригування нормативно-грошової оцінки земельних ділянок і, як неважко здогадатися, у бік зростання їх вартості. Коли торік середня ціна квадратного метра в місті була 26 грн., то у 2009-му передбачається на рівні 55. Подорожчання землі обіцяє принести у міський бюджет іще 200 тис. гривень.
Гроші доводиться збирати з миру по нитці. Міська рада має намір уважно придивитися до діяльності громадських організацій, які, згідно із законодавством, звільнені від орендної плати. Якщо ж об’єднання громадян займається бізнесом або взагалі нічим, не може довести соціальний ефект своєї роботи, то нехай платить за оренду комунального майна на загальних підставах. А для міста десятки тисяч гривень доходів будуть не зайвими…
Бюджет розвитку міста Долини цього року сподівається на диво: продаж землі колишнього військового містечка для реалізації великого інвестиційного проекту — створення відпочинково-розважального комплексу в елітній зоні міста. На 6 млн. грн. виручених коштів у місті сподіваються виконати комплекс робіт. Якщо ж ці гроші не надійдуть, то капітальні видатки міського бюджету будуть вельми скромними. Доведеться відмовитися від ряду поточних і капітальних ремонтів у бюджетних установах міста, від придбання частини обладнання для дитсадків. Програма-максимум для міської ради — зберегти якість послуг на рівні минулого року.
У місті Кременці на Тернопіллі майже вся більш-менш потужна промисловість, крім хлібзаводу і фабрики «Ватин», вмерла ще до початку фінансово-економічної кризи. На міському бюджеті-2008, який заледве дотягував до 5,4 млн. грн., це позначилося зменшенням дохідної частини на 1,2 млн. грн. Рівень виконання бюджету — 96,3%. А у 2009 році він взагалі перетворюється з прибуткового на дотаційний.
Аби «натягнути» доходи, міська влада шукає резерви і традиційні, й оригінальні. Єдиний у місті бізнес, який живе усім бідам на зло, це базарна торгівля. На головному ринку Кременця вона активно провадиться лише раз на тиждень. Міський голова Леонід Кічатий твердо переконаний, що лише за рахунок введення додаткових ринкових днів — не збільшуючи ставок ринкового збору, фіксованої плати за патент, збору за паркування автотранспорту — можна поповнити доходи міського бюджету на
100 тис. грн. на рік.
Інші компенсаційні механізми тісно пов’язані зі специфікою міста. У старовинному Кременці майже кожен будинок — жива історія. Закономірно, що центральна частина міста має бути максимально використана для огляду туристами. Ну, і чого ж не пошукати тут зайву копійчину?
— Погляньте-но, як міський бюджет виграв від збільшення штрафів за порушення правил дорожнього руху. Лише у листопаді-грудні за цим рядком доходів невелике місто Кременець додатково отримало 11 тис. гривень, — каже пан Кічатий. — Якби законодавці дозволили органам місцевого самоврядування встановлювати платний спеціальний режим проїзду через історичні центри міст вантажного і легкового транспорту для обслуговування об’єктів бізнесу, то для Кременця це, наприклад, означало б нові десятки тисяч гривень.
Але смішно було би сподіватися, що такі додаткові платежі, як за спецпропуск, істотно поповнять бюджет. Як і суми збору за використання місцевої символіки, чим теж вирішило підстрахуватися керівництво міста.
Основна надія міської ради Кременця — продаж трьох невеликих земельних ділянок, від чого очікується сумарно півмільйона гривень. Без них дуже проблематично буде знайти 125 тис. грн. як частку міського бюджету для співфінансування з державою продовження реконструкції міських очисних споруд, перевести один із дитсадків на електричне опалення, здійснити інші проекти. Залишаться без ремонту значна частина міських доріг.
Місцеві бюджети Кременецького району — майже копія проблем міської скарбниці. Цього року від основного джерела — податку з доходів фізосіб —планується одержати 14,094 млн. грн., що на 6 млн. менше, ніж надійшло торік. З цієї причини в районі не передбачається жодного недотаційного бюджету, чого не було в минулі роки. І з чого ж добирати гроші?
Очікується, що капітальні видатки, за винятком недорогої газифікації бюджетних установ (на 30— 60 тис. грн.) у районі будуть заморожені. Фахівці райради підраховували: якщо ціна на газ для бюджетних організацій перевищить 250 дол. за тисячу кубометрів, то профінансувати енергоносії в повному обсязі в Кременецькому районі явно не вдасться.
Однак постійне підвищення вартості природного газу, якому кінця-краю нема, міських чиновників таки дечого навчило. Наприклад, торік у Кременці одну з міських котелень, яка працювала на газі, було переведено на альтернативні види палива — торф’яні брикети і тирсу, яких у краї достатньо. Завдяки цим заходам споживачі платять в
1,7 разу менше, ніж за тепло, отримане від спалювання газу.
Або ще один приклад. В одному з трьох дитсадків міста встановили автономну систему опалення. І він, за словами міського голови Леоніда Кічатого, сплачує за газ у межах двох тисяч гривень на місяць. Тоді як двом іншим лише абонентська плата за тепло обходиться разом в 11 тис. гривень.
У Долині бюджетні видатки на енергоносії влада зменшує по-іншому. Асоціація «Енергоефективні міста України», віце-президентом якої є міський голова Долини Володимир Гаразд, визначила пріоритет енергозбереження — у будівлях, де, за підрахунками фахівців, втрачається 40% енергії. Врахувавши ці висновки, Долинська міська рада однією з перших в Україні затвердила стратегію енергозбереження і енергоефективності.
— У 2008 році ми зробили розрахунок споживання енергоносіїв і довели дошкільним установам міста ліміти споживання газу, води, електроенергії. Застосування заходів енергоменеджменту, який поки що полягає у щоденному збиранні показників лічильників, без капіталовкладень дав 20-відсоткову економію споживання енергоносіїв. Наступним етапом будуть заходи з реновації будівель (заміна вікон і дверей, дахів), щоб не допускати втрат тепла. Міська рада знайшла кредитний фонд, який надає позики бюджетним організаціям. За ці кошти можна буде провести реновацію комунальних установ, а покривати кредит — за рахунок економії енергоресурсів.
Можливо, в цьому й полягає український шлях розвитку? Нам замало фінансової скрути, нам потрібен іще й поштовх у вигляді дуже дорогого зовнішнього енергоресурсу, щоб владні мізки запрацювали в правильному напрямку і придумали, як ощадливіше використовувати кожну зароблену громадою копійку…