Народна мудрість вчить: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Сповідуючи цю істину, Львівщина прагне (що було задекларовано в девізі IV Міжнародного економічного форуму «Через добросусідство — до процвітання об’єднаної Європи») набути справді добрих, надійних друзів. Добре, що і географічне місце розташування сприяє, і давні історичні зв’язки. Гостей було багато, і не лише з прикордонних з Україною територій, а й із багатьох інших країн: Австрії, Бразилії, Білорусі, Великобританії, Китаю, Латвії, Литви, Казахстану, Німеччини, Росії, Румунії, Словаччини, США, Угорщини, Чехії. Найчисленнішою виявилася делегація Польщі, яка була представлена п’ятьма воєводствами та містом Вроцлав. Понад п’ятисот учасників із 16 країн зібралися, щоб обговорити «правила гри» переважно в регіональному форматі в рамках нової об’єднаної Європи, а також подивитися діловим поглядом на потенційного українського партнера, Львівську область, із якою в багатьох уже налагоджені міцні зв’язки.
Дружба по горизонталі
Керівники області насамперед прагнули підкреслити, що зі Львівщиною можна і потрібно співпрацювати. Представляючи стратегію розвитку області до 2015 року, голова Львівської облдержадміністрації Олександр Сендега сказав:
— Ми хочемо забезпечити зростання соціального, інтелектуального, інноваційного потенціалу області, перетворити її на екологічно безпечний регіон зі стабільною економікою, на край туризму й рекреації. Львівщина має стати мостом між Україною та Європою. А для цього необхідно налагоджувати систему горизонтальних зв’язків між різноманітними регіонами.
Ідеї регіоналізації відносин обговорювалися на Форумі не лише з закордонними делегаціями, а насамперед з українськими — із Волинською, Донецькою, Закарпатською, Івано-Франківською, Луганською, Полтавською, Тернопільською, Рівненською областями, а також із Автономною Республікою Крим, яку очолював голова Ради міністрів Сергій Куніцин. А підписання договору про співробітництво між Львівщиною і АР Крим стало одним із ключових моментів львівської зустрічі. У цілому ж за три дні було підписано понад десять (!) документів про співробітництво: із землею Штирія (Австрія), Брестською областю Білорусі, Сілезським, Мазовецьким, Підкарпатським воєводствами Польщі, а також між Львівською областю, Люблинським і Підкарпатським воєводствами Польщі про створення міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Було підписано програму українсько-польського прикордонного співробітництва «Сян», договір між міністерствами охорони навколишнього середовища України та Польщі, торговельно-промисловими палатами обох країн і багато чого іншого. Тобто Форум дав можливість від слів і попередніх переговорів, що активно велися впродовж року, перейти до конкретних справ.
Франц Штуманн, заступник генерального секретаря Асамблеї європейських регіонів, приємно здивувався:
— З усього видно, що ваш регіон має велике майбутнє, а тому я хочу залучити його до активної участі в роботі Асамблеї єврорегіонів, яка розвиває співробітництво не лише між регіонами ЄС, а й Східної Європи. Потрібно всіма силами перешкодити створенню нової залізної завіси між ЄС та іншими країнами.
Багато обнадійливих висновків було зроблено не лише в ході обговорень, обміну думками на «круглих столах», що активно працювали, практичних семінарах, засіданнях секцій, присвячених транскордонному співробітництву за умов нового європейського кордону, розвитку Карпатського регіону, міжрегіональному співробітництву. Головною подією став інвестиційний ярмарок — неодмінний атрибут львівських економічних форумів.
Як стати привабливою
На ярмарку можна було не лише скласти загальне уявлення про те, чим цікава Львівщина з погляду вкладення інвестицій, а й всебічно оцінити кожний проект. А їх нинішнього року після ретельного добору було подано понад 120 в одинадцяти тематичних салонах, що охопили практично всі галузі економіки. Кожний проект представляли фахівці й доповнювала довідкова література. Демонстрували вже реалізовані напрацювання і зовсім свіжі інвестиційні пропозиції. Багато які не раз упродовж минулого року обговорювали з потенційними інвесторами, щоб тут, на Форумі, можна було нарешті прийти до взаємовигідної угоди.
Якщо на попередніх ярмарках центральне місце займали презентації вільних економічних зон — «Яворів» і «Курортополіс «Трускавець», що працюють уже на повну котушку, то на нинішній акценти були зроблені саме на окремих розробках. Так, великий інтерес викликав проект ВАТ «Дрогобицький долотний завод» із виробництва оцинкованого металевого листа в рулонах. Подібного виробництва в Україні немає. У підприємства вже є домовленість з австралійською фірмою «Бронкс інтернаціональ» на розробку, виробництво й постачання автоматичної лінії для покриття цинком металевого листа. Вартість лінії з її запуском у виробництво в першому кварталі 2006 року оцінюється в 6 млн. дол.
Актуальним, особливо для Львова, є проект будівництва заводу з переробки побутових відходів. Уже не один рік влада не може вирішити своїми силами «сміттєву» проблему — немає коштів. Міський смітник у селі Грибовичі, у п’яти кілометрах від Львова, став цілком реальною екологічною загрозою не лише для великого міста, а насамперед для жителів села. Екологи, представники владних структур, активно обговорювали на Форумі проект, що стосується роздільного збору побутових відходів. На інвестиційному ярмарку до цієї проблеми активно підключилися банкіри. Було вирішено об’єднатися і створити структуру, яка реально візьметься втілювати в життя ідею будівництва сміттєпереробного заводу.
Для більш конкретної розмови на Форум запросили директора комунального концерну з Польщі Станіслава Дерлятко, який представив проект створення цільового комунального об’єднання, що, використовуючи сучасні технології, перероблятиме відходи. Тобто вже сьогодні цілком реально створити структуру, у якій братиме участь не лише український капітал, а й іноземний. Можна також, використовуючи досвід Польщі, спробувати залучити до цієї проблеми й ресурси Світового банку, як це було зроблено в ході реконструкції водного господарства Львова. Координатором проекту погодився стати Львівський банківський інститут.
В області існують серйозні екологічні проблеми й з переробки кислих гудронів, з «освоєння» колишніх сірчаних кар’єрів. На ярмарку вкотре представляли розроблений і реалізований під невсипущим контролем ВАТ «Гірхімпром» проект перетворення понад тисячі гектарів «убитої» землі колишнього Яворівського сірчаного кар’єру на рекреаційну територію, із прекрасним озером і зоною відпочинку для жителів району і львів’ян. Та державного фінансування цих трудомістких робіт катастрофічно не вистачає. Тому вся надія — на нові інвестиційні ресурси.
На ярмарку представили інвестиційний проект першого на Львівщині оптового продовольчого ринку «Шувар». Ринку вже п’ять років, і створювали його для того, щоб допомогти фермерам та іншим виробникам реалізовувати свій товар безпосередньо з машин. Проблема реалізації сільгосппродукції виявилася настільки серйозною та актуальною, що дирекції довелося просити в міста додатково непридатну землю на околиці міста. На восьми гектарах зводять великий сучасний оптовий ринок, який сьогодні є законодавцем мод у формуванні цін на всю плодово-овочеву продукцію. Вже побудовано й здано в експлуатацію просторий майданчик із навісами для торгівлі з машин (на 450 одиниць), працює лабораторія контролю якості сільгосппродукції, створено спеціальну охоронну систему... Через кілька років це буде величезний сучасний продуктовий комплекс. На нинішньому інвестиційному ярмарку представляли один із субпроектів — зі створення цеху переробки й підготовки сільгосппродукції до продажу, в якому встановлять сучасні високотехнологічні лінії з розфасовки, сортування, упаковки й підготовки овочів і фруктів, а також підготовки їх для подальшого заморожування.
Звичайно, описати всі інвестиційно привабливі проекти в рамках однієї статті просто неможливо. Можна лише додати, що масовий інтерес в іноземців викликали пропозиції в сфері туризму та рекреації, зокрема будівництво гірськолижних трас, підіймачів, підвісних доріг у Карпатах та інфраструктури навколо них, зведення оздоровчих баз на курортах Львівщини, а також відновлення замків «Золотої підкови» — Підгорецького, Жовковського, Золочевського й використання їх з туристичною метою, пуск туристичного трамвайчика на вузькоколійках у парку «Знесіння» у Львові й у Сколевському районі.
Удалося підписати понад 20 економічних угод і протоколів намірів. Так, польсько-українське підприємство «Європарк «Україна» і ВАТ «ВНК «Розточчя» СТ» уклали договір купівлі-продажу промислового майданчика, що належить ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач», який перебуває в процесі санації. На території побудують культурно-торговельний центр, аналогів якому, за словами інвесторів, в Україні немає. Підписано два договори з китайською стороною про створення спільних підприємств із виробництва телевізорів (де колишній пріоритет Львівщини?) і ліфтів. Кілька угод і протоколів намірів підписано в сфері електроенергетики та нафтогазової промисловості, зокрема з виробництва паливних брикетів на біологічній основі, дослідження геотермальних свердловин у Мостиському районі області, розробці териконів шахти Бендюйська тощо.
А взагалі іноземні інвестори, не змовляючись, визначили для себе сфери впливу в області: Німеччина — переважно машинобудування, Данія — легка промисловість, Іспанія — деревообробка, Китай — електроніка.
Робота на перспективу
Кажучи про інвестиції як про довгостроковий процес залучення капіталів, начальник управління економіки Львівської облдержадміністрації Валерій Пятак зазначив, що нинішній Форум — це результат попередніх, а також своєрідна робота на перспективу. Якщо проаналізувати, що дають подібні заходи регіону, то на 1 липня 2004 року прямі іноземні інвестиції в економіку області становили 334,7 млн. дол., це 4,6% всього обсягу іноземного капіталу, залученого в Україну. Звичайно, цього мало, адже Львівська область, маючи вигідне географічне становище, великі трудові й природні ресурси, високий науково-технічний потенціал, сьогодні займає лише сьоме місце серед регіонів України з залучення інвестицій. Водночас динаміка їх зростає, і не в останню чергу завдяки економічним форумам. Якщо з 1994 по 2001 рік було залучено 168 млн. дол. інвестицій, то лише за останні два з половиною роки ця цифра подвоїлася.
Поступово змінюється і їхня галузева структура. Якщо раніше інвестора цікавили насамперед агропромисловий комплекс і торгівля, то в даний час 60% становлять вкладення в промисловість.
2003 року розпочали успішно реалізовуватися найбільші за останній час інвестиційні проекти. Так, у розвиток Львівського автомобільного заводу вкладено 30,6 млн. дол. У Стрию німецька фірма «Леоні» побудувала сучасний завод електросистем для провідних автомобільних компаній світу, вклавши у виробництво 30 млн. євро. Інвестпроекти реалізують в АТ «Світоч», «Львівська пивоварня», ДП «Кроно-Львів» і на інших підприємствах з іноземними інвестиціями, де в цілому зайнято 44 тис. чоловік, а середня зарплата становить 680 грн. На сьогоднішній день СП виробляють 39% усієї продукції області й забезпечують 28% бюджетних надходжень.
Найбільший інвестиційний партнер області — Польща. Розмір її інвестицій у цілому становить 60,1 млн. дол. (17,9% від загального обсягу). За участі польського капіталу на Львівщині створено 343 підприємства. Німеччина інвестувала в економіку області 43,9 млн. дол. (13,1%), створивши 115 підприємств, Угорщина — 37,6 млн. дол. (11,2%, 25 підприємств). Далі йдуть Швейцарія та Великобританія...
Безумовно, є ще чимало перешкод в інвестиційному процесі. Тому вперше на львівському Форумі почали працювати єдиний офіс обслуговування інвесторів і центр сприяння інвесторам, де можна було отримати повний інформаційно-консалтинговий пакет із питань митного, податкового, земельного, трудового законодавств України. Також уперше в рамках інвестиційного ярмарку запрацювала інвестиційна біржа, у єдиній комп’ютерній базі якої були представлені інвестиційні проекти, земельні ділянки, об’єкти незавершеного будівництва, промислова нерухомість і багато чого іншого. Свою роботу біржа продовжуватиме на постійно діючій інтернет-сторінці. Вперше в рамках ярмарки відбувся аукціон із продажу земельних ділянок — їх продано шість загальною вартістю 12 млн. грн.
Підбиваючи підсумки настільки масштабного заходу, Олександр Сендега зазначив, що львів’яни немов подивилися на себе в дзеркало. Адже для успіхів у бізнесі такий об’єктивний погляд зі сторони вкрай необхідний. Він дозволяє реально оцінити свої шанси як гравця, не заплутатися, не потонути у світовому ринковому середовищі. Що ж, приємно, що на Львівщині самостійно й з допомогою партнерів уже починають учитися говорити спільною для всього світу мовою економічної вигоди й добросусідського співробітництва.