Для України Євро-2012 — без перебільшення подія епохальна. Країна отримала рідкісний шанс продемонструвати, що вона справді, а не тільки географічно, розташована в Європі та спроможна провести грандіозний загальноєвропейський захід на своїй території.
Іншої такої можливості точно скоро не буде. Наскільки це розуміють учасники підготовки — питання цікаве.
Формально, природно, усі «за» і сповнені ентузіазму. Фактично — все, на жаль, набагато складніше. Згаявши чимало часу на старті, відставання надолужують гарячковими зусиллями. На цьому тлі повсякчас приймають дуже дивні рішення.
Липень порадував закінченням тендера на добудову даху на НСК «Олімпійський». Конкурс досить довго готувався, а завершився… публічним скандалом. Причому йдеться в цьому разі не тільки про проведення чемпіонату, а й про безпеку тисяч людей.
Суть питання в такому. Німецький проектувальник реконструкції запропонував накрити місця для глядачів і частину бігових доріжок спеціальною прозорою мембраною, спроможною пропускати 50% природного світла. Тент створить додаткову перевагу для трав’яного газону, на який потраплятиме достатня кількість сонячних променів.
Ідея естетично дуже приваблива та вже використовувалася в Європі та Південній Африці. В українських фахівців ставлення до неї неоднозначне, тому що клімат у нас гірший.
Крім створення умов для зростання корисної травички, дах буде постійним джерелом дуже великих витрат. Обслуговування тентової системи потребує постійного контакту з виробником мембран. З огляду на те, що тільки сама мембрана площею майже в п’ять гектарів коштує (без монтажу) близько 150 млн. грн., її постачальники гарантували собі непогане джерело доходу в майбутньому.
Утім, усі згодні, що дискутувати про доцільність вибору покриття безглуздо — треба будувати... І тут починаються дива.
9 червня ц.р. холдингова компанія «Київміськбуд», яка виступає генеральним підрядником з реконструкції і будівництва НСК «Олімпійський», оголосила про проведення торгів з обмеженою участю на виконання робіт із будівництва навісу над трибунами стадіону. На претендента очікувала дуже нелегка робота.
Споруда досить складна: дах закріплять на спеціальних щоглах, які оточуватимуть арену по всьому периметру. За своїм принципом ця конструкція схожа на велосипедне колесо: є розпірне кільце, яке не дає щоглам упасти, а тентове покриття тримається за рахунок вантової системи, розташованої зверху. При цьому полотно підтримуватимуть аж 35 кілометрів імпортних тросів.
Одних колон буде потрібно 80 штук плюс два величезні стягуючі кільця. Усього потрібно буде виготовити та змонтувати понад 8 тис. тонн металоконструкцій і величезний скляний фасад.
У світі дуже мало компаній мають досвід таких робіт. В Україні їх узагалі можна перелічити по пальцях. Однак вони є.
Загалом, охочих набралося достатньо: у тендері брали участь вісім компаній. Дві подали документи в неповному обсязі й не були допущені. Залишилося шість компаній: київські «УкрБудКонтракт» і ВАТ «Мостобуд», дніпропетровське ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна», маріупольське ТОВ ПБП «Азовінтекс». Зарубіжних учасників представляли австрійський консорціум MCE Stahl — und Maschinenbau Gmb&Co та італійська Cimolia S.p.a.
23 червня були розкриті тендерні пропозиції учасників торгів. 5 серпня стали відомі результати — і
вибухнув скандал.
Конкурсна комісія з представників «Київміськбуду» оголосила переможцем дніпропетровське ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна».
Відразу виникло запитання, на якій підставі воно перемогло. Головний інженер ХК «Київміськбуд» Олександр Галицький при оголошенні результатів конкурсу повідомив, що основним критерієм при виборі переможця стала економічна вигода.
Компанія справді пообіцяла виконати роботи за 727 млн. грн. І на тлі австрійської пропозиції в 924 млн. грн. це справді недорого.
До речі, були й дешевші пропозиції. Однак тендер проводився з обмеженим доступом учасників, враховувалася здатність виконати роботи. І отут виникло чимало запитань.
Усе, що відомо про компанію-переможця, — це те, що в неї є певний досвід з «поставки бетону, арматури та металевих листів при будівництві стадіону в Дніпропетровську». На її сайті можна прочитати й про досвід зі складання швидкоспоруджуваних конструкцій із легких панелей. Яким чином «Завод Майстер-Профі Україна» збирається будувати гігантську споруду, зовсім незрозуміло. Адже потрібно не тільки змонтувати, а й виготовити величезні балки та деталі складних форм і заданого профілю з дотриманням усіх допусків.
Німецькі фахівці задали в проекті параметри, які перевищують вимоги українських будівельних норм. Багатотонні конструкції завдовжки в десятки метрів потрібно буде обробляти з міліметровою точністю.
Де це робитимуть, теж незрозуміло. У розпорядженні редакції опинився лист одного з замовників «Майстер-Профі» із проханням усунути допущений під час будівництва брак. Показово, що для ліквідації недоробок «Данієлі Хеві Машинері» (саме вона виступала замовником) вважала за краще звернутися не до фахівців «Майстер-Профі», а вже до іншого вітчизняного виробника.
До речі, у звіті «із метою вивчення можливостей учасників тендера» зазначається, що ТОВ «Майстер-Каркас» (входить до групи «Майстер-Профі Україна») має потужності з обробки 1,2—2 тис. тонн металу на місяць. Що й дало підстави для допуску компанії до тендера. Та у «Звіті з оцінки можливостей учасників тендера» профільного «УкрНДІпроектстальконструкція», який є у тендерної комісії, повідомляється, що можливості претендента — до 600 тонн металоконструкцій на місяць, і він не має достатнього досвіду у виробництві конструкцій високого рівня складності та особливо відповідальних металоконструкцій, не має у своєму розпорядженні технічних можливостей для проведення контрольного складання великогабаритних конструкцій вагою до 50 тонн.
Іншими словами, виробляти масу замовлених деталей просто нічим. На підприємстві відсутні навіть крани для переміщення деталей вагою більш як 30 тонн.
Взагалі список «чого немає» досить довгий — починаючи від відсутності спеціальних верстатів із програмним управлінням для фрезерної обробки великогабаритних деталей і закінчуючи камерами для дробоочищення деталей перед фарбуванням. Утім, і самих фарбувальних камер потрібних розмірів теж не видно — при роботі з невеликими металоконструкціями вони були непотрібні.
Як із ситуації збирається виходити «Майстер», незрозуміло. Купити та змонтувати устаткування він явно не встигне. Замовляти металоконструкції в інших — дорого, і в Україні й вибір невеликий. Отже, потрібна валюта. Тим часом вже в жовтні—листопаді підрядник має розпочати роботи, щоб до серпня наступного року забезпечити фронт робіт для монтажу тросової системи та самої мембрани. Її монтуватимуть уже іноземні фахівці.
Цікаво, що в експертному висновку комісії, яка відвідувала учасників тендера, взагалі немає висновків про можливості підприємства, згадується тільки про наявність лінії автоматичного зварювання... і усну домовленість із постачальниками тросів і мембрани.
Виготовляти ж деталі «у подвір’ї та на коліні» надто стрьомно — дуже вже великі ставки. Тим паче що ключовим критерієм УЄФА при оцінюванні робіт є «безпека, міцність і довговічність конструкцій».
У СНД уже є сумний досвід неякісного монтажу. Причому, на жаль, не поодинокий. І якщо про московський «Трансвааль-парк», який рухнув через помилки в монтажі колон, згадують часто, то Басманний продовольчий ринок, що зруйнувався через два роки в тій самій Москві (із дахом утричі меншим, ніж у НСК «Олімпійський»), набагато менш відомий. Тим часом там будівельники всього-на-всього неправильно змонтували систему відведення розталої води. І погано нанесли антикорозійний шар на металоконструкції. У результаті «окремі елементи несучих конструкцій оболонки мали корозійний знос до 50%». І — 60 загиблих.
На щастя, досвід великомасштабних техногенних катастроф на подібних об’єктах Україну поки що оминав...
До речі, коли «Київміськбуд» звернувся за експертною думкою в Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України, його інформували, що в Україні найбільш професійним — за технічними, організаційними і фінансовими можливостями — учасником тендера є «Укрстальконструкція». Саме тут накопичено досвід розробки, проектування та впровадження у виробництво сучасних технологічних металоконструкцій зі сталі підвищеної та високої міцності.
Інші учасники такого схвального відгуку не удостоїлися...
За фактом, нині на стадіоні пропонують улаштувати навчальний клас. Ніхто не стверджує, що «Майстер-Профі» має намір організувати катастрофу. Більш того, ніхто не сумнівається в спроможності компанії будувати швидкоспоруджувані торговельні центри середніх розмірів і невеликі металеві будиночки.
Однак де-факто дніпропетровська компанія саме на «Олімпійському» вчитиметься будувати найбільші об’єкти та практично з нуля. Ціна майже неминучих за такого навчання помилок надто висока...
Поки суд і діло, 11 серпня один із учасників тендера — «проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» — написав листа-скаргу. Компанія попросила Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту відхилити отриману від ХК «Київміськбуд» кандидатуру виконавця робіт — ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна».
Цю вимогу підтримали й експерти з «УкрНДІпроектстальконструкції». Вони також вважають рішення тендерного комітету необ’єктивним: «Оцінювання переможців тільки за одним критерієм «вартість робіт», без урахування якості, надійності та тривалості експлуатації об’єкта, помилкове і з великою ймовірністю може призвести не тільки до низької якості робіт, а й до зриву взятих Україною зобов’язань з організації проведення футбольного чемпіонату з футболі Євро-2012».
Директор Координаційного бюро з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року Ілля Шевляк дипломатично зауважив, що розгляд можливих фінансових зловживань — не їхня компетенція. Своє слово мають сказати міжвідомча робоча група, експертна комісія та контролюючі органи.
14 серпня прийняли рішення щодо призупинення тендера. Міністерство заявило, що проведе розслідування, детально вивчивши як процедуру проведення тендера, так і технічні можливості та рівень компетентності компанії «Майстер-Профі Україна». Для кваліфікованої оцінки запросили незалежну групу експертів. До речі, це непряме підтвердження того, що в процесі конкурсу цьому питанню особливої уваги не приділяли...
Уже 19 серпня міністр Ю.Павленко відмовився узгодити компанію «Майстер-Профі» як переможця конкурсу з будівництва навісу. Нагадаємо, що, відповідно до внутрішнього положення з проведення тендера, узгодження є обов’язковою процедурою.
Також із рішенням тендерного комітету не погодився і НСК «Олімпійський». Певне, молодий міністр вважав за краще прийняти правильне рішення нині, аби потім не знадобилося подальше «технічне вивчення питання». Тим паче що часу до Євро залишилося зовсім небагато, і не варто його втрачати...