Скільки людей на Кіровоградщині нині переведено на скорочений графік роботи — невідомо. Така статистика не ведеться (от якби йшлося про звільнення — інша справа). Коли ж говорити про обласний центр, то таких людей, за даними профспілок, уже понад 5 тис. І цифра зростає…
Певним дисонансом на загальному тлі невеселих думок про нинішню кризу, що так нагло впала на голови українців, став оптимістичний тон недавньої наради у Кіровоградській обласній адміністрації. І керівництво області зрозуміти можна: криза кризою, а тут такі пристойні показники, як про них промовчати? Якщо за результатами комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Кіровоградщина торік була практично останньою в Україні, то за підсумками дев’яти місяців цього року ввійшла до трійки лідерів. Значний ривок відбувся за останні три місяці: із 17-го на третє місце. Звичайно, серйозно посприяв формуванню таких показників добрий врожай, зібраний у краї (2,7 млн. тонн зерна), але слід віддати належне і цілеспрямованості та наполегливості керівництва області.
Голова облдержадміністрації Василь Моцний, який взявся господарювати на початку цього року, показав себе керівником, який уміє ставити завдання і досягати результату. Тільки за останні місяці введено в експлуатацію кілька сільських шкіл, які до цього мали славу безнадійних довгобудів. Звісно, рецепт успіху простий: збільшення обсягів виробництва, підвищення прибутковості підприємств, зменшення частки неприбуткових.
Та хай там як, але четвертий квартал область розпочала в умовах фінансової кризи, якої жителі краю не могли не відчути. Пригальмували підприємства машинобудівної галузі (а вони приносять до обласного бюджету ледь не чверть прибутків), продукція якої значною мірою зорієнтована на експорт.
І раніше неабиякою проблемою для сільськогосподарського машинобудування, галузі для Кіровоградщини не другорядної, була низька платоспроможність хліборобів, а в умовах, коли ціни на сільгосппродукцію ще й знизились, як сталося цього літа, певним порятунком залишалися державні програми підтримки АПК: лізингові форми оплати, 30-відсоткове відшкодування вартості складної техніки, інноваційні програми. Їхнє скорочення або навіть закриття загрожує чималими складнощами. Недарма генеральний директор ЗАТ «Гідрокомплект», до складу якого входять кілька великих підприємств, у тому числі й згадане ВАТ «Червона зірка», він же — голова організації роботодавців Кіровоградської області, Павло Штутман днями звернувся до прем’єр-міністра з відкритим листом. Де порушує не лише згадані проблеми, а й наголошує на питанні неповернення державою ПДВ за експортовану продукцію у той час, коли за імпортовані технології, обладнання, матеріали та комплектуючі вона вимагає невідкладної сплати податку на додану вартість.
Чи дослухається уряд до пропозицій кіровоградців — невідомо, але те, що в області сподіваються на здоровий глузд центральної державної влади — факт. Заступник голови облдержадміністрації Віктор Серпокрилов вважає, що за розумного підходу криза може обернутися навіть на користь: нарешті буде здійснено структурну перебудову економіки, про яку вже так багато сказано, але мало зроблено, життя підштовхне до масштабного впровадження енергозберігаючих та інноваційних технологій.
На засіданні антикризової робочої групи, яка створена в області, прозвучала думка, що певні негаразди в економіці Кіровоградщини зумовлені насамперед банківською кризою. Тож стабілізація фінансової системи держави мусить їх загальмувати і пом’якшити. У будь-якому разі, за словами Віктора Серпокрилова, ситуація далека від того, щоб говорити, скажімо, про скорочення тієї ж бюджетної сфери. Сільськогосподарська Кіровоградщина надбала потенціал, який мусить не дати кризі бити аж настільки боляче.
У самому обласному центрі налаштовані не дуже оптимістично. Бюджет міста, основне джерело надходжень якого становить податок на доходи фізичних осіб, дуже швидко відчує скорочені робочі дні і тижні. Бо до такого кроку вдалося не лише ВАТ «Червона зірка», а й ще низка великих підприємств: ВАТ «Гідросила», «Кіровоградський завод дозуючих автоматів», завод «Сигмент», ТОВ «Астра ЛТД» та ін. Начальник управління фінансів Кіровоградського міськвиконкому Любов Бочкова вже зараз прогнозує, що останні два місяці року грошей вистачить тільки на захищені статті витрат: зарплата бюджетникам, оплата енергоносіїв, медикаменти, харчування. Зрозуміло, життя міста потребуватиме й інших невідкладних виплат, отже, очевидно, у другій половині грудня можуть виникнути проблеми із зарплатою бюджетникам. Тому міський голова Володимир Пузаков уже поставив питання про відправлення частини працівників (передусім виконавчих органів міської ради) у безоплатні відпустки. Можливо, цього хліба доведеться скуштувати і працівникам інших бюджетних сфер.
Відпустки відпустками, та чи торкнеться жителів області більша біда — масове безробіття? Поки що про таку гіпотетичну можливість у двох точках області говорять тільки профспілки. Масові звільнення, за словами голови федерації профспілок області Олександри Залевської, очікуються у Долинській, де планують залишити без роботи 900 працівників сумнозвісного КГЗКОРу, та у селищі Побузькому, де власники феронікелевого комбінату мають намір скоротити близько тисячі працівників, а наприкінці грудня — зупинити комбінат узагалі. І одне, й інше підприємство — бюджетоутворюючі для територій, тож якщо гірший прогноз справдиться, ні містечку Долинській, ні селищу Побузькому не позаздриш…
Профспілки, звичайно, обіцяють вдатися до протестних заходів, якщо Генеральна угода на 2008—2009 роки буде порушена та знизиться рівень соціальних гарантій з боку уряду. Однак чи допоможе це тим, хто вже відчув — чи ще відчує — на собі наслідки кризи? І чи допоможе позитивний потенціал, надбаний областю з початку року?