UA / RU
Підтримати ZN.ua

Бюджет Рівного: сіли і проїли

На відміну від попередніх років, міський бюджет-07 Рівного було прийнято лише в другій половині січня...

Автор: Роман Якель

На відміну від попередніх років, міський бюджет-07 Рівного було прийнято лише в другій половині січня. Затвердженню головного фінансового документа міста передувала тривала робота бюджетної комісії, нервозність у досягненні компромісів між депутатськими фракціями, депутатами та міським головою.

Чиновники з гордістю зазначають: у 2007 році бюджет міста Рівного з урахуванням державних субвенцій сягнув 311,5 млн. грн. Порівняно з минулим роком зріс аж на 92 млн. Власних доходів заплановано зібрати на третину більше, ніж торік. І тепер ця цифра підвищується до 150 млн. грн. Авжеж, роботу міської влади достойно оцінили в Києві: якщо у 2006 році Рівне отримало субвенцій з держбюджету на суму 32,5 млн. гривень, то нині державних коштів на різні програми закладено аж 87,3 млн.

Доходи першого кошика міського бюджету в Рівному на 85% формуються за рахунок податку з доходів фізичних осіб. Зростання ставки цього податку з 13 до 15% та збільшення заробітних плат (середні заробітки в місті уже перевищують 1100 грн.) дасть змогу ці надходження істотно — на 26 млн. грн. — збільшити і довести їх до 129 млн. Але не треба думати, що резерв зростання бюджетних надходжень вичерпано. У неофіційних розмовах податківці говорять про ще один бюджет Рівного, який перебуває в тіні. І вивести його на світло — це завдання на багато років.

Та, схоже, влада Рівного змирилася з думкою, що детінізація зарплат — це далека перспектива. І спрямувала свій погляд на легальний бізнес, прагнучи зараз і негайно взяти з нього все, що можливо. Під завісу минулого року міські депутати вирішили збільшити ставки єдиного податку за 40 видами підприємницької діяльності на 30—60 грн., і нині майже 70% видів бізнесу «притягнуті» до верхньої межі цього податку — 200 грн. До речі, трохи раніше у Рівному урівняли ставки ринкового збору на ринках усього міста, незалежно від їх відвідуваності, чим викликали тривалий гнів торговців з «околиць».

Ну і що ж було отримано на виході? Зрушення у справлянні податків з малого і середнього бізнесу досвідчені міські фінансисти оцінюють доволі скептично. Доходи від єдиного податку заплановано на рівні минулого року — понад 13 млн. грн. Цифра ця викликає співчуття, бо слідом ідуть надходження від продажу… торгових патентів на гральний бізнес для юридичних осіб. Запланована сума — 5,4 млн. грн. — на 2 млн. більша, ніж зібрали торік.

Оренда земельних ділянок несільськогосподарського призначення в Рівному потребує, м’яко кажучи, впорядкування. І хоча цими днями завершується інвентаризація землі під об’єктами, далеко не всі діри позакривано. Тому приріст надходжень від плати за землю і не міг бути значним: місто цього року очікує лише 10,8 млн. грн. порівняно з 7,5 млн. у 2006-му.

Очікується, що до міської казни надійдуть понад 7 млн. грн. від продажу землі на конкурсних засадах. Замало? Тоді зважте на те, що земельні аукціони в місті майже не практикують. Торік у такий спосіб продали лише одну земельну ділянку, в цьому — поки що не планують. Керівники міста старанно переконують, що продаж землі на аукціонах позначиться на вартості житла, розігріє і без того високі ціни на нерухомість. Крім того, чимало земельних ділянок буде придбано з метою перепродажу. Тому оренду землі з подальшим викупом перші особи міста вважають оптимальним варіантом, куркою, яка несе золоті яйця.

І навпаки, помітної вигоди від ще однієї корисної курки — оренди комунального майна — рівненські чиновники ну ніяк не бачать. Типова річна ставка орендної плати в Рівному — 10% від грошової оцінки нерухомості. Якщо перевести на гроші, то це в середньому 10 грн. за квадратний метр у центрі міста і 7—8 грн. — в інших частинах. Законодавство дозволяє створювати конкурентні умови для використання приміщення і виходити за межі отих 10%. Та ця можливість для Рівного ще не стала нормою. Результат — доходи від оренди комунального майна не зростають. Неповних 2 млн. грн. на рік — це, самі розумієте, сума смішна.

Міський голова Рівного Віктор Чайка називає найважливішим інвестиційний резерв поповнення власних доходів бюджету. З цією метою міська влада стала ініціатором або підтримала важливі інвестиційні проекти в різних галузях: впровадження енергозберігаючих технологій у рамках програми ПРООН, будівництво великого сміттєпереробного заводу, житлове будівництво загалом на 126-гектарній площі, зведення спортивно-розважального центру тощо.

Реалізація цих програм дасть можливість уже в перші роки поповнити міський бюджет на 20—30%. Але вже тепер, у 2007-му, можновладці Рівного можуть підняти великі келихи шампанського — за успіх «спільної справи».

Фінансування соціальних статей з міського бюджету зростає помітно — від 20,4% у галузі освіти до майже 8% — у культурі. Місто здатне навіть тягнути разом з державою співфінансування потреб житлово-комунального господарства. Цього року на потреби комуналки (реконструкція котелень, житлових будинків, придбання техніки для комунальних підприємств, тролейбусів) для Рівного передбачено пристойну субвенцію з держбюджету — 21,6 млн. грн. А місто вносить і свою вагому пайку — 18 млн.

Більш як на третину — до 4,6 млн. грн. — підвищується рівень фінансування муніципальних програм, яких у Рівному діє аж двадцять. Наприклад, на кредитування житла для молоді планується виділити 541 тис. грн., соціальна підтримка інвалідів та ветеранів обійдеться у 630 тис., підтримка та розвиток фізичної культури та спорту — 650 тис. грн…

Без сумніву, більші обсяги фінансування соціальних статей та програм у Рівному — позитив порівняно з минулими роками. Проте активізувався «шашіль» проїдання. У видатках на освіту міста майже 79% займає зарплата, у видатках на охорону здоров’я — понад 83%. Ще 10—12 відсотків коштів, що спрямовуються в освіту і медицину, поглинають енергоносії. На розвиток бюджетних установ грошей майже не залишається. Проведення значної кількості капітальних і поточних ремонтів міських шкіл, корпусів лікарні та поліклінік, придбання необхідного обладнання відкладається з року в рік.

Мабуть, варто погодитися з начальником управління бюджету та фінансів Рівненської міськради Володимиром Балицьким, який пропонує обмежити фінансовий ресурс видатків місцевих бюджетів, що спрямовується на зарплату, 30—40% залежно від галузі. Чиновник наводить цифри: питома вага витрат на зарплату по лінії Міністерства освіти та науки — 12%, Міністерства охорони здоров’я — 24,2. А що маємо в місті?!

На його думку, лише за існування такого законодавчо визначеного нормативу можна буде серйозно зайнятися розвитком установ, що фінансуються з місцевих бюджетів. А поки що прогресує обернено пропорційна тенденція: видатки на фінансування бюджетних галузей зростають, а практика «життя одним днем» поглиблюється.