З початком опалювального сезону напруга пристрастей у коридорах влади, на відміну від температури води в містах і селах Дніпропетровщини, досягла точки кипіння. З гріхом пополам і тижневою затримкою тепло в будинки дніпропетровців таки дали. Після хвилі пікетів під будівлями райвиконкомів стало зрозуміло, що батареї гріють не в усіх.
За офіційною інформацією облдержадміністрації, із 4671 багатоквартирного будинку обласного центру опалюються всього 4375. Жителі майже трьохсот «хрущівок» і багатоповерхівок гріються підручними засобами. До речі, цифри вельми приблизні, оскільки облік будинків, за словами начальника управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Леоніда Турчина, поставлений украй погано. А тому вперше (!) побачило світ розпорядження про інвентаризацію житлового фонду.
Найсумніша ситуація в Дніпродзержинську, де дотепер не опалюються 70 відсотків будинків. Причому таке повторюється не перший рік. Чим зачарував городян дніпродзержинський мер Василь Швець, переобраний цього року на другий термін, залишається загадкою. Як, утім, і те, яким чином виходити з глухого кута. Єдиний для Дніпродзержинська оптимальний варіант — погашення свого семимільйонного боргу місту місцевим металургійним комбінатом ім. Дзержинського, що нині проходить процедуру банкрутства.
Аналогічні труднощі більшою чи меншою мірою відчувають практично всі міста і селища області. Єдине місце, де опалення включили суворо за розкладом, — Кривий Ріг.
Тим часом більша частина «холодильників» — комунальна власність обласної ради. Чому чверть житлового фонду (1780 будинків) Дніпропетровська дотепер перебуває під «дахом» області — питання, звісно, цікаве. Втім, «пісня не про те». Швидше про організацію, що постачає в будинки тепло. Якщо «Дніпротепломережа» гріє місцеву комунальну власність, то «Дніпротеплоенерго» — обласну, купляючи тепло в котельних і ТЕЦ великих промислових підприємств. Зокрема, у ТЕЦ ВО «Південмаш» і котельної «Дніпрошини». Найчудовіше, що вартість 1 Гкал, за яку розраховуються з ТЕЦ «Південмашу», — 78 гривень. А тариф, установлений міською владою, — 63 гривні. У результаті, вважає Л.Турчин, збитки «Дніпротеплоенерго» за опалювальний сезон становлять 5,5 млн. гривень. Загалом, підприємство, на думку Леоніда Аркадійовича, за три роки зазнало 17,5 млн. гривень збитків, нагромадивши при цьому 14 млн. боргу. Думка головного комунальника області цілком зрозуміла: якщо тариф не відповідає реаліям, закладіть різницю в бюджет, та й край. У бюджеті Дніпропетровська такий рядок є. Тому тривале протистояння міської й обласної влади на тему «хто в домі хазяїн» завершене. Минулої суботи мер Дніпропетровська й обласна влада досягли консенсусу: прискорити передачу житлового фонду в міську власність. Процес цей, безумовно тривалий і розтягнеться щонайменше на кілька років. Супроводжуватимуть його, зважаючи на все, численні скандали і судові розгляди.