UA / RU
Підтримати ZN.ua

АВТОДАФЕ ПО-ПРОВІНЦІЙНОМУ

З огляду на майбутні березневі волевиявлення, модно стало розмірковувати про те, що в багатьох наших лихах, і в економічних також, винні вибори...

Автор: Надія Гоцуєнко

З огляду на майбутні березневі волевиявлення, модно стало розмірковувати про те, що в багатьох наших лихах, і в економічних також, винні вибори. Можливо, певною мірою це так. Але не більше того. Бо вибори минають, а проблеми залишаються. На Миколаївщині, приміром, ці самі проблеми ( а точніше, їхнє породження — позамежна економія) втягли деяких обивателів у такі гарячі обійми, що прецедентів цього, напевно, і в усій країні не відшукаєш...

Якось не заладилося з комунальними благами в деяких миколаївців. Ще в різдвяну ніч добробут відразу 28 людей (і їхні життя також) опинилися під загрозою через те, що сусіда за багатоповерховим будинком не лише не заощаджував оті самі блага, а й просто не оплачував їх. Унаслідок енергослужба за несплату відключила йому електроенергію. Сам по собі факт не надзвичайний, адже до неплатників нині застосовують найжорсткіші заходи. Але, очевидно, механізм реалізації такого правильного рішення ще не відпрацьовано. Інакше чим пояснити, що ніхто після відключення не спромігся поцікавитися: а як віднині живуть у цій квартирі люди, чим її освітлюють? Тим часом хазяїн просто підключився до мережі нелегально, хоча проводка в квартирі знаходилася в жалюгідному стані. Результат — пожежа в п’ятиповерховому будинку, яку загасили силами СГПЧ-2.

І що б ви думали? Нині не відповідні служби, а вже самі мешканці будинку б’ють на сполох — виявляється, поруч із квартирою погорільців живуть такі самі неплатники за комуналку. Всюдисущі сусіди вже вивідали, що й тут енергослужба відключила світло, але хазяїн підключився до мережі нелегально. Тепер мешканці п’ятиповерхівки бояться повторення тієї страшної різдвяної ночі. Очевидно, крім них самих, про це непокоїтися немає кому...

Ще безрадісніші справи в сільській глибинці. Село Велика Федорівка, що на околиці області, у Казанковському районі може «похвалитися» тим, що тут узагалі немає практично ніякої комуналки у звичному значенні цього слова: немає не лише газу, а й інших ознак цивілізації. Немає й роботи (для щасливчиків вона сезонна), тому молодь їде на заробітки до сусіднього Кривого Рогу. Хто залишився, із тугою дивиться на труби недобудованого гірничо-збагачувального комбінату в сусідній Долинській, які видно в ясну погоду. Від цієї безнадії люди починають пиячити. Ось і недавно приніс листоноша 70-річному дідові пенсію в 127 грн., — а двоє синів і онук уже давно чекали «поповнення» сімейного бюджету. Напилися, закурили, почала тліти постіль. У метушні загинули старший і молодший члени родини.

«Ця пожежа ще раз наочно показала проблеми української глибинки, — говорять у центрі громадських зв’язків управління пожежної охорони в Миколаївській області. — Селам потрібні сільські пожежні команди, телефонний зв’язок, але все упирається в гроші...»

Про цей аргумент не можна не згадати й у зв’язку з моторошним випадком, який стався недавно в тому самому Казанковському районі. У селі Ніколо-Гулак молода жінка лишила двох дітей на захмелілого співмешканця, а повернувшись, застала лише фінал трагедії — діти й молодий чоловік були мертві. Не можна сказати, що односельці спокійно очікували такого кінця — хтось викликав пожежних із райцентру. І водій «пожежки», як з’ясувалося згодом, вичавлював із машини все можливе, але майже два десятки кілометрів поганою дорогою, на асфальтування якої не виділені кошти, зробили свою справу...

Ця страшна трагедія залишила багато запитань.

Виявляється, ще недавно в Ніколо-Гулаку була сільська пожежна команда, але місцеве господарство оголосили банкрутом, а його майно пустили «з молотка». Ясна річ, що в такій критичній ситуації пожежникам відмовили в їхній роботі. Сам пожежний автомобіль, ну за дуже кумедною ціною аж 3,5 тис. гривень! — дістався приватному підприємцеві з сусіднього Кривого Рогу. Пікантність ситуації полягає в тому, що нині приватний підприємець, не змигнувши оком, знову готовий передати машину на «історичну батьківщину», на баланс сільради, але... Хіба ви ще не здогадалися, на яких умовах? І за тією самою кумедною ціною в 3,5 тис. грн. Гроші начебто б і не великі, але в злиденної сільради такої суми немає. Тому поки що доводиться розраховувати на допомогу із райцентру, а вона, буває, запізнюється...

Так що ж стоїть за такими провінційними трагедіями? І з’ясувалося, що нинішній рік дає «жару» попередньому практично за всіма показниками. І річ не лише в тому, що за перші місяці зареєстровано більше пожеж. Значно зріс прямий збиток — 2001 року він становив 67 тис. грн., 2002-го — вже 340 тис. грн. Але навіть у таких важких умовах пожежники Миколаївщини тільки поточного року врятували матеріальних цінностей більш як на мільйон гривень. Так, можливо, краще не вельми старатися на чомусь зекономити?