У цей складний час різні країни світу обирають різні моделі протидії епідемії та боротьби з економічною кризою - від тотальних карантинів до ліберальних заходів щодо економіки разом із широким тестуванням та ізоляцією інфікованих. Причому, обираючи модель протидії вірусу, обов'язково враховують, що масові звільнення та банкрутства теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях, що їх передчасно забирають хвороби, пов'язані з бідністю та стресом, нестачею коштів на лікування, нормальне харчування та здоровий спосіб життя, а також підвищення рівня злочинності тощо.
Чверть бізнесу зупинено
За даними Торгово-промислової палати, вже зараз близько 600–700 тисяч підприємств і закладів сфери освіти, що дають роботу 3,5–4 мільйонам осіб, зупинили свою роботу через карантин. Це майже чверть усього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні. Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме довше, ніж до середини квітня, будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до держбюджету та соціальних фондів...
Уже поточні заходи, за оцінками фахівців провідних аналітичних центрів, спричинять падіння ВВП країни на 4–5% у річному вимірі, а подовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведе до падіння економіки на 9–10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевих бюджетів становитимуть 150–200 млрд грн. І при цьому Україна не може собі дозволити, як багаті країни із вільно конвертованими валютами, включити друкарський верстат і "залити" економіку грошима.
Дослідницька компанія GRADUS опублікувала результати опитування українців про їхні фінансові ресурси. Людям ставили запитання: "На скільки часу у вас вистачить грошових ресурсів, враховуючи можливість запровадження жорсткого карантину?". Відповіді були такими:
- 6,9% опитуваних зізналися, що грошей вистачить на кілька днів або менше;
- 12% повідомили, що грошей стане на тиждень;
- 16,8% - на два тижні;
- 5,7% - на три тижні;
- 15,5% - на чотири тижні або менше.
Загалом 57% опитаних відповіли, що гроші закінчаться менш як через місяць. Тобто результати свідчать про те, що для нашої економіки зупинка чверті бізнесу країни через карантин може призвести до наслідків значно гірших, ніж сама хвороба. За кілька тижнів у чималої кількості людей закінчаться кошти на базові потреби.
Світ, вірус, економіка
Останнім часом дедалі більше провідних фахівців світу зазначають, що жорсткі карантинні заходи в боротьбі із поширенням нового вірусу не є ефективними для економік країн і вбивчими для вірусу. При цьому комплексні заходи з широкого тестування, ізоляції хворих і груп ризику, без тотальних карантинів і шкоди для економіки, які запровадили Тайвань, Південна Корея, Японія, Таїланд тощо, виявилися найбільш ефективними. Це можна побачити на графіку, де азійські країни демонструють зовсім іншу динаміку, ніж країни Європи:
Професор Стенфорду Джон П.А. Іоаннідіс, співдиректор Університетського інноваційного центру метадосліджень і професор медицини, повідомляє, що дуже неадекватні дані Всесвітньої організації охорони здоров'я, які маємо на цей час, указують на те, що крайні заходи, що вживаються багатьма країнами, ймовірно, виходять за межі необхідних і можуть призвести в кінцевому підсумку до непотрібних і катастрофічних наслідків. Украй обмежене тестування робить показники смертності від ВООЗ безглуздими. Професор розраховує, що, виходячи з вікової структури населення США, рівень смертності від вірусу перебуватиме у діапазоні від 0,025 до 0,625% залежно від розміру вибірки, і блокування країн із потенційно величезними соціальними та фінансовими наслідками цього може бути абсолютно ірраціональним.
Директор Центру з питань суспільства та здоров'я Університету штату Вірджинія доктор Стівен Вулф зазначає, що відповідь суспільства на COVID-19, наприклад закриття бізнесу і закриття громад, може бути тимчасово виправданою для стримування поширення вірусу, але й може завдати шкоди здоров'ю в інший спосіб, аж до втрати життя. "Уявіть собі пацієнта з інсультом, де швидкість має важливе значення для порятунку життя. Або хворий на рак, який мусить відкласти хіміотерапію, оскільки заклад закритий. Також необхідно врахувати стрес і психічні захворювання, які настануть та вже настали від того, що ми зупинимо свою економіку, викликаючи масштабні звільнення", - пояснює він.
Директор Центру профілактики Єльського університету доктор Девід Кац наголошує, що дані з Південної Кореї, де відстеження коронавірусу було найкращим на сьогодні, вказують на те, що до 99% активних випадків у загальній популяції не потребують спеціального лікування. Невеликий відсоток пацієнтів, яким потрібні такі послуги, значною мірою сконцентровано серед людей віком 60 років і старше. Найдоцільнішим виглядає перейти від спроби захистити всіх людей до зосередження зусиль на найбільш вразливих. Однак із кожним днем це стає зробити дедалі важче. Шлях, яким ми йдемо, цілком може призвести до неконтрольованого вірусного зараження і колосальних непрямих збитків для нашого суспільства й економіки.
Детальніше розглядаючи моделі карантинів у азійських країнах, зокрема у Південній Кореї, які впоралися з епідемією, можна помітити спільні для них підходи.
У цих країнах було скасовано навчання в школах, здебільшого закрито дитячі садки, тим, хто може працювати дистанційно, було рекомендовано залишатися вдома. Водночас роботи транспорту та підприємців майже не обмежували, виняток становили окремі заклади спорту та культури. Натомість ці країни розгорнули пункти тестування, забезпечивши масове тестування груп ризику та всіх охочих, організували ефективну двотижневу ізоляцію інфікованих і тих, хто прибував з-за кордону, запровадили ефективні заходи для дистанціювання в громадських місцях, а також ті чи інші обмеження та соціальну допомогу для груп ризику (літні люди, люди із тяжкими хворобами тощо).
І вже зараз з наявних цифр можна помітити, що саме масове тестування з ізоляцією ризикових та інфікованих є тією виграшною моделлю, яка зупинила поширення епідемії в цих країнах і майже не шкодить їх економікам.
Не почули аналітиків
На жаль, на сьогодні більшість представників влади України ще не почули аналітиків і не оцінили наслідків тотального карантину для громадян і бізнесу. Минулого тижня рішенням Кабінету міністрів карантинні заходи було подовжено до 24 квітня, правда, з певними покращеннями відносно попередньої моделі, - дозволили додатково реалізацію ветеринарних препаратів і кормів, агрохімікатів, оптову торгівлю харчовими продуктами. Тож є певний прогрес і надія на те, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зможе якнайшвидше донести до інших міністерств шкідливість поточної заборони працювати - за умови дотримання заходів безпеки - торговельним закладам і закладам побутового обслуговування населення (що становить приблизно чверть працівників і бізнесів країни), і КМУ найближчим часом скасує цю заборону, запровадивши інші ефективніші заходи.
Є позитивні сигнали від голів комітетів парламенту, які дотичні до описаної проблематики. Так, голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначає, що кількість смертей від ненаповнення бюджету та масових звільнень перевищить кількість смертей від вірусу. Менше зло - не зупиняти насильно економіку. "Наш же уряд вибрав адміністративний (прорадянський) стиль управління, забувши, що він - сервісна служба для громадян. І повинен не уповільнити і так не швидко зростаючу економіку, а забезпечувати в громадських місцях і на транспорті достатню кількість захисних засобів", - наголосила вона.
Замість зупинки підприємств набагато ефективніше запровадити повну ізоляцію людей із групи ризику - людей старше 60 років, онкохворих, хворих на діабет. І забезпечити для них за рахунок соціальних працівників, "Червоного хреста", волонтерів усе життєво необхідне, аби люди не виходили з дому, поки триває карантин. Нам треба врятувати саме цю групу людей. Знищивши економіку, ми їх не врятуємо, у нас банально не вистачить коштів втримати соціальну сферу, якщо все зупиниться.
Пропозиції для змін
То що ж робити Україні, щоб мінімізувати шкоду для громадян та економіки, але приборкати епідемію?
Фахівці аналітичних центрів, проконсультувавшись із фахівцями-епідеміологами, з урахуванням уже наявного світового досвіду пропонують такі кроки.
1. Провести термінову підготовку для переходу до повноцінної ризик-орієнтованої моделі карантинних заходів на заміну поточній тотальній та запровадити її на початку квітня (представники бізнесу зазначають, що готові надати допомогу державі у закупівлі тестів та інфраструктурою). Для цього необхідні:
а) мобілізація системи охорони здоров'я.
Під час фази карантину, яка триває зараз, але не довше ніж до середини квітня, система охорони здоров'я має мобілізувати свої можливості до інтенсивної терапії, щоб мати змогу прийняти багато пацієнтів для ймовірної ізоляції та у критичному стані.
Найголовніше, медичний персонал має бути безперебійно забезпечений засобами індивідуального захисту, бути добре вмотивованим, мати соціальні гарантії та страховку. Лікарні треба обладнати достатньою кількістю апаратів штучної вентиляції легенів.
Одночасно потрібно підготувати мережу лікарень для прийому хворих із легкими випадками захворювання, якщо їх ізоляція вдома неможлива або неефективна. Для цього також може бути використана розгалужена санаторна інфраструктура країни;
б) впровадження поетапної стратегії тестування із чіткими критеріями тестування.
Тестування дозволяє інфікованим людям знати, що вони заражені. Це дасть їм можливість отримати необхідну допомогу та вжити заходів для зменшення ймовірності зараження інших. Тестування також має вирішальне значення для відповідного реагування влади на пандемію. Це допоможе вжити заходів для уповільнення поширення хвороби;
в) закупівля та постачання тест-систем і медичних матеріалів.
Найважливіша інвестиція у зменшення смертності - це виготовлення на базі Інституту молекулярної біології та генетики НАН України або придбання за кордоном тестів на ПЛР у кількості, необхідній для зупинки передачі хвороби в громадах шляхом раннього виявлення випадків та адекватної ізоляції. Закупівля швидких тестів на основі виявлення антитіл вбачається недоцільною для діагностичних цілей і може бути небезпечною, оскільки дає багато хибнонегативних результатів у людей, які вже заразні і продовжують поширювати захворювання.
Протягом наступних трьох місяців Україні необхідно забезпечити наявність щонайменше 500 тисяч тестів на ПЛР для тестування найбільш вразливих категорій і медичних працівників, відстеження та тестування контактів. А загалом для ефективного уповільнення пандемії Україні до кінця 2020 року тестів знадобиться у рази більше;
г) зменшення ризиків і залучення громад.
Ефективні заходи гігієни разом із соціальним дистанціюванням та іншими змінами в поведінці є запорукою уповільнення передачі вірусу. Комунікація з боку уряду і активне просування безпечних практик мають посилюватися. Наприклад, усі громадські місця потрібно забезпечити дезінфікуючими засобами, що закуповуються урядом, і весь приватний бізнес повинен забезпечувати те саме.
2. Частково відновити економічну діяльність - змінити із середини квітня модель карантину на ризик-орієнтовану, внести відповідні зміни до постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211.
Зокрема, дозволити роботу суб'єктам господарювання, які здійснюють торговельне та побутове обслуговування населення, надають послуги поштового зв'язку, пунктів видачі товарів і доставки за умови, що вони забезпечили для своїх працівників і відвідувачів безпечні умови перебування у приміщеннях здійснення господарської діяльності. А саме:
- забезпечення контролю кількості відвідувачів, які одночасно перебувають у приміщенні;
- недопущення перебування в приміщенні більшої кількості людей, ніж обчислена з розрахунку три квадратні метри площі на людину;
- забезпечення дотримання в приміщеннях відстані між відвідувачами не менш як 1,5 м;
- забезпечення працівників належними засобами індивідуального захисту;
- обробка поверхонь у приміщенні з допомогою дезінфікуючих засобів не рідше як раз на дві години.
Винятками, щодо яких заборона діятиме до кінця квітня, можуть бути заклади громадського харчування, розважальні заклади, фітнес-центри, заклади культури.
Діяльність метрополітену слід відновити за умови проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на його станціях і в переходах через кожні дві години та забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Органи місцевої влади повинні визначити перелік ключових станцій, на яких здійснюватиметься зупинка потягів, і тимчасово скасувати безоплатний проїзд для пільгових категорій населення (за винятком працюючих батьків багатодітних сімей).
***
І здійснювати перехід до ризик-орієнтованої моделі боротьби з коронавірусом бажано, особливо не відкладаючи, поки вітчизняна економіка ще в змозі швидко відновитися. Аби не довелося згодом рахувати втрачені людські життя уже через брак фінансових можливостей у державі…