Ціни на відпочинок на болгарському узбережжі вже вдвічі-втричі нижчі, ніж на схожих об'єктах українських морських курортів. І це при набагато вищому сервісі. Поки що український курортний бізнес виручають ближчий шлях до місця відпочинку та, відповідно, менші витрати на дорогу. Фантастичні ціни на наших курортах, найчастіше доволі убогий сервіс і сіренькі умови проживання змушують співвітчизників при плануванні відпусток дедалі більше й більше орієнтуватися на домашнє дозвілля або поїздку на власну дачу. Правда, й турпоїздок за кордон навіть COVID не скасовував.
Баланс ціни і якості
Те, що болгарський сервіс на морському узбережжі найчастіше перебуває на вищому рівні, ніж вітчизняні аналоги, відомо вже давно. Болгарія — країна вельми небагата, а в євроспівдружності так і зовсім посідає перше місце за бідністю. Так що доходи від весняно-літнього сезону на морі — одна з найважливіших складових її економіки загалом.
Враховуючи цю обставину, болгари в останні роки активно підтягували сервіс на своїх курортах. Масово зносять старі пансіонати й санаторії та зводять сучасні готелі, в яких із задоволенням відпочивають туристи з багатих європейських країн.
У болгар немає фанатичного прагнення забудувати кожен вільний сантиметр прибережної землі для максимального витискання прибутку, тому величезну частину території біля готелів зазвичай займають басейни, паркування, дитячі майданчики й міні-парки з акуратними пішохідними зонами.
А болгарський бізнес на узбережжі не намагається здерти три шкури зі співвітчизників і багатих іноземних туристів, мета в нього інша — створити приємні та оптимальні умови для відпочинку таким чином, щоб у гостей виникало бажання повернутися в цю країну, віддаючи перевагу Болгарії перед грецькими, іспанськими й іншими курортами.
Зате в значної частини українського курортного бізнесу, схоже, мета інша.
Мінімальна зарплата в Болгарії становить 260 євро, середня зарплата відповідає 656 євро, мінімальна пенсія — не нижче 125 євро.
Мінімальна зарплата в Україні з 1 вересня становить еквівалент близько 135 євро на руки, середня — майже 350 євро, мінімальна пенсія — близько 50 євро.
Зрозуміло, що в нашій країні є ще й тіньовий сектор, але навіть із поправкою на нього вартість відпочинку в Україні як мінімум не має перевищувати вартості відпочинку в Болгарії, розрахованого до того ж на вимогливих туристів із заможних країн Західної Європи.
Дисонанс між вартістю відпочинку на морських курортах України й рівнем доходів у країні вражає. На жаль, для вітчизняного туриста є певна безальтернативність. Адже населення в нас відверто небагате, а авіарейси й подорож поїздом до Болгарії дотягають до майже 200 євро за квитки в обидва боки на одну людину, поїздка в автобусі більш демократична — 55 євро в обидва боки (зі Львова), але сидячі місця роблять добову поїздку випробуванням на витривалість. Тому українські підприємці не соромляться роздувати ціни до небес за свої послуги.
Причин такого фантастичного розриву між ціною та якістю українського курортного бізнесу можна назвати дві: 1) українська гривня дуже переоцінена відносно євро, що сумнівно; 2) апетити українського курортного бізнесу дуже завищені.
Втеча від вірусу
Для поїздки на курорт довелося скористатися послугами великого львівського туроператора, який цього року організовував автобусні рейси за маршрутом Львів—Помор'я (через Варну й Сонячний берег).
Реклама туроператора була досить привабливою: в презентаціях на сайті львівської компанії обіцяли доправити туристів безпосередньо на обраний курорт, мало не до дверей заброньованого через сервіс Booking.com готелю.
Неприємності почалися, коли за пів дня до відправки автобуса надійшла інформація, що маршрут змінено, й туристів, що їдуть на північні курорти Болгарії, вивантажать у морській столиці Варні, а не безпосередньо на курортах, як завжди було раніше.
Все б нічого, адже подолати 12 км, наприклад, на новому розкішному автобусі з Варни до курорту можна не більш як за 15 грн (що неймовірно дешево порівняно з нашими курортами), але львівський туроператор спланував рейс таким чином, що автобус із Львова прибуває у Варну глибокої ночі, коли не те що рейсових автобусів, навіть таксі немає.
Перспектива провести ніч на лавках із валізами, нехай і в самому центрі міста, не дуже тішила.
Тому ще під час поїздки ми звернулися до того ж туроператора — організатора автобусного туру з проханням приєднати туристів (які не купували турів, але купили квитки на рейс туроператора) до трансферу, який однаково вже було замовлено. Потрібно було лише попросити приймаючу болгарську сторону організувати більший мікроавтобус, щоб усі туристи змогли скористатися сервісом.
Гаряча лінія представника вітчизняного турбізнесу відповіла як відрізала: «Раз ви не купували в нас туру, а лише придбали квитки, ми не будемо заморочуватися й дзвонити з проханням підсадити вас на трансфер».
Зрештою все вирішилося благополучно. Супровідник від туроператора в автобусі не пожалкував двох хвилин, щоб відправити СМС болгарській стороні — організаторові трансферного рейсу, на яке майже миттєво одержав від болгар відповідь.
Менеджер фірми, що надає нічне таксі, повідомив, що буде тільки радий, якщо на трансферний рейс підсядуть ще два «зайві» туристи, й заплатити за це треба буде лише по 2 євро за людину.
А наприкінці відпочинку був ще зворотний рейс, час якого той же львівський туроператор переносив чотири рази. Причому настійно вимагав від туристів вайбер номера, хоча представники компанії все одно дзвонили на українські номери, переклавши на своїх клієнтів ще й витрати за зв'язок у роумінгу.
Через кількаразове перенесення часу відправлення з Болгарії, що є порушенням умов договору й недобросовісною рекламою, туристи були змушені зазнати додаткових витрат, зокрема подовження номера в готелі в Болгарії ще на п'ять годин обійшлося в майже 800 грн.
Дешево, тепло й порівняно малолюдно
А в проміжку між відверто ворожими відносно туристів послугами туроператора їх чекав незабутній відпочинок на болгарському морському узбережжі.
Якщо підбирати готель за співвідношенням ціна—якість, то відпочинок у Болгарії, мабуть, усе-таки не порівняти з варіантами відпочинку на вітчизняних морських курортах як за вартістю проживання й харчування, так і за якістю послуг і комфортом.
Уваги заслуговує щільність відпочиваючих на пляжі. Навіть у «довірусні» часи як загоряти, так і купатися на морському узбережжі Болгарії можна було не за звичним для нас принципом балтійських шпрот у маленькій баночці, а дотримуючись дистанції 5–10 метрів. Навіть у вихідні, коли на узбережжя на вік-енд приїжджає багато місцевих, на пляжах порівняно вільно.
Може, річ у тім, що в Болгарії пляжі — це національне надбання. І якби на одному з пляжів раптом з'явився якийсь парканчик, то викликали б, скоріше, не поліцію, а швидку допомогу, оскільки будь-які огородження на пляжах навіть 5-зіркових готелів вважаються в цій країні неможливими в принципі, на відміну від наших реалій.
На будь-який гаманець
Скориставшись відгуками в Інтернеті, нам удалося підібрати 4-зірковий готель за три хвилини ходу до прекрасного пляжу, що цілком відповідає за стандартами своїй «зірковості». Бюджет: 25 євро на день на людину, 50 євро на двох, включаючи напівпансіон — сніданок і вечерю. Враховуючи величезну кількість дуже смачної їжі, обід уже просто не поміщався.
За бажання, можна знайти й скромніші за ціною, але приємні умови.
Так, в автобусі з нами їхало чимало туристів, яким проживання в окремих апартаментах за п'ять хвилин ходу до моря обійшлися у трохи більше 10 євро на день на людину, щоправда, без харчування. Загалом тур на 11 днів (!) обійшовся їм у 175 євро, включаючи переїзд. Вони готували в апартаментах, овочі-фрукти купували на дешевому місцевому базарчику, тому вартість поїздки загалом для таких туристів лише ненабагато перевищила 200 євро, що просто немислимо для українського курортного відпочинку.
Курорт забезпечених, але ощадливих німецьких пенсіонерів
Повертаючись до нашого готелю за 50 євро на день на двох із харчуванням, треба зазначити, що на вітчизняних курортах умови, що віддалено нагадують болгарські, обійдуться в кілька разів дорожче. 100–120 євро на день, та ще й без харчування — саме такі номери на двох, судячи з реклами й відгуків знайомих, пропонуються на вітчизняних, причому не центральних морських курортах, якщо на території є хоч щось, що нагадує басейн.
Додайте сюди порціонне харчування, ціна за яке також, судячи з відгуків, зашкалює, і фінішний рахунок навіть за нетривалий відпочинок може виявитися просто фантастичним.
Утім, заради справедливості слід наголосити, що і в Болгарії є готелі з застарілими меблями й сантехнікою, з убогим харчуванням і непоказними басейнами, щоправда, значно дешевші. Саме для того щоб знайти ліпший варіант, і слід перед бронюванням номера поцікавитися відгуками в Інтернеті.
У нашому випадку умови для відпочинку були меганеймовірними. Готель розташовано в шикарному парку із віковими деревами, краєвид із номера — на море й парк, три басейни, два з яких із термальною мінеральною водою з температурою 31 градус і вище. Особливо приємно було поніжитися в басейнах під час зміни води й наповнення їх гарячою природною водою з температурою, що досягає 38–46 градусів.
Кому цього мало, є ще постійний потік із труби гарячої мінералки прямо на пляжі, яку з незрозумілих для нас причин ніхто не «прихватизував» і яка зовсім безплатна. Також приємно було спостерігати на пляжі стильні відкриті душові, загальнодоступні й безплатні.
А ще велика кількість овочів, фруктів, рибних і м'ясних страв, «сладолед» (болгарською — морозиво), кілька видів вина, пиво, широкий вибір салатів, соусів і солодощів. І все це в необмеженій кількості, винятково залежно від вашого бажання набрати чи ні якусь кількість кілограмів за час відпочинку.
Фактично це найстаріший курорт Болгарії, який особливо сподобався забезпеченим, але ощадливим німецьким пенсіонерам.
Серед відпочивальників у готелі були представники й багатьох країн світу — Канади, Австралії, Великої Британії, Швеції, Німеччини, країн Балтії, Ізраїлю, Сербії, Грузії, Болгарії, Румунії, Франції, Фінляндії, Данії та навіть Таїланду.
Гідні умови відпочинку підтримують атмосферу загальної розслабленості та дружелюбності. Звичними стали інтернаціональні hello, good day, сiao від зовсім незнайомих тобі іноземних туристів у ліфті готелю.
Словом, болгарська казка за смішні порівняно з цінами на вітчизняний відпочинок гроші.
Усы статті Вадима Башти читайте тут.