До протистояння двох конфліктуючих сторін, куди вже втягнуто суди, прокуратуру, власті, минулого тижня підключився трудовий колектив одеської енергопостачальної компанії. Точніше, його підключили. Від імені колективу було підготовлено звернення до Президента країни з проханням втрутитися в ситуацію, що склалася навколо «Одесаобленерго», і посприяти відновленню законності та справедливості. 14 липня цей документ ухвалили на конференції трудового колективу.
Утім, це «волання» про допомогу могло б вирватися з вуст колективу цілком самостійно, судячи з того, в якому пеклі подвійного підпорядкування йому доводиться працювати. Попри те, що управління компанією за останні два місяці перейшло до рук нового керівництва, старе не збирається нікуди йти. І продовжує управляти. В результаті в будинку компанії на Коблевській, де розташовано кабінет першого керівника, фінансова дирекція та бухгалтерія, сидить новообраний голова правління киянин Олександр Демченко зі своєю київською командою та київською охороною. А в будинку на Садовій, де диспетчерська й технічні служби, — старе керівництво.
За наказом пана Демченка звільнено колишнього в.о. голови правління Владислава Лозинського та колишнього виконавчого директора з комерційних питань і маркетингу Юрія Печерського. Проте повноваження Демченка як голови правління «Одесаобленерго» старе керівництво, підтримуване облдержадміністрацією, вважає нелегітимними, і підкорятися йому не збирається. Більше того, на прохідній у будинку на Садовій висить наказ, у якому чорним по білому написано: Демченка й осіб з його команди в будинок не впускати. Треба сказати, що й у приміщення на Коблевській їх також не пускали: будинок довелося брати силою. І тепер «невизнаний» голова правління, побоюючись, що кабінети може зайняти старе керівництво, днює там і ночує в повному розумінні слова.
Можете уявити собі, в яких умовах доводиться працювати трудовому колективу. Деякі керівники підрозділів навіть були змушені терміново піти у відпустку, щоб пересидіти «двовладдя» вдома. Хоча навряд чи їм це вдасться. Адже кінця конфлікту не видно. Ще зовсім недавно всі з нетерпінням чекали на рішення Вищого арбітражного суду, яке буцімто могло щось змінити. Нагадаю, що після того, як справа про визнання рішення зборів акціонерів, організованих у Києві в січні цього року, на якому головою правління було обрано Демченка, перекочувала до Вищого арбітражу, було прийнято два взаємовиключні рішення: 12 квітня — на користь Демченка, що дозволило йому зайняти офіс на Коблевській, а вже 14 квітня — зовсім протилежне, яке скасовувало попереднє рішення. Супротивники, ясна річ, відразу його оскаржили, і справу було відправлено на новий розгляд. Оцього нового рішення суду й чекали з нетерпінням.
Суд як дишло?
І ось нарешті збулося. Третього липня Вищий арбітражний суд визнав рішення київських зборів недійсним. Проте цей вердикт нічого не змінив. Пан Демченко вважає, що, оскільки всі дії щодо передачі йому повноважень, які відбулися 13 квітня, ніякими судовими органами не скасовано, він є єдиним законно обраним главою «Одесаобленерго». Крім того, двоє наступних зборів акціонерів, що продублювали рішення київських зборів, підтвердили його повноваження. Ну а те, що Одеський арбітраж призупинив виконання рішень цих зборів, нібито не має значення, оскільки рішення ці «не передбачають ніяких дій щодо їх виконання». Мовляв, після бійки кулаками не розмахують. Іншими словами, рішення суду, на думку Демченка, набрало чинності, коли все вже було зроблено, тобто коли вибори нових органів управління відбулися. І на цій підставі Демченко навіть звернувся до обласного прокурора й начальника обласного УМВС з проханням навести порядок у будинку на Садовій, куди його команді вхід заборонено.
Загалом, віжки (преса й фінанси), як і раніше, в руках київської команди, а голоблі й хомут — в одеської. Але найгірше те, що при цьому дві конфліктуючі сторони не приховують, що непримиренна війна не дає компанії нормально працювати: не ведеться як слід підготовка до майбутнього осінньо-зимового періоду, і рано чи пізно Одеса та область можуть відчути на собі всі наслідки конфлікту. Величезна кількість електричних мереж вимагає термінової заміни й ремонту вже сьогодні. І в цьому сенсі звернення трудової «конячки», яку поганяють і ті, й інші, до Президента України з проханням втрутитись і навести порядок, цілком логічне.
Проте колектив не тільки просить, наголошуючи, що «затягування конфлікту негативно впливає на виробничу діяльність компанії та дестабілізує обстановку в колективі», а й повідомляє, що він цілком підтримує нове керівництво й обурений тим, що «дрібні акціонери, котрі володіють лише 4% акцій, розгорнули проти нього протизаконні дії».
Така підтримка підлеглих, котрі «наважилися» висловити свою думку з приводу невщухаючого конфлікту, пояснюється передусім тим, що конференцію організувала команда Демченка. Тому в зверненні йдеться про її великі досягнення, незважаючи на такий короткий термін перебування біля керма. «О.І. Демченко та його команда, — сказано в посланні, — попри жорсткий опір, змогли добитися з квітня до червня збільшення платежів в Енергоринок грошовими коштами з 7,069 млн. грн. до 14,195 млн., тобто вдвічі більше. Скорочено до одного місяця заборгованість по зарплаті, яка ще недавно становила півроку. Внесено кошти відповідно до інвестиційних зобов’язань, які спрямовано на ремонт і модернізацію виробництва», ну й таке інше. Виявляється, вдалося зрушити з мертвої точки навіть житлову проблему.
Тим часом, якщо говорити про відрахування в Енергоринок, то найвищий показник, за даними того ж керівництва, був у лютому — 16,8 млн. грн., коли компанією керувала стара команда. А щодо інвестицій, то насправді колектив одержав їх як кіт наплакав. Історія з інвестиційними коштами якнайкраще висвітлює, яким є процес управління «Одесаобленерго» в умовах дикого протистояння.
Гроші відразу зникли
Оскільки «новим господарям» — компанії FS Trading Limited, яка понад рік тому купила 35-відсотковий пакет акцій «Одесаобленерго» і стала інвестором — ніяк не вдавалося взяти під свій контроль «одеський рубильник» (провести збори акціонерів і замінити керівництво), то, ясна річ, виконувати свої інвестиційні зобов’язання вона не поспішала. І тоді їй «чемно» нагадали, що боролася вона за пакет на конкурсі не тільки для того, щоб управляти компанією, а й щоб вносити інвестиції. Причому нагадувати довелося не комусь, а Генпрокуратурі через Вищий арбітражний суд. Тому FS Trading Limited нічого не залишалося, як перерахувати гроші. І вона їх переказала — 10 млн. грн. на поповнення оборотних коштів підприємства, як і передбачалося договором. Але...
Буквально наступного дня банк «Фінанси та кредит» (в управлінні якого перебував 35-відсотковий пакет і де відкрито рахунки «Одесаобленерго») списав їх в рахунок погашення векселів «Одесаобленерго», які були в нього. Словом, колектив, зрадівши було грошам, і оком не встиг моргнути, як гроші відразу зникли. Як випливає зі слів Лозинського, здійснити цю операцію було нескладно, оскільки тоді виконавчим директором фінансової дирекції «Одесаобленерго» був не хто інший як Демченко, який представляв інвестора. До речі, на цій посаді він пропрацював майже весь 1999 рік.
Другу порцію інвестицій — 6 млн. грн., яка мала надійти 1999 року на реконструкцію електричних мереж, FS Trading Limited перерахував наприкінці грудня. Проте скористатися всією сумою, окрім мізерної її частини, підприємство так і не змогло: цього разу гроші списала податкова інспекція в рахунок заборгованості «Одесаобленерго» з ПДВ. Про те, що такий борг за 1999 рік у компанії є, повідомив податкову своїм листом від 30 березня 2000 року пан Лозинський разом із головбухом «Одесаобленерго» після проведеної на підприємстві аудиторської перевірки. За словами Лозинського, пан Демченко, будучи головним фінансистом підприємства, провів ряд бартерних операцій зі споживачами, у результаті чого з’явилися податкові зобов’язання з ПДВ. Як пояснив Демченко, розрахунки за електроенергію шляхом вексельних заліків за тією схемою, яку проводило «Одесаобленерго», не підлягали оподаткуванню ПДВ, про що він і поінформував податкову.
Яким буде вердикт податкової, поки що не ясно. Але питання ще й у тому, чому гроші не було використано протягом трьох із половиною місяців? За словами пана Лозинського, план їх освоєння було направлено представникові інвестора ще в січні. Але Демченко затягнув перевірку рахунків і договорів, хоча ніякого завищення кошторисної вартості в них не було. Проте Демченко дотримується іншої точки зору. «Про те, за якими цінами купувалися матеріали й устаткування, — сказав він, — свідчить акт ревізії КРУ». З матеріалів контрольно-ревізійного управління в Одеській області справді видно, що «Одесаобленерго» купувало продукцію одеських заводів не прямо (хоча заводи є споживачами електроенергії й оплату робили векселями), а через посередницькі фірми за вдвічі-втричі і вп’ятеро вищими цінами.
Інвестор більше не інвестор
Цього року FS Traiding Limited за умовами інвестиційного договору повинен перерахувати на реконструкцію електричних мереж 8,5 млн. грн. І до 2003 року ще 34,5 млн. грн. по 11,5 млн. щороку. Чи буде виконане зобов’язання? Колектив цього не знає. Річ у тому, що FS Trading Limited більше не інвестор. Він продав свій 35- відсотковий пакет чотирьом компаніям, кожна з яких стала власником 8,75- відсоткового пакета. Ясно й те, що інвестору чи тепер уже інвесторам (це суті не змінює, бо подрібнений пакет залишився в тих самих руках), як і раніше, не дуже хочеться розлучатися зі своїми грошима. Бо немає впевненості, що їм вдасться втримати контроль над «одеським рубильником».
Власне, з цієї причини й було продано пакет. Адже відібрати його в чотирьох сумлінних покупців куди складніше, ніж в одного. А погроза розірвання договору купівлі-продажу нависла над FS Trading Limited дамокловим мечем відразу після конкурсу. І справа про розірвання розглядалася в суді понад рік. Тільки 21 квітня 2000 року Печерський райсуд м. Києва виніс рішення — відмовити в задоволенні позову Генеральної прокуратури України, яка вимагала визнати незаконним наказ Фонду держмайна про те, що переможцем комерційного конкурсу є компанія FS Trading Limited...
Як далі розвиватимуться події, ніхто передбачати не береться, але ясно, що жодна зі сторін відступати не збирається. Надто великі ставки на кону. Недавно 7-відсотковий пакет акцій «Одесаобленерго» купила компанія, що грає на боці одеситів, за ціну майже в сім разів вищу від номінальної...
ІІ