Вміння перконувати та погоджуватися на розумні компроміси прем’єр-міністру Юлії Тимошенко притаманне здавна. Це у черговий раз було підтверджено ухваленням Верховною Радою 15 березня 2005 року змін до Митного тарифу України. Навіть присутності Ю.Тимошенко не знадобилося. Хоча вона ладна була особисто відстоювати позицію уряду.
Добряче поламавши списи на денному засіданні ВР щодо майбутнього святкування 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, після 16.00 народні обранці взялися до розгляду проекту про внесення змін до Митного тарифу України. Доповідачем з цього питання був голова парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк. Котрий, власне, підтримав законопроект у першому читанні два тижні тому.
Цього разу С.Буряк повідомив: «За погодженням з представниками уряду, я хочу підкреслити це насамперед, з цього законопроекту було вилучено ряд позицій щодо ставок ввізного мита на: перше — холодильники, друге — кабельну продукцію, третє — це телевізори. Було також враховано пропозиції… щодо більших ставок ввізного мита на комплектуючі до телевізорів.
На засіданні комітету 14 березня 2005 року була жвава дискусія по цьому законопроекту, в якій активну участь взяли народні депутати України — автори пропозицій. Насамперед я хочу відмітити активну позицію Василя Гуреєва та народного депутата Анатолія Семиноги. Також міністр фінансів Віктор Пинзеник, представники Міністерства економіки України, керівники підприємств і асоціацій.
Слід зауважити, що фактично та редакція закону, яка вноситься комітетом для прийняття у Верховну Раду України, є компромісом між всіма зацікавленими сторонами, мається на увазі не тільки уряд і депутати, а наші інтереси співпадають... а бюджетом і українськими товаровиробниками і споживачами і, на наш погляд, сприятиме вирішенню завдань, які ставилися авторами цього законопроекту.
Слід зауважити, що уряд взяв на себе зобов’язання: протягом найближчих одного–двох місяців внести пропозиції щодо практично всіх ставок ввізного мита, і в тому числі перевести кодифікацію товарів на гармонізовану систему опису і кодування 2002 року.
На адресу комітету надійшло 25 пропозицій народних депутатів України, які внесені до порівняльної таблиці, яка вам роздана. На жаль, я хочу підкреслити, велику частину пропозицій народних депутатів України, які вони вносили до цього законопроекту, ми не змогли внести до цієї порівняльної таблиці, тому що вони не стосувалися позицій Митного тарифу України, прийнятих у законопроекті за основу у першому читанні. Ці пропозиції є дуже важливими, і комітет разом з урядом їх дуже уважно має розглянути при опрацюванні наступних законопроектів про внесення змін до Митного тарифу України».
Далі народні обранці ще намагалися внести певні поправки до законопроекту. Проте щодо захисту мобільних телефонів вітчизняного виробництва це не вдалося. А що стосувалося 14-відсоткової ставки ввізного мита на телевізори, то зрештою й ця цифра залишилася незмінною, тим паче що попередньо з нею погодились представники 12 вітчизняних виробників телевізорів.
Дуже влучне запитання С.Буряку поставив Валерій Асадчев (фракція «Наша Україна»).
«Головною проблемою Митного кодексу і змін є не тільки ставки, які зараз змінюються у бік зменшення, враховуючи, що там контрабандою ввозили, а питання цін, тобто ціни, що провозять товари по занижених цінах. Хотів би, щоб ваш комітет і ви сказали, чи розглядалося це питання на комітеті, і як це буде регулюватися. Тому що навіть при знижених ставках, якщо все одно будуть завозити по демпінгових цінах, то ми практично нічого абсолютно не досягнемо цими змінами у закон про Митний тариф».
Пан Буряк на це відповів, що, дійсно, зміни Митного тарифу насправді нічого не варті без так званих індикативних цін. «З вуст міністра фінансів Віктора Пинзеника ми отримали інформацію, що протягом двох тижнів буде складено електронний довідник усіх індикативних цін на кожній митниці. Таким чином ця проблема буде вирішена».
Депутат Володимир Майстришин (фракція Народної партії), загалом підтримуючи позицію щодо зменшення митних тарифів, поцікавився також: «Міністр економіки Сергій Терьохін говорив про те, що ця позиція дасть для бюджету близько шести мільярдів гривень, і закликав нас голосувати за цей законопроект.
Сьогодні ми бачимо знову голову комітету з питань фінансів, але не бачимо представників бюджетного комітету з цього питання. Тобто тоді питання до голови комітету з питань фінансів: яка користь для бюджету в цілому? Мова йде про шість мільярдів чи про три мільярди, які сьогодні вже міністр економіки декларує? Тобто: це плюс чи мінус з бюджету?»
На відверте запитання С.Буряк дав відверту відповідь: «Из тех примеров и расчетов, которые были нам представлены, самым ярким расчетом, точнее, примером, был следующий. Скажем, если в среднестатистический день в январе от таможни приходило там 40–45 млн., то на сегодняшний день вот в начале марта сумма эта перевалила за 120 миллионов. То есть вы представляете, какая, скажем, была у нас контрабанда и какая проблема существует?
Что касается суммы для бюджета. От представителей Министерства экономики мы слышали цифру три миллиарда гривен, хотя расчетов, буду откровенным, они нам не представили».
Ще кілька хвилин депутати посперечалися, але врешті-решт запропонований урядом «митний» компроміс ухвалили 346 голосами у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до Митного тарифу України (реєстраційний номер 7114).
По фракціях «за» проголосували: «Наша Україна» — 87, комуністів — 0, «Регіони України» — 47, Народна партія — 27, СПУ — 25, Блок Ю.Тимошенко — 22, «Єдина Україна» — 20, СДПУ(о) — 19, «Демократична Україна» — 18, «Воля народу» — 14, «Демократичні ініціативи» — 14, «Союз» — 13, «Центр» — 12, НДП-«Республіка» — 10, позафракційні — 18.
Таким чином, основні поправки до Митного тарифу набули статус закону. А далі продовжиться копітка праця щодо втілення цих поправок у реальне життя.