Перший міжнародний форум гірників, що розпочав свою роботу 16 жовтня в стінах Національного гірничого університету, зібрав у Дніпропетровську вчених і практиків із Росії, Польщі, Казахстану, Узбекистану, Німеччини. Протягом чотирьох днів теоретики та практики, вчені й керівники підприємств спільно з представниками департаменту вугільної промисловості та трьох міністерств України: палива й енергетики, промислової політики, а також освіти і науки розглядатимуть весь спектр питань, пов’язаних із подальшим розвитком гірничодобувної промисловості. Особливу увагу учасники форуму приділять фінансово-інвестиційному менеджменту та оптимізації техніко-економічних показників гірничих підприємств і управлінню виробничими ресурсами та інвестиціями при проектуванні й будівництві шахт.
Урочистий початок безпрецедентного за своїм розмахом заходу «змазав» усеукраїнський страйк шахтарів, який завершиться точно у день закриття форуму, 19 жовтня. Тому проблему фінансування видобувної промисловості в цілому і вугільної зокрема делегати, зрозуміло, не залишили поза увагою. Судячи з виступів присутніх, шахтарі страйкують проти значного недофінансування галузі. За словами вугільних генералів, на підтримку вугільної промисловості держава виділяє менше половини необхідної суми.
— Не більше двадцяти відсотків від необхідного отримують державну підтримку шахти Західного Донбасу, — повідомив на прес-конференції заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Володимир Мелєщик. Втім, прогнозувати можливий обсяг держфінансування вугільних підприємств Дніпропетровщини на наступний рік Володимир Адамович не став, зіславшись на відсутність єдиної думки з цього приводу. Зате він запевняв, що в страйку не беруть участі шахти державного холдингу «Павлоградвугілля»:
— Видобуток здійснюватиметься, щоб напрацювати матеріальні ресурси, які нам необхідні для закриття всіх наших проблем.
Мабуть, тому на прес-конференції не було генерального директора ДХК «Павлоградвугілля» Віталія Васильєва...
Відомо, що на наступний рік Кабінет міністрів пропонує виділити для державної підтримки вугільної галузі 2,2 млрд. грн., що на 400 млн. грн. менше, ніж було торік. Водночас, за програмою «Українське вугілля», на 2003 рік ця сума має становити не менше 5 млрд. грн. Звідси пильна увага делегатів до першого читання проекту держбюджету-2003 з фінансування вугільної промисловості. Поки українські шахтарі намагаються пробити нормальне фінансування, українські учасники форуму з допомогою своїх іноземних колег намагаються вирішити дві глобальні проблеми української гірничодобувної промисловості: фінансування і безпеку праці на підприємствах цієї галузі.
Зокрема депутат ВР України Леонід Байсаров заявив: «Ми розуміємо сьогодні і значимість вугільної промисловості, і її фінансування. Єдине, на що потрібно зважати, це на можливості бюджету. Ми наполягаємо на науково обгрунтованій програмі «Українське вугілля», яка передбачає 5,4 млрд. грн.» На думку народного депутата, проблема недостатнього фінансування вугільної промисловості виникла через те, що прогаяли момент для роздержавлення підприємств цієї галузі. І поліпшити ситуацію можна лише з залученням інвестицій, бажано своїх, українських. Втім, радітимуть і євро з доларами та іншій твердій валюті. Як приклад Леонід Володимирович назвав Донецький регіон, який, за його словами, уже освоїв 1 мільярд інвестицій. Що ж до шахт Західного Донбасу, то заступник дніпропетровського губернатора Володимир Мелєщик відверто заявив кореспондентові «ДТ», що саме поняття «інвестиції» у вуглевидобувній ДХК «Павлоградвугілля» «розмите».
Великі сподівання в частині розробки стратегії виведення з кризи виключно вуглевидобувної галузі, судячи зі звернення до учасників форуму президентів України та Національної академії наук, покладаються саме на результати роботи такого представницького науково-практичного заходу. В остаточному підсумку, нормальне фінансування вугільної галузі плюс величезний науковий потенціал країни мають знизити аварійність українських шахт.
Тому вінцем роботи форуму має стати, за словами ректора Національного гірничого університету Геннадія Півняка, діюча ефективна модель роботи гірничої галузі.