На тлі неминучого загострення енергетичної кризи українці активізували пошук альтернативних джерел енергії та тепла. Одним із них став пропан-бутан. Енергоносій мобільний, не надскладний в експлуатації і, що важливо, він є у широкому доступі. Проте всі плюси балонного газу доступні за однієї головної умови — виконання простих, але важливих правил безпечної експлуатації. В іншому разі скраплений газ може стати джерелом проблем. Саме тому ажіотажне збільшення кількості недосвідчених користувачів є загрозливим у масштабах країни. Населенню треба набувати досвіду, бізнесу та державі — якісно відповідати на виклики нового часу.
В Україні справжній бум популярності побутового скрапленого газу, «дачного» енергоносію, який був досить поширеним в Україні за часів СРСР і до початку 2010-х років та користується високим попитом у багатьох країнах Європи. Інтернет-сайти рясніють оголошеннями про продаж газових балонів. У хід іде все: від 2,7 до 50 літрів, металеві і композитні, нові і б/вушні. При цьому серед десятків пропозицій ще треба пошукати товар у наявності — попит дуже високий.
Зрозуміти нових споживачів неважко: за виконання кількох рухів скраплений газ дає можливість живити пальники, кухонні плитки, побутові та промислові обігрівачі й навіть електрогенератори.
Сам собі газовик
Як же стати користувачем газу? Ідеальна схема має кілька варіантів. Це може бути договір на абонентське обслуговування. Ви контактуєте з організацією, яка займається дистрибуцією балонів. До вас приїздять спеціалісти та підключають повний балон. Коли газ скінчився, замість спорожнілого балона вам привозять повний, підключають його, а порожній балон їде на ТО. Ви платите тільки за газ. Або ви самі везете свій використаний балон на газонаповнювальний пункт для обміну. Це найпоширеніший варіант у Європі, що досить рідко зустрічається в Україні. За будь-якого з варіантів балон має проходити належну перевірку, сервіс та атестацію.
Однак компаній, що займаються доставкою або продажем балонів на заправках, в Україні, на жаль, дуже небагато. Тому 99% нових (як і більшість старих користувачів), усупереч закону та інстинкту самозбереження, наповнюють ємності на звичайній автомобільній заправці, залишаючи балон без сервісу роками. Потім — привозять додому, інтуїтивно підключають й експлуатують. Саме так може починатися трагедія.
Чому в Україні майже немає спеціалізованих підприємств і що треба робити, аби їх була достатня кількість, — тема окремого тексту. Законодавчо наповнювати балони на АГЗС заборонено, на більшості за це порушення передбачене суворе покарання для пістолетчиків. Утім, це місце лишається найпоширенішим джерелом оновлення запасів через його простоту.
З одного боку, ніяких високих технологій у користуванні газовим балоном немає, з іншого — талмуд правил експлуатації газових приладів написано кров’ю. Розуміючи, що спеціалізованих контор у достатній кількості швидко не з’явиться, споживачам варто зосередитися на базових нескладних прийомах, які знизять небезпеку використання пропан-бутану у побуті до мінімуму.
Бульбашки безпеки
За умови постійного технічного обслуговування строк служби сталевого балона становить 35–40 років. Якщо ж сервісу ємність не бачила більш як п’ять років, то вона переходить у зону підвищеного ризику.
Багато балонів, що були раптом «мобілізовані», не нові. Часто це раритети, що повернулися до активного життя з дачі/горища/OLX. Якщо ви придбали саме такий, то в ідеальному варіанті варто звернутися до спеціалізованої фірми для його діагностики. Гугліть, вони є. Якщо поруч такої немає, то принаймні відразу після першої заправки (про основні правила процесу трошки нижче) треба обробити всю зону вентиля та іржаві місця густим мильним розчином. Бульбашки підкажуть, де є витік газу. Відсутність травлення — не привід відмовитися від сервісу на технічній станції до наступної заправки.
Мильні процедури треба проводити після кожної заправки балонів, у тому числі незайманих. Редуктор і всі місця з’єднання мають бути досліджені кожного разу після підключення на місці використання.
Купівля сучасного композитного (несталевого) балону — не привід нехтувати правилами. Ба більше, досвідчені газовики кажуть, що різьбове з’єднання на металевому балоні більш надійне, ніж на пластиковому. Єдиний, хоч і важливий плюс композитного матеріалу полягає в його здатності вчасно репнути і поступово випустити надлишковий тиск. Сталеві балони, особливо старі, не такі еластичні, тому критичне підвищення тиску може призвести до вибуху.
Ті ж вимоги і до малих туристичних балончиків. Вибух «малюка» не залишить приємних спогадів. Між тим пости з проблемами використання туристичного обладнання вдома вже ширяться соцмережами. До речі, самостійно перезаряджати дрібні балончики я не радив би. Категорично.
Витікання — дуже підступна властивість скрапленого газу, адже пропан-бутан набагато важчий за повітря. Він не змішується з повітрям кімнати, як природний газ, а поступово збирається у небезпечній концентрації в найнижчій точці, до якої може дістати, наприклад, у підвалі.
Нагадаю, що згідно з матеріалами розслідування державних органів саме підвал став причиною трагедії на заправці «БРСМ-Нафта» у Переяславі-Хмельницькому в квітні 2014-го, коли загинуло шестеро людей. Газ витікав з обладнання, накопичився у підвалі, де й дочекався іскри. Судячи з усього, газоаналізатора там також не було. До речі, побутові пристрої для виявлення загазованості стартують з ціни у 1000 грн. Якщо ви плануєте системно користуватися балоном, то варто придбати.
Ще одна важлива порада щодо експлуатації скрапленого газу: провітрюйте приміщення під час та після використання, чадного газу ніхто не відміняв.
Без 15 повний
Наступне базове правило — межа наповнення. Максимальний рівень становить 85% від номінального обсягу балона. Густина побутового пропан-бутану — близько 0,54 кг/літр. Це майже в 1,5 разу більше за дизпаливо та бензин. Через низьку щільність скраплений газ більш буйно реагує на зміну температури — сильно скорочується в обсязі під час морозу та різко розширюється у теплі.
Тому найбільш проблематична ситуація, коли балон задули по вінця на морозі, а потім занесли в тепле приміщення. 2012 року чотири людини загинули у Харкові через вибух балона, який заправили на АГЗС у мороз і залишили біля обігрівача в квартирі. Та сама фатальна помилка наробила лиха ще багато де.
Наповнення на 85% майже цілком нівелює ймовірність вибуху через можливий стрибок тиску. Тому кожен користувач скрапленого газу має вміти розрахувати максимальний обсяг заправки. Важливий нюанс, про який треба пам’ятати, — газ у балоні ніколи не випаровується в нуль. З власного досвіду можу сказати, що у ємності, де вже немає нормального для використання тиску, може лишатися від 15 до 30% газу від номінального обсягу.
Алгоритм розрахунку безпечного обсягу заправки неважкий:
- Обчислити вагу балона.
- Від загальної ваги відняти вагу тари, вона завжди зазначена на самому балоні або на шильдіку. Це буде вага залишку.
- Залишок ділимо на 0,54 та отримуємо обсяг у літрах.
- Номінальний обсяг балона множимо на 0,85 і віднімаємо обсяг залишку. В результаті знаходимо максимальний обсяг газу, який можна заправляти.
Наприклад, маємо використаний 27-літровий балон із зазначеною вагою тари 11 кг. Припустимо, що сумарна вага із залишком становить 13,5 кг. Це значить, що у балоні лишилося 2,5 кг, або 4,6 л, газу (2,5 ділимо на 0,54). Безпечні 85% від 27 літрів — майже 23 л. Тобто треба задути у балон не більш як 18,4 літра (це 23 л - 4,6 л).
Наведу як приклад невеселий випадок, що мав місце наприкінці жовтня на Полтавщині. У службу газу звернулася жінка. Газовики, що прибули на виклик, знайшли значно деформований балон, з якого травив газ. Як з’ясувалося, жінка купила новий наповнений 27-літровий балон у офіційного дистриб’ютора. Коли газ закінчився, то заправила його на якійсь АЗС. Обстеження проблемної ємності показало, що в ній містилося майже 27 літрів газу, тобто балон був заправлений на 100% своєї номінальної ємності. Стареньку врятувало те, що деформація свіжої сталі нового балону допомогла стравити надлишковий тиск. Після десятків років експлуатації пружність втрачається. Втім, і цей випадок — щасливий збіг, кажуть досвідчені газовики.
Цивілізувати напівлегальне
Ситуація з побутовим газом — серйозний виклик для всіх ланок ринку, від споживачів до держави. З одного боку, заправка балонів на автомобільних станціях заборонена, з іншого — усі розуміють, що реальної альтернативи немає. Тож треба убезпечити всі точки. Наприклад, необхідно терміново запровадити технічний лікбез для існуючих і потенційних користувачів побутових балонів усіх типів. Запустити кілька якісних відеоуроків під час телемарафону, поруч із бігбордами «Побачив міну? Не чіпай!» можна повісити «Купив балон? Намилюй його!», розмістити матеріали на інтернет-ресурсах і провадити короткі випуски на радіо. Тут не може бути забагато інформації.
Ще одна категорія, якій треба добряче підготуватися, — оператори мереж АЗК. Хочуть вони чи ні, а тисячі балонів уже тягнуться на заправки, і цей потік тільки щільнішатиме. Іншого шляху задовольнити зростаючий попит на пропан-бутан у найближчій перспективі просто неможливо уявити.
«У нас заправка балонів — табу, але ми розуміємо, що попит на цю послугу критично підвищиться, тож треба готуватися до будь-яких варіантів. Вивчаємо законодавство та технічний бік питання», — каже представник великої мережі АЗК.
Власник невеликої мережі на сході тим часом зазначає, що варіантів уже немає. «По-перше, заправники будуть наповнювати балони, попри заборону, просто за вищу таксу. По-друге, є моральний аспект питання: як відмовити людям, для яких пропан-бутан є іноді єдиним джерелом енергії на кухні або взагалі в оселі?!» — каже трейдер.
За його словами, краще очолити процес, ніж загнати його в іще глибшу тінь. Для базового рівня безпеки на заправці достатньо мати інструктованого, здатного пояснити ази безпеки робітника, ваги та мильний розчин. Ці інвестиції по кишені усім. Наступний рівень — закуповування спеціального обладнання для заправлення. Фактично заправки можуть узяти на себе серйозний шматок і інформування населення, і контролю стану балонів.
Однак усі ці рухи можуть вважатися достатніми лише сьогодні, в аварійному режимі. На майбутнє треба запускати докорінну реформу сфери обігу балонів. Уже зрозуміло, що побутовий пропан-бутан стане для українців важливим джерелом енергії, як це є у багатьох країнах світу. Успішних прикладів, як можна організувати постачання скрапленого газу населенню, навкруги багато.
Більше статей Артема Куюна читайте за посиланням.