«Принципи лібералізації ринку принесли процвітання та прогрес обом нашим країнам», — написала помічниця торгового представника США з питань Європи та Близького Сходу Деніела Маллені українському нардепу Дмитру Наталусі. Ключові слова «прогрес» і «процвітання», та ще й у значенні доконаного факту мають переконати очільника комітету ВР з питань економічного розвитку відмовитися від просування законопроєкту №3739 («про локалізацію»), який змінює правила держзакупівель у галузі машинобудування, надаючи переваги українським виробникам.
«США гарантують українським компаніям, українським товарам і послугам рівний з американськими доступ до державних закупівель у тих сферах, які підпадають під угоду СОТ щодо держзакупівель», — йдеться у листі. А от критики законопроєкту №3739 зазначають, що, мовляв, «10 млн дол. на рік (саме 2% закупівель припадають на товари зі США) — це точно не ті гроші, через які можна влаштовувати дипломатичні скандали». При цьому виходить, що це ті гроші, через які високопосадовець зі США може розпочати листування з українським депутатом, паралельно зазначивши в копії листа спікера Дмитра Разумкова, кількох віцеспікерів, прем’єр-міністра та міністрів.
У листі представник адміністрації Трампа розлого пояснює, що американські Buy American Act та American Recovery and Reinvestment Act насправді створюють переваги для товарів, вироблених не лише у США, а й у будь-якій державі СОТ. Чи так це? Спробуємо неемоційно розібратися в цьому разом, посилаючись на ґрунтовний аналіз американських та європейських експертів, висвітлений у численних наукових і публіцистичних нарисах.
Американський Акт про відновлення і реінвестування (The American Recovery and Reinvestment Act, ARRA), представлений у лютому 2009 року урядом США, став реакцією на рецесію після глобальної економічної кризи та спробою нівелювати її деструктивний вплив на економіку США. Пакет заходів зі стимулювання розміром у 787 млрд дол. став найпотужнішим фінансовим і регуляторним інструментом захисту та відновлення внутрішнього ринку. Основною метою прийнятого закону стало збереження існуючих і створення понад 3,5 мільйона нових робочих місць протягом найближчих двох років, створення економічних стимулів для ринку і різних секторів економіки США через механізм інвестування у розвиток інфраструктурних проєктів і проєктів із відновлюваних джерел енергії. План також включав федеральні податкові пільги та інші фінансові вигоди для полегшення фінансового тягаря для компаній і приватних осіб, які постраждали від кризи.
Коли в січні 2009-го було прийнято Закон про заходи стимулювання, найширше світовою спільнотою обговорювалася частина «Купуй американське». В законі було зазначено, що всі державні проєкти, які фінансувалися за планом стимулювання, мають використовувати залізо і сталь, технологічний процес виготовлення яких повністю розташований у США. Отже, правила реалізації всіх інфраструктурних проєктів (таких як будівництво доріг і мостів) визначалися цим законом і передбачали не лише преференційні умови для американських інвесторів, а й стимулюючі заходи для американських виробників сталевих виробів. Змушуючи підрядників на підставі ініційованих державою інфраструктурних проєктів використовувати сировину і матеріали американського виробництва, закон сприяв відновленню робочих місць у важкій промисловості.
Як наслідок, іноземні виробники відчули на собі дію дискримінаційних заходів і спробували публічно опротестувати Закон про заходи стимулювання. Водночас і промислові гіганти США, такі як Caterpillar, General Electrics та компанії аерокосмічної промисловості, публічно виступили проти положення «Купуй американське», побоюючись негативних наслідків таких заходів на зовнішніх ринках, а відтак, втрати доступу на європейські та азіатські ринки. Деякі з цих компаній здійснювали понад половину своїх продажів саме за кордоном, у Європі та Китаї, а тому активно лобіювали відхилення законопроєкту.
На початку 2009 року положення «Купуй американське» отримало різку критику від іноземних урядів, а також представників торговельних компаній з усього світу, привернувши до себе увагу світових медіа. Міжнародні спостерігачі стверджували, що закон вочевидь призведе до створення нових торговельних бар’єрів, які вплинуть на перспективи глобального відновлення, що зменшить спроможність світової економіки подолати рецесійні наслідки глобальної економічної кризи.
Побоювання ренесансу економічного націоналізму та протекціонізму в міжнародній торгівлі викликало критику, зокрема, з боку європейських політиків. Британський журнал The Economist стверджував, що політика «Купуй американське» може перетворити економічну кризу на політичну, адже прийняті в США обмеження можуть порушувати міжнародні торговельні зобов’язання, прийняті в рамках СОТ.
Представники ЄС посилили тиск на США з метою пришвидшити перегляд Закону про заходи стимулювання. Речник комісара торгівлі ЄС Пітер Пауер стверджував, що закон порушуватиме міжнародні торговельні угоди, і, як наслідок, вони мають бути відкладені. Посол ЄС у Вашингтоні Джон Брутон висловив занепокоєння у листі до президента США і попередив, що ситуація може спровокувати відповідні побічні дії: «Ми розглядаємо цей закон як створення дуже небезпечного прецеденту в той час, коли світ на порозі нової глобальної економічної кризи».
Уряди країн ЄС також висловили стурбованість із приводу законопроєкту. Канцлер Німеччини Ангела Меркель стверджувала, що преференції для американської сталі можуть спровокувати неочікувані наслідки: замість того, щоб допомагати американській економіці у створенні нових робочих місць, стимулюючий пакет може уповільнити економічне зростання в довгостроковій перспективі через торговельні конфлікти з іншими країнами. Згідно з позицією голови Основної лобістської групи в ЄС торговельної організації EUROFER Г.Моффата, прийнятий у США законопроєкт підривав політичний договір, укладений на саміті G20 наприкінці 2008 року, учасники якого пообіцяли не вживати протекціоністських заходів.
Важливо зрозуміти аргументи, використані для захисту «Купуй американське». Одним із найбільших прихильників положення в пакеті стимулів є Альянс американського виробництва (The Alliance of American Manufacturing, AAM). Відповідно до позиції AAM, заклик «Купуй американське: ключ до відновлення американської економіки» подається як позитивний і корисний для економіки США крок. AAM стверджує, що план стимулювання «Купуй американське» допомагає створювати робочі місця, а також зміцнює американську економіку.
Чотири мільйони робочих місць у виробництві на території США, втрачені з 2000 року, розглядаються як приклад постійної загрози безробіття в обробних галузях, яка збільшилася внаслідок економічної кризи. За кожен мільярд доларів, інвестований у інфраструктуру, може бути створено 18 тисяч робочих місць. В AAM доходять висновку, що положення «Купуй американське» допомагає зберегти ці робочі місця, а також збільшити інвестиції в інфраструктуру. За словами представників AAM, законопроєкт повністю відповідає міжнародним зобов’язанням США в галузі торгівлі та є виправданим, оскільки створений для захисту робочих місць. AAM також вказує, що федеральні траси, транзитні шляхи і залізниці все ще не отримали спеціальних федеральних коштів для забезпечення їх стабільності, і в той час як уряд США показово підтримує національні банки і автовиробників, вимоги переробної промисловості також потребують спеціального фінансування. AAM обґрунтовує актуальність цього положення безпосередніми прикладами недобросовісної конкуренції з боку Франції та Китаю, які активно субсидують національних товаровиробників. КНР докоряють за його свідому недооцінку національної валюти, що здійснює тиск на торговельний баланс США. Незбалансованість торговельного дефіциту США з Китаєм показується на веб-сайті AAM як основний індикатор, що виправдовує заходи стимулювання Штатами розвитку основних галузей промисловості — від телекомунікацій до машинного комплексу і багатьох інших галузей, де Китай лідирує.
Тому ААМ і стверджує, що гроші американських платників податків мають ефективно зберегти американські робочі місця, які перебувають під загрозою уявного недобросовісного китайського конкурента.
Як і AAM, інші лобістські групи, зокрема Американський інститут заліза і сталі (The American Iron and Steel Institute, AISI), також захищають положення «Купуй американське». Президент AISI і головний виконавчий директор Т.Дж. Гібсон стверджував: «Американці підтримують здоровий підхід до відновлення економіки. Американці хочуть побачити, що американські гроші платників податків ітимуть на підтримку пакета стимулів, який генеруватиме створення американських робочих місць із нарощуванням випуску високоякісної американської продукції. Насправді металургія Америки, значення якої для нашої національної та економічної безпеки є визначальним, має високу якість, конкурентоспроможні ціни, американське виробництво сталі відбувається з допомогою найпрацьовитіших і найдосвідченіших сталеварів у світі».
У національному опитуванні, яке було ініційоване AISI і охопило тисячу дорослих американців, близько 86% підтримали використання положення «Купуй американське» для підтримання конкурентоспроможності американських товарів. Для прикладу, автор книжки «Як американці купують американське: демонстрація сили патріотизму споживачів» Р.Сіммермахер пише: «Положення «Купуй американське» в законопроєкті щодо стимулювання економіки не стільки про повернення до протекціонізму, скільки про повернення до американських чеснот і цінностей — самодостатності, самостійності і незалежності, на яких ця країна була заснована».
Тобто основні аргументи, які підкреслюють економічні вигоди від «Купуй американське», не лише економічні, вони апелюють до патріотичних почуттів і загальноамериканських цінностей. То чому ж, на переконання американських чиновників, те, що спрацювало у США, не зможе допомогти Україні?
Усі статті Володимира Панченка та Наталії Резнікової для ZN.UA.