Оцінити роботу українських металургів у минулому році однозначно не можна. Водночас зі збільшенням обсягів виробництва кінцевого продукту в галузі різко погіршилися фінансово-економічні показники.
Металургійна галузь України продовжує посідати чільне місце у світовій табелі про ранги. За даними International Iron and Steel Institute (IISI), у ряду провідних світових виробників сталі — Китай, Японія, США, Росія, Південна Корея, Бразилія, Німеччина, Індія, Італія — Україна на почесному сьомому місці (див. табл.1).
Чорні метали
Українські сталевари збільшили свою частку в світовому виробництві з 3,77 до 4,01%. За даними IISI, 2000 року до списку найбільших виробників сталі ввійшли, а торік цю тенденцію закріпили чотири українські підприємства — державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ВАТ «Меткомбінат «Азовсталь», ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».
Серед очевидних торішніх досягнень у першу чергу слід назвати збільшення виробництва сортового прокату. Крім «торжества сортової сталі», за даними Мінпромполітики, торік збільшилося виробництво готового прокату (12,1%), феросплавів (3,3%) і чавуну (2,6%). Зокрема на «Криворіжсталі» зростання товарної продукції по сортовому прокату досягло 13%, а на Єнакієвському метзаводі — 51,5%.
Найскладнішим рік видався для виробників труб і листового прокату (див. табл. 2). Зменшення виробництва цих видів металопродукції відбулося на настійну вимогу стратегічних партнерів України, що має гіркий присмак геополітики. Так, труби стали предметом тривалих безрезультатних переговорів із РФ (квотування імпорту труб у Росію на 2002 рік залишено на рівні минулого), а листовий прокат — результатом безкомпромісного квотування з боку США, де відбувається згортання споживчого ринку. Відтак — зниження виробництва труб становило 4,4%; а «Запоріжсталь» і комбінат ім. Ілліча зменшили виробництво листа на 15,7% і 5,9% відповідно.
Позитивним зрушенням можна вважати згортання бартерних операцій і обсягів взаємозаліків, які торік зменшилися майже в 3,7 разу, але «оборот бартерної продукції» в галузі залишається значним і становить у грошовому еквіваленті приблизно 115 млн. дол.
Як вважають самі металурги, втримати в цілому високі виробничі показники їм допомогли «експериментальні умови», надані основним підприємствам.
Але, попри те, що чистий доход підприємств, які брали участь у гірничо-металургійному експерименті, збільшився 2001-го, порівняно з минулим роком, на 7,4%, у цілому по галузі рентабельність виробництва значно знизилася.
Фінансові романси
Торік 18 метпідприємств (див. табл. 3) продали товарної продукції на 4,7 млрд. дол., причому на першу п’ятірку («Криворіжсталь», «МК ім. Ілліча», «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Алчевський МК») припадає 75,8% цієї суми. Крім цих заводів, 100-мільйонну виручку перевищили «Єнакієвський МЗ», «Донецький МЗ», «МК ім. Дзержинського», «МЗ ім. Петровського» та «Дніпроспецсталь».
Але навіть не всі підприємства «великої п’ятірки» показали добру рентабельність виробництва й реалізації металу. Так, найрентабельніше працювали «Криворіжсталь» (17,56%) і «Азовсталь» (14,94%), при тому що «Алчевський меткомбінат» показав нульову рентабельність. У найкритичнішому становищі опинилися Керченський і Краматорський метзаводи, а також «Комінмет», які спрацювали торік собі на збиток.
Головною причиною, через яку відбулося зниження рентабельності, металурги називають підвищення тарифів на енергоносії й залізничні перевезення. За підсумками минулого року, у 18 метпідприємств кредиторська заборгованість перевищила дебіторську майже на 600 млн. дол. На це, кажуть у Мінпромполітики, вплинула також несприятлива цінова кон’юнктура ринку на окремі види продукції, зокрема на сляби, гарячекатану рулонну сталь (зниження вартості тонни на 25%). Крім того, держава протягом минулого року не змогла знизити заборгованість перед підприємствами ГМК з ПДВ, і цю проблему доведеться розв’язувати не один рік.
Водночас виробникам удалося наростити власні оборотні кошти на 227,45 млн. дол. Фактично, втрата оборотних коштів відбулася лише на п’яти підприємствах — «Істіл Україна», «Константинівський МЗ», «Керченський МЗ», «МЗ ім. Петровського» і «Запоріжсталь». Дивує наявність у цьому списку таких підприємств, як «Запоріжсталь» та «Істіл Україна». Першому все-таки вдалося заробити 49,0 млн. дол. чистого прибутку, а другий «прогорів начисто», зазнавши втрат в обсязі 12,41 млн. дол.
Не треба бути фахівцем галузі, аби вгадати першу трійку лідерів, які на 1 січня 2002 року мали найбільші оборотні кошти. Це «Азовсталь» (229,9 млн. дол.), «МК ім. Ілліча» (117,8 млн. дол.) і «Криворіжсталь» (84,7 млн. дол.).
Найкращі фінансові показники в підприємств, у яких обсяг бартерних операцій прямував до нуля, а експорт перевищував половину всієї випущеної продукції. Яскравий приклад цього — «Азовсталь» (частка бартеру 2,6%, експорту 23,87%), «МК ім. Ілліча» (0,75 і 75,63% відповідно), «Криворіжсталь» (0,5 і 78,83%), «Запоріжсталь» (1,14 і 65,59%). Але досвід роботи «Запоріжсталі» (зниження оборотних коштів за минулий рік на 42,54 млн. дол.) свідчить, наскільки залежать від світових цін орієнтовані на експорт підприємства.
Попри очікуване пожвавлення внутрішнього ринку споживання металу, фахівці вважають, що головну роль у фінансових показниках роботи в 2002 році відіграватиме пожвавлення світового попиту і зростання ціни на світових ринках.