У попередньому випуску «Дзеркала тижня» було опубліковано початок інтерв’ю президента компанії «Itera Холдинг» Валерія Отчерцова, яке він дав нашому кореспонденту відразу ж після переговорів у Кабінеті міністрів України про постачання газу цією компанією в Україну і розрахунки за нього. Сьогодні пропонуємо вашій увазі продовження, на наш погляд, дуже пізнавальної розмови з паном Отчерцовим.
— Валерію Георгійовичу, ви сказали, що до кінця року очолювана вами компанія має у своєму розпорядженні ресурс газу понад 15 млрд. кубометрів. Яка частина цього обсягу може бути поставлена в Україну, звісно, за умови досягнення домовленості про це? І який взагалі річний ресурс газу компанії Itera, що з газотрейдерської переросла у видобувну? Уточніть, будь ласка, скільки вже поставлено вашою компанією газу в Україну?
— На сьогодні вже поставлено близько 19 млрд. кубометрів газу, у тому числі майже 2,5 млрд. кубометрів — на адресу українських енергогенеруючих компаній. До кінця року Itera зможе поставити українським споживачам ще 10—12 млрд. кубометрів газу. Наскільки мені відомо, саме це й може компенсувати дефіцит газу в Україні на цей період. Однак постачання можливе тільки за умови вчасної оплати газу.
Ми з розумінням ставимося і підтримуємо зусилля й заходи, яких вживає уряд України на виконання указу Президента Леоніда Кучми про наведення порядку в розрахунках за енергоносії. На мій погляд, це мають почути, зрозуміти і підтримати всі розумні люди, бо без дисципліни платежів становище в тій-таки енергетиці тільки погіршиться. Але якщо в Україні і надалі мало не закликатимуть до неплатежів нашій компанії, це призведе до того, що ми змушені будемо скоротити постачання газу до того рівня, який реально оплачується. Адже справа не в добрій чи лихій волі якоїсь компанії, просто через неплатежі складається така економічна ситуація, яка нам просто не дозволить закуповувати і потім постачати в Україну необхідні обсяги газу. Адже ми самі купуємо газ і оплачуємо його транзит на умовах 100-відсоткової передоплати «живими» грошима.
Що ж до ресурсів газу нашої компанії на нинішній рік, то він складається з газу власного видобутку і закупленого, зокрема в Туркменистані. За прогнозами наших фахівців, річний видобуток газу компанією Itera становитиме 19—20 млрд. кубометрів. (Для порівняння: найбільша вітчизняна газовидобувна компанія — НАК «Нафтогаз України» — за рік видобуває до 18 млрд. кубометрів газу й одержує від ВАТ «Газпром» плату за транзитні послуги з експорту російського газу 26—27 млрд. кубометрів. — Авт.) 20 млрд. кубометрів газу Itera закупила в Туркменистані за основним контрактом і нещодавно підписала контракт про додаткову закупівлю до кінця року ще 10 млрд. кубометрів туркменського газу.
Усього ж 2000 року група компаній Itera планує продати споживачам СНД і Балтії майже 80 млрд. кубометрів газу, у тому числі 28—30 млрд. кубометрів — в Україні (споживання газу в Україні за рік становить 75—76 млрд. кубометрів. — Авт.)
— А який прогноз на 2001 рік?
— У листопаді—грудні нинішнього року компанія Itera запустить в експлуатацію додаткові потужності з видобутку газу, що вже наступного року забезпечить приріст видобутку газу ще на 8 млрд. кубометрів. Таким чином, власний видобуток газу нашою компанією наблизиться до позначки 28 млрд. кубометрів. Плюс ресурси газу, запропоновані Узбекистаном, невеликі обсяги з Тенгізського родовища. Отож (без ресурсів туркменського газу) Itera наступного року матиме 34—35 млрд. кубометрів газу. Я гадаю, нам вдасться досягти угоди і про те, щоб 2001 року також не припинялося постачання туркменського газу. Тоді наша компанія матиме у своєму розпорядженні достатній ресурс газу, щоб забезпечити потреби, зокрема, українських споживачів.
— Itera разом із «Газпромом» забезпечує газом і російських споживачів, наприклад, у Сверд- ловській області. У якому обсязі і за якою ціною?
— У Свердловську область ми впродовж року поставимо 16 млрд. кубометрів газу.
— І наскільки акуратно з вами розраховуються росіяни?
— Практично, на 100%, причому рівень оплати грошима становить 45%. Що ж стосується цін, то в Російській Федерації ціни на газ регулюються державою і встановлюються Федеральною енергетичною комісією; залежно від регіону й економічної ситуації, встановлена ціна 14—16 дол. за 1000 кубометрів. Це нижче від собівартості газу, і таким чином відбувається субсидування за рахунок «Газпрому». І потім, не варто забувати, що для росіян — це газ власного видобутку.
— На тлі дуже рішучих дій команди Путіна щодо монополістів і великих компаній в Україні з’явилася інформація про те, що, можливо, незабаром Itera зникне з ринку газу як Росії, так і СНД...
— Я не чув таких висловлювань і не знаю, на чому вони будуються. Ми працюємо за довгостроковими контрактами. І мені здається малоймовірною ситуація, щоб ось так несподівано зникла компанія, яка за рік продає 80 млрд. кубометрів газу, і це залишилося непоміченим.
Щодо заходів, яких вживають держоргани Росії стосовно великих компаній, то це цілком правильні кроки: бізнес усіх компаній, незалежно від їхнього розміру, має бути прозорим, усі повинні платити податки. Всі наші компанії в Росії неодноразово перевірялися податковою інспекцією, нас перевіряла Рахункова палата. Серйозних порушень у наших діях не було виявлено. І якогось тиску чи перешкод у здійсненні своєї комерційної діяльності ми не відчуваємо. Отож розмови про це безпідставні. Може, звісно, нашим конкурентам і хотілося б позбутися такої компанії, як Itera. Але я не радив би їм на це сподіватися.
— А чим закінчився внутрішній аудит компанії?
— Власне, внутрішній аудит наших компаній відбувається постійно, щоб запобігти порушенню законодавства та зловживанням. Наші аудитори — своєрідні санітари компанії. Остання ж аудиторська перевірка особливих порушень теж не виявила.
Фінансове становище компанії наразі складне, але досить стійке. Нещодавно ми завершили ще один виробничий проект: у Ставропольському краї став до ладу завод з виробництва каменерудних бу- дівельних матеріалів потужністю 2,6 млн. тонн на рік. Успішно реалізується програма виробництва прес-форм для пластикових пляшок. Дуже ефективно працює наша золотодобувна компанія в Монголії. Цю програму ми розгорнули рік тому і зараз уже вийшли на лідируючі позиції в золотовидобутку у цій країні. Отож ми розвиваємо бізнес у багатьох напрямках.
— А проект «Ітера—Агро» в Україні?
— Це складний проект. Бізнес-планом нашої компанії на цей рік не передбачалося його фінансування, що багато в чому і визначило його теперішнє становище. Однак врожай зібрано, і ми вирішили не експортувати вирощену продукцію, а залишити її для реалізації в Україні. Це, щоправда, означає, що оборотні кошти цієї компанії заморожено і підготовку до роботи наступного року доводиться вести в досить складних умовах.
— Валерію Георгійовичу, ви сказали, що борги за постачання газу в Україну нині становлять близько 60 млн. доларів. Чи не планує Itera, з огляду на це, для розв’язання боргових проблем використовувати тактику «Газпрому» — зажадати за борги акції українських під- приємств?
— Інвестиційні плани розвитку компанії Itera поки не передбачають придбання акцій українських підприємств за борги. Наші зусилля спрямовані на розвиток власної газовидобувної бази, на розвиток уже наявних напрямків діяльності, і в наших планах поки що немає нових проектів і виробництв в Україні, тому немає і потреби в придбанні якихось акцій українських підприємств, навіть за борги.
— Серед компаній, що входять до групи Itera, є і Торгово-енергетична компанія «Ітера Україна». Які результати її діяльності, на тлі інших компаній групи аналогічного профілю?
— Справді, практично в кожній країні СНД Itera створила дочірні підприємства, у тому числі і названу вами компанію в Україні. Їхня доля складається по-різному. «Ітера Україна», як і всі інші компанії, що працюють на ринку газу України, переживають непрості часи, існує заборгованість перед російськими компаніями, що постачають їй газ. Проте, порівняно з іншими аналогічними компаніями в СНД, «Ітера Україна», я сказав би, перебуває посередині. На жаль, у нас є ще й менш успішні, наприклад, у Грузії — «Грузгаз», у якій нам належить 50%. Більш успішні — «Латвіягаз», «Ітера-Л», білоруська компанія, а також російські компанії, наприклад, «Урал-севергаз» у Свердловській області.
— Однак з урахуванням платоспроможного попиту, зокрема в Україні, сама Itera постійно скорочує постачання газу на адресу газотрейдерів. Та й, власне, кількість таких компаній скорочується. З одного боку, це об’єктивний процес, але з іншого... Як ви вважаєте, чи є потреба в такій кількості газотрейдерів?
— У цьому сенсі ми цілком підтримуємо політику, до якої нещодавно вдався НАК «Нафтогаз України», заявивши всім газотрейдерам, що постачання газу документально (за актами прийому- передачі газу) буде враховуватися тільки для компаній, котрі мають зовнішньоторговельні контракти. Ці компанії постачають газ промисловим споживачам, а іншого ресурсу, окрім імпортованого газу, для промислового сектора просто не існує. Тим часом, не знаю вже, із чиєї подачі, в Україні сьогодні роз- плодилася небачена кількість трейдерів. Якщо не помиляюся, нині ліцензію на цей вид діяльності в Україні мають 408 компаній. Сьогодні тільки ледачий не намагається торгувати газом в Україні. Отож, ці посередники, котрі стоять між постачальником і безпосереднім споживачем газу, тільки «накручують» ціну на газ для кінцевих споживачів, забирають частину їхнього прибутку. Тому ми і підтримуємо всі заходи, спрямовані на впорядкування енергетичного, і зокрема газового, ринку України. І хочемо постачати газ або безпосередньо споживачам (як, наприклад, сьогодні ми постачаємо газ горлівському «Стиролу»), або має бути один оптовий імпортер, що стоїть між постачальником імпортного газу і безпосереднім його споживачем: вище рівень відповідальності, менше витрат, менше підстав для різноманітних махінацій на цьому ринку.
Крім того, ми зараз намагаємося скорочувати обсяг бартерних операцій. Бартер — це поле для приховування податків, для уникання сплати податків, це поле для різноманітних махінацій, це приховані форми демпінгу цін на енергоносії та на продукцію, що віддається в рахунок їх оплати. Нині ми вийшли на рівень оплати поставленого в Україну газу грошовими коштами 70—75%. І будемо прагнути збільшити цей показник, а також підтримуватимемо зусилля української сторони, скеровані на те, щоб усі розрахунки здійснювалися грошовими коштами. Якщо ми хочемо оздоровити економіку, треба відходити від будь-яких псевдогрошей і різного роду вексельних, товарних схем.
— Зусилля НАКу компанія Itera підтримує. Але позов у арбітраж на них подавала, та й процес, здається, виграла. Що далі?
— Ми відкликали позов, бо НАК «Нафтогаз України» виконав свої зобов’язання за цим контрактом перед початком чергового слухання цієї справи. Це той випадок, коли загроза (суду) виявилася ефективнішою від самої дії. Очевидно, розум узяв гору: треба просто платити за використаний газ, а не ходити по судах.