Середина січня ознаменувалася двома дуже примітними подіями для нафтогазової галузі. Зокрема в Києві голова правління Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України» Юрій Бойко заявив під час семінару для журналістів, що вже з 1 лютого 2004 року почне роботу українсько-російський газотранспортний консорціум. По суті, створене ще в листопаді 2002 року ТОВ «Міжнародний консорціум з розвитку та управління газотранспортною системою України» розпочне проектування нового газопроводу від Богородчан (Івано-Франківська обл.) до Ужгорода (Закарпатська обл.). Інакше кажучи, учасники консорціуму ввійдуть в інвестиційну фазу роботи.
Тим часом отримав розвиток й інший транспортний проект з участю України. 16 січня у Варшаві президент ВАТ «Укртранснафта» Олександр Тодійчук і глава польського монополіста з транспортування нафти трубопроводами компанії Przedsiebiorstwo Eksploatacji Rurociagow Naftowych «Przyjazn» S.A. (PERN) Станіслав Якубовськи підписали угоду про підготовку до спільної реалізації міжнародного проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) Одеса — Броди — Плоцьк — Гданськ у присутності представників урядів обох країн — віце-прем’єрів Андрія Клюєва та Марека Поля, глави Мінпаливенерго України Сергія Єрмілова та представника Єврокомісії Фаузи Бенсарса.
Перед тим 14 січня в Києві, а 13-го — у Варшаві урядами, відповідно, України та Польщі було затверджено угоду з інтеграції українського нафтопроводу Одеса—Броди з польськими нафтомагістралями, яка була підписана 27 листопада 2003 року в Брюсселі. Документ передбачає створення СП з метою підготовки проекту, бізнес-планів добудови цього нафтопроводу, а також визначення механізму залучення інвестицій на добудову. Передбачається побудувати нафтопровід пропускною здатністю 25 млн. тонн нафти на рік, завдовжки близько 500 км при вартості проекту 350—400 млн. євро. Нагадаємо, що першу чергу нафтотранспортної системи Одеса—Броди здано в експлуатацію у травні 2002 року. Її пропускна здатність — 9—14,5 млн. тонн нафти на рік із резервуарним парком 200 тис. кубометрів. Морський нафтовий термінал «Південний» (Одеська обл.) здатний приймати танкери дедвейтом до 100 тис. тонн. Передбачається розширення потужності нафтопроводу до 40—45 млн. тонн на рік зі збільшенням резервуарного парку до 600 тис. кубометрів.
Симптоматично, що напередодні візиту української делегації до Польщі було поширено інформацію, нібито американська компанія Energy Solutions, яка мала в січні (спочатку називалося 15, а потім 19 січня 2004 року) надати Міністерству палива та енергетики України результати дослідження варіантів використання нафтопроводу Одеса—Броди, вже повідомила, що українській стороні краще вибрати варіант реверсного напрямку використання нафтопроводу — для транспортування російської нафти через морський термінал «Південний». Принаймні на період будівництва нафтотранспортної інфраструктури для з’єднання з польськими, тобто років на три. Таким чином напередодні візиту до Варшави недавно призначений «енергетичний» віце-прем’єр Андрій Клюєв міг опинитися в дуже непростій ситуації. Втім, уже як досвідчений дипломат, він зміг уникнути теми реверсу, заявивши, що наразі лише ведуться консультації між вищезазначеною американською компанією та Мінпаливенерго України.
У свою чергу, в інтерв’ю «ДТ» глава Мінпаливенерго Сергій Єрмілов повідомив, що компанія Energy Solutions 15 січня звернулася до Міністерства палива та енергетики України з проханням продовжити термін контракту на проведення дослідження варіантів використання нафтопроводу Одеса—Броди до 31 січня нинішнього року. С.Єрмілов нагадав, що, відповідно до контракту, підготовка проекту з розробки техніко-економічного обгрунтування використання нафтопроводу має завершитися 19 січня 2004 року. Проте Energy Solutions, хоча й повідомила про готовність надати остаточний звіт, як того вимагають контрактні зобов’язання, але для удосконалення проектного дослідження попросила додаткового часу для аналізу інформації, яка ввійде в прикінцеву частину звіту. У такий спосіб термін роботи експертів продовжений до 31 січня, після чого ми офіційно дізнаємося, що конкретно пропонує Україні компанія-експерт. І чи справді вона радить Україні пристати на пропозицію компанії ТНК-БП про тимчасовий реверс трубопроводу на період не більше трьох років, пояснюючи таке обмеження можливістю появи додаткових шляхів транспортування каспійської нафти в Європу. Чи ж Energy Solutions вважає, що транспортування каспійської нафти є найоптимальнішим варіантом для України.
А наразі міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов підкреслив, що остаточне рішення про напрямок роботи нафтопроводу Одеса — Броди прийматиметься до 1 лютого, згідно з дорученням Президента. Отже, не виключено, що на той час в Україні буде оголошено два важливих рішення — щодо газотранспортного консорціуму й щодо варіанта використання нафтопроводу Одеса—Броди.
Втім, це не означає, що відразу вщухне полеміка навколо варіантів використання нафтопроводу: до Європи — для транспортування каспійської нафти чи на узбережжя Чорного моря — для транспортування російської нафти.
Торік багато галасу спричинила російська компанія ТНК-БП, що зголосилася надати 380—420 тис. тонн технологічної російської нафти сорту urals у вигляді товарного кредиту на три роки для заповнення Одеса—Броди, а також забезпечувати до 9 млн. тонн нафти на рік для прокачування.
Мінпаливенерго у жовтні 2003 року провело тендер на підготовку ТЕО роботи нафтопроводу Одеса—Броди у реверсному режимі, переможцем якого 20 жовтня стала Energy Solution LLC. Технічне завдання експертизи містить у собі, зокрема, оцінку попиту на ринках Європи на додаткові 9 млн. тонн російської нафти, що прокачуватиметься маршрутом Броди — нафтотермінал «Південний», діапазону допустимих тарифів на прокачування та перевалювання, при яких цей маршрут може ефективно конкурувати з альтернативними маршрутами експорту російської нафти (через Одесу, Новоросійськ, Приморськ).
Водночас великі надії покладаються на розвиток польського напрямку. Зокрема у ході візиту до Варшави віце-прем’єр Андрій Клюєв заявив, що передача магістрального нафтопроводу Одеса—Броди в концесію активізує прихід інвестицій на його добудову до Плоцька. Як повідомив А.Клюєв, це можна буде зробити після прийняття законопроекту «Про внесення змін у Закон України «Про концесії», поданого до Верховної Ради депутатами Раїсою Богатирьовою та Пилипом Буждиганом.
Віце-прем’єр нагадав, що парламентський комітет із питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій схвалив зазначений законопроект і рекомендував прийняти його в першому читанні. А.Клюєв висловив сподівання, що, оскільки цей законопроект не був проголосований у зв’язку з блокуванням останнім часом засідань Верховної Ради, він буде прийнятий на початку лютого, коли парламент відновить роботу.
При цьому він вважає, що інвестиції в добудову нафтопроводу варто залучати в основному у формі кредитів під заставу нафтоекспортних контрактів. Як і спеціальний уповноважений України з питань ЄАНТК Олександр Тодійчук, віце-прем’єр також переконаний у необхідності залучення в цей проект компаній— власників нафти, «щоб мати гарантовані поставки нафти». О.Тодійчук переконує: певні напрацювання в цьому контексті є, й українська сторона планує продовжувати переговори з компаніями, що володіють каспійською нафтою. Імовірно, йдеться про компанію, яка займається експортом нафти з Казахстану. Принаймні посол цієї держави разом із послом США був присутній на церемонії підписання документів про створення українсько-польського СП для будівництва польської ділянки нафтопроводу та з’єднання української й польської нафтотранспортних інфраструктур.
У принципі, на перспективу Казахстан, безумовно, зацікавлений у тому, щоб отримати ще один маршрут доставки своєї нафти до Європи. Наразі задовольняються потужностями КТК («Каспійського трубопровідного консорціуму») і дедалі уважніше стежать за розвитком подій навколо нафтопроводу Одеса—Броди. Отож цілком можливо, що Казахстан в особі однієї або кількох компаній приєднається як концесіонер до проекту доставки каспійської нафти в Європу через Україну та Польщу.
Ще одна примітна деталь — візит віце-прем’єра Клюєва вже після Польщі в Азербайджан. Імовірно, що й там цікавляться розвитком проекту ЄАНТК і тим, чию пропозицію прийме «Укртранснафта»: ТНК-БП чи групи експортерів російської нафти про реверсне використання нафтопроводу Одеса-Броди.
Хоча не виключено, що й стосовно реверсу все вирішиться під час візиту президента Росії Путіна до Києва. Так уже повелося, що після особистої зустрічі Володимира Володимировича та Леоніда Даниловича чимало українсько-російських проектів отримують зовсім інший вектор розвитку. А якщо врахувати, що президента РФ цього разу має намір супроводжувати й вагома група російських нафтових генералів, очікувати можна чого завгодно.