Термінів пуску другого енергоблоку Хмельницької атомної електростанції протягом останніх десяти років було названо стільки, що й лік їм утрачено. Роки минали, терміни — теж. Як мильні бульбашки, танули надії на зарубіжні кредити — і, зрештою, луснули остаточно. Збиралися й витрачалися на щось цільові — добудовні — тарифні надбавки на вартість кожного кіловата. Наче в калейдоскопі, мало не щороку змінювалися директори ХАЕС, і майже кожен стверджував (і, цілком можливо, навіть у те вірив), що вже при ньому другий блок таки обов’язково стане до дії.
А блок, як і на момент закінчення мораторію в 1994 році, усе залишався в стані майже-готовності. Втім, час робив своє: як і будь-який незавершений об’єкт, з кожним роком простою в стадії довгобуду блок ще й втрачав якусь частку готовності. Тобто фактично за час тривалої епопеї добудови другого блоку кошти — притому гігантські — витрачалися нібито й за призначенням (хоч кримінальні справи й претензії податківців, що постійно супроводжують це будівництво, свідчать про глибокі сумніви правоохоронних органів стосовно цього), але готовність блоку до введення в експлуатацію від цього практично не зростала. Сьогодні заведено вважати, що на час мораторію готовність блоку була близько 80%, а тепер — 95%.
Нинішнього року вперше була названа конкретна дата введення в експлуатацію другого блоку ХАЕС: 24 серпня 2004 року. Оскільки дата урочиста і якось негоже порушувати ще радянську традицію виконувати передсвяткові зобов’язання, наче й треба вірити в реальність обіцяного. Тим паче що є досить багато факторів, котрі підтверджують можливість втілення обіцянки в життя.
«За»
На Хмельниччині багато посвячених у перипетії добудови другого блоку ХАЕС людей повірили в серйозність намірів держави завершити це епохальне будівництво торік. І пов’язувалося це не тільки зі збільшенням фінансування та зростанням кількості урядових постанов з цього конкретного приводу, а й із тим, що називають людським фактором. Бо новопризначеного заступника голови облдержадміністрації Івана Гладуняка, що доти працював головою міста-супутника ХАЕС Нетішина і був відомий як людина конкретних справ, як кажуть, окремим рядком зобов’язали опікуватися добудовою другого блоку. Отже, вирішили посвячені, після довгих розмов про наміри, сумнівів та пошуків кредитів держава таки зважилась будувати своїми силами. Власне, про цілком реальну спроможність України зробити це самостійно давно говорили під час візитів на Хмельниччину всі найвищі вітчизняні урядовці, починаючи ще з Юлії Тимошенко у ранзі віце-прем’єра по ПЕКу. Та розмови ці чомусь глухнули в столичному піднебессі й не підтверджувалися жодними конкретними діями.
У самому ж Нетішині багато хто пов’язує поворот від виробленого останнім десятиліттям усезагального скепсису до віри в те, що другий блок таки почне працювати в зазначений термін, теж із конкретною людиною. Це — генеральний директор Хмельницької АЕС Олександр Смишляєв, який очолив станцію рік тому. Можливо, тому, що, на відміну від кількох попередніх директорів, які виростали до цієї високої посади тут-таки, на ХАЕС, Смишляєв, атомник із 28-річним стажем, прийшов у Нетішин зі столиці, з посади заступника держсекретаря Міністерства екології та природних ресурсів України, атомобудівники й окрилилися. Новий директор не став їх розчаровувати, з першого ж дня випромінюючи впевненість, що другий енергоблок буде добудований у найстисліші терміни. Так само він був переконаний, що Україна може впоратися з цим завданням самостійно.
Звісно, це вирішувалося не в Нетішині і не в Хмельницькому. Хоча, якщо в Києві розмови про добудову другого блоку ХАЕС усе ж таки мали більше теоретичний характер, то в місті-супутнику та в області ПМП атомної станції з одним-єдиним блоком (а проектна потужність ХАЕС — чотири блоки, причому третій на час мораторію мав 40%, а четвертий — 25% готовності) пуск другого є кровним інтересом — як фінансово-економічним, так і — самої перспективи існування та розвитку Нетішина. І, природно, саме тут, безпосередньо на місці, стали помітні обнадійливі для атомників зрушення.
У кожному разі, нинішнього року поліпшилися, порівняно з попереднім, показники роботи першого блоку — кількість виробленої енергії, відпрацьованих ефективних діб, коефіцієнт використання встановленої потужності; скоротилася тривалість планово-попереджувального ремонту і зменшилася кількість порушень у роботі блоку. І на тлі цих позитивних зрушень ще міцнішою стала впевненість, що й другий блок таки добудують і введуть в експлуатацію. Це було помітно навіть із того, що практично припинився відплив кваліфікованих кадрів на інші (як правило, зарубіжні) атомні станції: люди повірили у свою затребуваність тут, на Хмельницькій атомній.
Темпи робіт на пусковому комплексі підтримують ці надії: за вісім місяців нинішнього року освоєно капіталовкладень на 148 млн. грн., з них майже на 80 — будівельно-монтажні роботи і на 56, 8 млн. грн. змонтовано обладнання. 13 із 42 об’єктів промислового призначення, що входять в обсяг пускового комплексу, прийняті в експлуатацію, на 19 ведуться будівельно-монтажні роботи. Олег Хатьомкін, заступник директора ХАЕС із питань безпеки, спростовує поширену останнім часом думку про незаконність самого спорудження другого блоку: «Всі експертизи проведено, всі дозволи одержано, програма будівництва ведеться згідно з вимогами МАГАТЕ. Вже є позитивний висновок державної екологічної експертизи, який дозволяє працювати над підготовкою звіту з аналізу безпеки. Програма заходів з безпеки нараховує 77 пунктів — відповідно до найсучасніших вимог. Стан безпеки другого блоку ХАЕС буде найкращим серед усіх діючих енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 України та Росії».
Фізичний пуск другого енергоблоку запланований на червень 2004 року. «А 24 серпня наступного року ми повністю увімкнемо блок №2 в енергомережу України», — стверджує заступник головного інженера ХАЕС Олександр Клепов. Упевненість колективу настільки висока, що на станції по-дембельськи (точніше, за радянським урочистим зразком) рахують дні до довгоочікуваної події: «До пуску другого енергоблоку Хмельницької АЕС залишилося... днів».
«Проти»
З початку спорудження другого енергоблоку ХАЕС освоєно фантастичну суму: 1257,3 млн. грн. капіталовкладень. Аби завершити будівництво, обладнання і пустити блок у визначений термін, потрібно, за підрахунками фахівців «Енергоатому», 1104,8 млн. грн., у тому числі майже 300 млн. — на закупівлю ядерного палива.
Нинішнього року планувалося освоїти на добудові блоку 440 млн. грн. Однак за сім місяців освоїли лише 130 мільйонів, або 29,5% до плану. «Фінансування вкрай недостатнє, — вважає заступник директора ХАЕС із питань капітального будівництва Олег Рахлінський. — За графіком, більше коштів потрібно саме нинішнього року, бо в наступному вже мають бути лише пусконалагоджувальні роботи. Проте фінансують нас на третину від потреби».
Решту коштів — понад 300 млн. грн. — планувалося отримати за рахунок запозичень через випуск боргових цінних паперів ДП НАЕК «Енергоатом». Проте механізм фінансування за рахунок цих коштів Кабміном не був визначений. У результаті графік завершення будівництва енергоблоку, розрахований на відповідне ритмічне фінансування, не виконується.
На думку спеціалістів, не повністю визначені й досі джерела фінансування добудови блоку, обмежені обсяги надходжень коштів, щомісячна потреба в яких становить до кінця року близько 80 млн. грн., ставлять під загрозу пуск блоку у визначений термін. Адже атомна енергетика — це галузь, де в принципі неможлива штурмівщина, де все повинно робитися поступово, з дотриманням усіх термінів, технологічних вимог, техніко-економічних показників. Тим більше що прийняти блок в експлуатацію — це виконати всі міжнародні вимоги. А після Чорнобиля ставлення до української атомної енергетики з боку міжнародних фахових та екологічних організацій більше ніж прискіпливе.
Тож не дивно, що далеко не всі поділяють оптимізм нетішинських атомобудівників щодо пуску другого енергоблоку 24 серпня 2004 року.
Ці сумніви оприлюднено в депутатському запиті десяти народних обранців від Хмельницької області до Президента України та прем’єр-міністра. Запит підтримали 320 їхніх колег. Така солідарність — надзвичайна рідкість у стінах Верховної Ради. Та, безперечно, проблема варта особливої уваги.
Крім фінансування власне робіт на блоці, народні депутати висловлюють стурбованість відсутністю державної уваги до стану справ у 30-кілометровій зоні ХАЕС. Адже для її населення законодавчо передбачено право на соціально-економічну компенсацію ризику від діяльності розміщених на цій території ядерних об’єктів. Себто — частина інвестованих коштів повинна йти на спорудження тут об’єктів соціального призначення. Тому Кабмін ще в березні нинішнього року затвердив на ці цілі фінансування в обсязі 60,6 млн. грн., із яких 43 млн. — Хмельницькій, а 17,6 — Рівненській (частина її території входить у 30-кілометрову зону ХАЕС) області. Але, хоч було визначено замовника будівництва, підготовлено угоду щодо механізму фінансування та порядку робіт, спорудження вказаних об’єктів не ведеться. І розбиті дороги, негазифіковані села, незбудовані школи, відсутність елементарних побутових вигод, перебої з постачанням води, світла, тепла — у 30-кілометровій зоні викликають особливе обурення населення. Адже воно вважає себе заручником атомної енергетики — і вимагає компенсацій.
Природно, претензії народ висловлює тим, хто ближче: керівництву області та керівництву станції. 4 вересня у Нетішин прибули жителі з навколишніх сіл та міста Славути з категоричною вимогою до атомників розпочати фінансування і спорудження об’єктів соціального призначення. Мітингувальники пообіцяли перетворити свої акції на постійний елемент нетішинського пейзажу, якщо не буде виконано їхніх вимог. Водночас і Мінпаливенерго, і «Енергоатом» усе ще щось утрясають, узгоджують, обраховують — а проблема загострюється. Обіцяних на кінець жовтня коштів в області поки що не бачили.
Це підкидає дров у багаття опонентів добудови другого блоку, котрих чимало є серед екологічно стурбованої громадськості. Та й деякі політичні сили звертають увагу на дивну близькість двох подій наступного року: часу здачі другого блоку ХАЕС в експлуатацію та періоду проведення чергових президентських виборів. Дехто вважає, що блок обов’язково повинен бути введений у дію саме до цієї дати: мають же бути хоч якісь вагомі успіхи в нинішньої влади. Інші ж, навпаки, переконані, що посилене фінансування багатостраждальної добудови просто вкотре стане ширмою для відмивання (чи намивання) коштів на проведення президентської кампанії. І тому триватиме ще довго-довго — при стані ось-ось готовності блоку.
Втім, приїзд на Хмельницьку атомну Президента України Л.Кучми став ще одним аргументом для прибічників твердження, що блок таки буде запущено у названі терміни. «Наступного року в світі будуть уведені в експлуатацію сім блоків, і один із них буде наш», — анітрохи не сумнівається генеральний директор Хмельницької АЕС О.Смишляєв.
Атомники, як і українські можновладці, — люди не забобонні. Нікого не лякає те, що подія, до якої приурочене урочисте введення блоку №2 ХАЕС, — 13-та річниця незалежності України.