Навіщо Фонд державного майна, Міністерство промислової політики та Державна акціонерна компанія «Укррудпром» домагалися проведення 29 січня ц.р. зборів акціонерів Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату? Галас, зчинений навколо цієї події, виявився даремним, — жоден представник вищезгаданих державних органів на збори не з’явився.
Може, про дату, місце чи факт проведення заходу просто забули? Навряд чи таке можливе — занадто старанно чиновники готувалися до зустрічі акціонерів. Так, формувати порядок денний зборів доручалося ДАК «Укррудпром». А збори акціонерів були взагалі ініційовані ФДМ і Мінпромполітики.
На відміну від своїх колег, представники Державної комісії з цінних паперів зуміли добратися до місця проведення зборів, щоб запобігти порушенням у процедурі їх проведення. Таким чином, можливі посилання на несподіване перенесення часу та місця зустрічі не переконливі. До того ж вранці у день проведення зборів акціонерів Інгулецький ГЗК отримав ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва, датовану 28 січня. Відповідно до цього документа, державним органам, ВАТ «Інгулецький ГЗК» й іншим фізичним чи юридичним особам заборонялося заважати проведенню зборів.
У результаті ДКЦПФР не зафіксувала жодного факту порушення законодавства в процедурі проведення зборів акціонерів. Адже, окрім згаданої ухвали Голосіївського суду Києва, ніякі інші судові рішення, що стосувалися проведення заходу, представникам комбінату не вручалися. На зборах зареєструвалися 61,3% власників акцій, і їх було визнано легітимними.
Таким чином, визнати зустріч власників комбінату такою, що не відбулася, на підставі порушення процедури її проведення — дуже важко. Фонд держмайна та інші державні органи не захотіли брати участі у зборах акціонерів, ними ж самими ініційованих. Замість обговорення аргументів, підтверджених судовими рішеннями й економічними показниками, представники ФДМ та інших зацікавлених відомств пішли звичним шляхом адміністративного тиску. Адже дуже важко використовувати закон для виправдання простого прагнення прибрати до рук найкращий гірничо-збагачувальний комбінат України.
У боротьбі за скасування додемісії голова ФДМ Михайло Чечетов використовує як аргумент тезу про «порушення інтересів держави». У зв’язку з цим хотілося б згадати, чим був Інгулецький ГЗК 1999 року, до приходу на нього керуючої компанії — дніпропетровської «Смарт-груп». Це було стабільно збиткове підприємство. Непідйомні борги (понад 233 млн. грн.), неефективна структура виробництва, морально застаріле обладнання, а на шиї повисла каменем велика соціальна інфраструктура — ось що отримали нові менеджери.
«Смарт-груп» розпочала докорінні зміни в роботі ГЗК. За два роки підприємство вийшло на беззбитковість, а потім — і на прибуткову роботу. Попри те, що якість видобутої на Інгулецькому ГЗК руди значно нижча, ніж на інших українських комбінатах, вироблений ним концентрат завдяки модифікації технологічного процесу вважається найкращим. Понад 90% виробленої продукції продовжує надходити на українські металургійні підприємства, тоді як більшість ГЗК активно працюють на експорт.
При всьому цьому повністю фінансуються соціальні об’єкти підприємства. Середню зарплату робітникам комбінату 2003 року підвищено до 1029 грн. проти 814 грн. 2002-го, і вона сьогодні найвища в галузі.
Можливо, «порушення інтересів держави» полягає у несплаті податків та обов’язкових платежів державі? Теж ні. Надходження в бюджет і позабюджетні фонди від роботи ГЗК йдуть справно. 2002 року вони становили 102,9 млн. грн., 2003-го — уже 155,5 млн.
Можливо, пан Чечетов вбачає недоліки в інвестиційній політиці «Смарт-груп»? Навряд чи. 2003 року у підтримку, реконструкцію та відновлення основних фондів підприємства вкладено 348 млн. грн., що на порядок вище, ніж на інших ГЗК Кривбасу. Причому левову частку інвестицій «Смарт-груп» здійснює за рахунок власних коштів. Вона є прикладом тих самих «нових ефективних управлінців», за прихід яких (на жаль, тільки на словах) так ратують державні мужі.
Де ж логіка? ФДМ тривалий час не без задоволення спостерігав за роботою «Смарт-груп». Однак із виникненням розмов про приватизацію «Укррудпрому» ситуація різко змінилася. Знаряддя для ведення боротьби за Інгулецький ГЗК було вибрано бездоганне — доказ незаконності додемісії.
Ще навесні минулого року збори акціонерів ухвалили рішення про збільшення статутного фонду компанії на 33% — до 181 млн. грн. — за рахунок додаткового випуску акцій. Отриману суму передбачалося спрямувати на подальшу модернізацію потужностей комбінату. Додемісію вибрали як найдешевший варіант отримання необхідних грошей. Тому навіть ДАК «Укррудпром», який контролював на той час 50% статутного фонду плюс одна акція, дав згоду на додемісію, усвідомлюючи її важливість для розвитку Інгулецького ГЗК. Схвалили ініціативу комбінату і ФДМ, і Мінпромполітикии, і Дніпропетровська облдержадміністрація.
Але після того, як 10 квітня збори акціонерів ІнГЗК затвердили результати додемісії, з подачі ФДМ зчинився галас про невідповідність процесів, які відбуваються на Інгулецькому ГЗК, «інтересам держави». Втім, така поведінка фонду цілком узгоджується з давнім прагненням «донецьких» структур, що традиційно відчувають дефіцит залізорудної сировини для своїх меткомбінатів, установити контроль над найкращим гірничо-збагачувальним комбінатом країни.
Крапку в суперечці про легітимність додемісії уже фактично поставлено. Зокрема законність нової емісії акцій сьогодні визнано ухвалами Індустріального та Жовтневого районних судів м. Дніпропетровська і, що особливо важливо, Апеляційного суду м. Києва. А 30 грудня 2003 року Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку зареєструвала додаткову емісію акцій Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. У результаті власники акцій нового випуску ІнГЗК нарешті оформили своє право власності на ці папери. А ДКЦПФР 2 лютого розповсюдила заяву про те, що вважає законними свої дії в конфлікті навколо додемісії ІнГЗК.
Що ж до ФДМ, Мінпромполітикии і ДАК «Укррудпром», то їхні представники не спромоглися навіть з’явитися на скликані з їхньої ж ініціативи збори. Напевно, вони розуміють: претензії до Інгулецького ГЗК політичного походження, і їх важко аргументувати економічно. Значно ефективніше діє уже випробувана підкилимова боротьба, присмачена маніпулюванням громадською думкою. Втім, Президент уже дав оцінку діям ФДМ. Виступаючи на всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією, Леонід Кучма заявив, що відповідальність за додемісію на Інгулецькому ГЗК «повністю лежить на Фонді держмайна»...