Сліди жовтневого штурму Центрального ГЗК давно ліквідували: вставлено вибиті двері, врізано зламані замки. Взагалі, нові управляючі зробили все, щоб люди забули про те, як вони всідалися у свої крісла.
Однак не зовсім виходить. І річ не лише в тім, що людська пам’ять значно довша, аніж багатьом хотілося б. А з того похмурого вівторка минуло не так багато часу, щоб усе забути.
До того ж нападники відкинули через непотрібність усі юридичні норми. Наслідки чого зараз і розхльобують. Як і очікувалося, бадьорі рапорти про тотальні перемоги в судах виявилися дуже перебільшеними. У даний час продовження діяльності керівництва суперечить рішенням як мінімум чотирьох судів, а оскільки держава наша декларує європейський вибір, то рано чи пізно це позначиться. До речі, відповідно до рішення Індустріального суду Дніпропетровська, уже через два дні після захоплення ГЗК нове керівництво було визнано геть нелегітимним. Між іншим, при вирішенні цієї справи суд не без подиву констатував наявність інших судових ухвал, у т.ч. й таких, що вступили в законну силу, але були просто знехтувані. На додаток суд зафіксував грубі порушення при проведенні зборів. Так, на них навіть не змогли потрапити численні власники малих пакетів акцій з однієї простої причини — їх ніхто не сповіщав про збори. Як, втім, що теж визначив суд, не оповістили і саме правління ТОВ.
На довершення до всього, як зазначив суд, у зв’язку з вилученням у реєстратора ГЗК ЗАТ КБ «Приватбанк» реєстру акціонерів на момент проведення зборів він у реєстратора був відсутній. Фактично самі збори вели «невідомі» люди за лише їм відомими списками.
У результаті, як з’ясував суд, «загальні збори акціонерів були проведені акціонером, котрий володіє більш як 10% акцій від усього статутного фонду ВАТ «Центральний ГЗК», а не правлінням товариства. Зазначений акціонер не звертався до правління з вимогою про скликання зборів, представники правління не брали участі в проведенні реєстрації акціонерів, які прибули для участі в зборах».
З цього випливав висновок, що «оскільки акціонер, який проводив загальні збори акціонерів ВАТ «Центральний ГЗК» 28 жовтня 2003 року, не звертався до правління ВАТ «Центральний ГЗК» із вимогою про скликання таких зборів, він не набув права на самостійне скликання зборів... Оскільки представниками правління ВАТ «Центральний ГЗК» і реєстратора товариства — ЗАТ КБ «Приватбанк» не здійснювалася реєстрація акціонерів ВАТ «Центральний ГЗК» на загальних зборах акціонерів 28 жовтня 2003 року, суд робить висновок про незаконність проведення реєстрації акціонерів.
Зважаючи на те, що на момент проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Центральний ГЗК» 28 жовтня 2003 року реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Центральний ГЗК» був вилучений у реєстратора — ЗАТ КБ «Приватбанк» слідчим прокуратури в ході проведення слідчих дій у кримінальній справі, суд дійшов висновку, що реєстрація акціонерів, які прибули для участі в загальних зборах 28 жовтня 2003 року, здійснювалася без наявності реєстру, що свідчить про незаконність її проведення. Виходячи з цього, суд доходить висновку про неправомочність загальних зборів акціонерів ВАТ «Центральний ГЗК», які відбулися 28 жовтня 2003 року».
Суд не розшифрував, хто саме був тим загадковим акціонером, який володіє кількістю акцій у розмірі більш ніж 10% статутного фонду. Втім, це не секрет. Збори проводилися на пивзаводі, контрольованому компанією «Систем кепітал менеджмент» (СКМ). Вона належить найбагатшому донеччанину у світі Рінату Леонідовичу Ахметову. За їхніми результатами вона ж, маючи близько 13% акцій, отримала 40% місць у нових керівних органах. Очевидно, це в даному історичному періоді і називається «зміцненням корпоративних позицій держави»...
Ну а які при цьому застосовувалися методи, видно з рішення усе тих же судів.
Так, більшість питань, розглянутих на зборах, на порядку денному просто були відсутні, що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Центральний ГЗК» від 28 жовтня 2003 року. Тим часом, «відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори акціонерів не вправі приймати рішення з питань, які не були включені до порядку денного загальних зборів».
Тим більше що низка прийнятих рішень цілком заслуговує цитування.
Приміром, відповідно до одного з них усі працівники, у т.ч. й охорона, повинні були беззаперечно виконувати усі (усні й письмові) команди нового керівництва плюс віддати йому печатки, штампи тощо й інше.
Далі йде досить довгий перелік змін у статуті, визнаних незаконними. Серед іншого судом було визнано незаконним звільнення з посади керівництва ГЗК і заміна його новим, до речі, відповідно до законодавства України.
Існує такий часто цитований документ — Конституція України.
Відповідно до її статті 124 судові рішення, що вступили в силу, повинні бути виконані протягом десяти днів, тобто ще в середині листопада. Однак, очевидно, час у ряді регіонів тече по-іншому.
Хоча не можна сказати, що ніякої реакції не спостерігається. Зараз СКМ заручилася декількома судовими рішеннями, прямо протилежними за змістом. Таким чином, нинішні управлінці намагаються максимально затягти виконання рішень судів, ухвалених за позовами акціонерів.
Крім того, не слід забувати, що гірничо-збагачувальний комплекс — це величезне підприємство з щомісячним оборотом у десятки мільйонів гривень. Вже нині його стан далеко не блискучий. Зростає заборгованість. І спроби списати усе «на спадщину проклятого минулого» переконують далеко не всіх.
Не кажучи вже про те, що, після того як суд визнав незаконною зміну менеджменту ЦГЗК і зобов’язав відновити в правах старе керівництво, усі контракти, договори, документи, підписані СКМівським менеджментом, недійсні. На цій підставі партнери підприємства можуть у будь-який момент відмовитися від виконання своїх контрактних зобов’язань, припинити проплачувати відвантажену продукцію тощо, тож втрати ЦГЗК, швидше за все, не обмежаться тільки погіршенням основних економічних показників. Підприємство цілком може влетіти в повномасштабну системну кризу. Хоча, може, до Нового року усе проясниться. У всякому разі, уявити судового виконавця, котрий заводить відновлене керівництво на ГЗК під Новий рік, не так уже важко.
Судячи з усього, питання буде остаточно вирішено тільки у вищих судових інстанціях, на які теж зараз намагаються максимально впливати. Тим більше що вже були прецеденти, коли навіть очевидні з юридичної точки зору питання приносилися в жертву політичній доцільності.
Втім, Феміду недарма зображують із зав’язаними очима... Якщо вона починає визначати обстановку революційним чуттям, це вже не юриспруденція, а ревтрибунал або «трійка». Все це країна вже проходила, і до чого це призвело — пояснювати не треба. У всякому разі, бажаючих наступати на граблі тридцятих років минулого століття помітно зменшилося. Та й країна декларує євровибір, який крім іншого означає і пріоритет судової влади. Зрештою, якщо у нашої Феміди трохи зсунеться пов’язка, є ще й європейські суди. Прецеденти, коли той же Євросуд ставив Україну в не найкраще становище, уже були. Чи потрібне повторення?