24 жовтня 2003 року колишній керівник Центрального ГЗК Володимир Оселедько дав прес-конференцію. Він докладно розписував жахи, які очікують комбінат у разі проведення зборів акціонерів й усунення його від влади, як буде обурений трудовий колектив тощо.
Серед іншого він згадав про те, що, виявляється, існує судове рішення, яке забороняє знімати його з посади до... 2007 року.
Тієї ж ночі в архіві підприємства прорвалися труби опалення. Залитою виявилася усього одна шафа, але, на подив, саме та, де зберігалися оригінали багатьох договорів.
Відразу було зроблено висновок, що документи заражені грибком і, щоб не допустити зараження інших паперів, їх хутенько знищили.
За словами робітників, якісь папери вивозили із заводоуправління і палили в кар’єрі. Очевидно, щоб підпалити мокрі документи, довелося добряче постаратися, хоча незрозуміло, як у трубах виявилася вода — опалювальний сезон ще не почався. Втім, слідство в цьому розбереться. Однак дим над кар’єром сигналізував: влада на ГЗК міняється. Причина «грибкової хвороби» лежала на поверхні — бізнес-група, котра роками контролювала комбінат зі щорічними оборотами в десятки мільйонів доларів, володіла приблизно аж 5% акцій!
В акціонерів, які збиралися усунути її від годівниці, — мінімум 70%. Контрольний пакет (50%) акцій належить державній компанії «Укррудпром». І вічно доїти чуже майно все ж не можна.
А як же хотілося…
Коли після проведення зборів із кворумом 69,3% акціонери приїхали на ГЗК, свіжозамінена охорона підприємства відмовилася допустити судових виконавців на територію комбінату. І це попри наявний протокол зборів акціонерів ЦГЗК і вердикт суду про негайне виконання рішень зборів.
Міліціонерам довелося зрізати замки на зовнішній огорожі ЦГЗК і зламати вхідні двері. Далі — більше. У холі заводоуправління їх чекала барикада. Добре хоч напливу бажаючих її захищати не спостерігалося. Але довелося викликати спецназ, і в будинок проникли лише через чорний хід.
Далі зникли більшість ключів у самому заводоуправлінні й у місцевої охорони. На четвертий поверх, де знаходяться кабінети керівників підприємства, вдалося потрапити, зламавши грати з боку третього поверху. При цьому ніхто так і не зрозумів, навіщо люди старалися. На захисників Бреста вони якось не тягли, а документи, як уже зазначалося, було спалено заздалегідь. Взагалі, красиво піти не вийшло... Як працювали, так і пішли.
Новому керівництву дістався ГЗК, де не було навіть дизельного палива для вантажівок. Оборотні кошти геть вимиті, високоліквідних активів немає, зате є величезна кредиторська заборгованість. Підприємство отримало попередження про відключення електроенергії та газу.
Стан устаткування був близьким до критичного. Парк техніки довгі роки не те що не оновлювався, а навіть не ремонтувався. З 18 секцій збагачувальної фабрики до кінця жовтня працювали лише вісім. Три простоювали. Інші були просто вирізані на металобрухт.
Стан фінансових документів (тих, які не спалили) викликає масу запитань. Так, інформація з різних відділів підприємства різниться на сотню мільйонів гривень. Комбінат став наочною ілюстрацією до слів Президента України про таких управлінців: «...викачали ресурси з підприємств і залишили їм багатомільйонні збитки».
За неповний місяць ситуацію вдалося стабілізувати. Комбінат забезпечений енергоресурсами. У повному обсязі, відповідно до графіка, виплачено заробітну плату. Почала здійснюватися розроблена новим керівництвом програма відновлення підприємства. Протягом кількох місяців стануть до ладу три секції збагачувальної фабрики, які простоюють, кілька 120-тонних самоскидів і бульдозерів.
Зрозуміло, за якісь три тижні привести все до ладу не можна. Це барикаду в холі можна швидко розібрати, а на ліквідацію інших завалів знадобиться ще чимало часу. Зараз розробляється програма технічного переозброєння підприємства. Вона і має стати другим етапом відродження ЦГЗК. Але вже нині прийнято рішення, що закупівля нового обладнання, машин і механізмів у заводів-виробників здійснюватиметься прямо, без посередників.
Держава також наполягла на заснуванні поста генерального директора гірничо-збагачувального комбінату (замість правління) із метою максимально персоніфікувати відповідальність і полегшити управління підприємством. Реалізовуватиме її наймолодший в історії України керівник ГЗК, 29-річний Олександр Вилкул. Раніше він працював на Південному ГЗК. Незважаючи на молодість, Олександр Юрійович добре розуміється як на гірничій справі, так і в питаннях економіки. Це, безсумнівно, допоможе йому в вибудовуванні нової маркетингової політики підприємства.
Між іншим, відповідаючи на запитання, чи представляє він «донецьких» — збори провели завдяки співробітництву держави та донецької компанії «Систем капітал менеджмент» (СКМ) — Вилкул не без гумору відповів, що так, на 12,86% він «донецький» (саме стільки акцій зараз належить СКМ). «Але оскільки контрольний пакет у держави, то насамперед я — людина державна. Саме держава і поставила мене на цю посаду, ми досягли повного порозуміння з владою. Мене призначили на мою посаду Фонд держмайна України, «Укррудпром» і Міністерство промислової політики. Акціонери переді мною поставили завдання відновлення та розвитку підприємства, поліпшення його виробничих показників. Для мене запрошення керувати ГЗК — це виклик моїм професійним здібностям, і я готовий узяти на свої плечі відповідальність за розвиток цього важливого для всієї гірничорудної галузі підприємства. Сам криворіжець, ситуацію на підприємстві знаю, і ті знання, і той досвід, що був накопичений мною за час роботи в галузі, напевно, знадобиться на комбінаті», — упевнений гендиректор.
Слід зазначити, що держава, врахувавши досвід «роботи» із попередніми власниками, максимально підстрахувалася від повторення старого.
Тепер більшість місць у спостережній раді ВАТ «ЦГЗК» отримали представники держави — три з п’яти. Главою ради призначено главу спостережної ради державної акціонерної компанії «Укррудпром» Анатолія Федяєва. У ревізійній комісії також більшість місць — два з трьох — отримали представники держави. Причому якщо держслужбовець переходить, скажімо, у комерційну структуру, то на його місце буде призначено іншого представника держави.
За словами першого заступника голови ФДМ Євгена Григоренка, «ЦГЗК — перший приклад, коли ми об’єднали свої зусилля з усіма іншими акціонерами, котрі так само, як і держава, не хочуть миритися з тим, що купка міноритарних акціонерів, підкріплена великими грошима, диктує свої умови». «Сьогодні зроблено дуже рішучий і важливий крок. Ми показали тим бізнес-структурам, які намагаються узурпувати владу в акціонерних товариствах, що держава не має наміру терпіти такий стан справ».
Заодно збори акціонерів поміняли реєстратора, усунувши від ведення справ Приватбанк. Що логічно — останній обвинувачується в «тіньовому управлінні» комбінатом через «своїх людей» у правлінні та блокуванні зборів акціонерів протягом тривалого часу. Втім, стверджувати, що взаємини з Приватбанком на цьому припинилися, зарано. З реєстратором ще вирішується питання про 25-відсотковий пакет акцій ЦГЗК, придбаних компанією СКМ і не зареєстрованих Приватбанком. Зате він зареєстрував іншого власника цих акцій, причому за передатним розпорядженням, яке проведена прокуратурою експертиза визнала таким, що містить підробку підпису.
Тож питання з приводу колишніх особливостей обліку акцій власності взагалі й акцій на комбінаті зокрема ще виникнуть. А от палити папери на ГЗК вже не стануть. Господарі документи не палять — тим більше, коли документи мокрі.