Якби Олександр Омельченко дуже хотів зробити Леоніду Черновецькому щось приємне, нічого кращого, ніж підписане ним 5 квітня рішення про створення «Київенергохолдингу», він навряд чи зміг би придумати.
Формально Омельченко просто ввів у дію давнє рішення Київради від 24 червня 2004 року про створення ЗАТ «Компанія «Київенергохолдинг». Тоді його підтримали практично всі депутати. Чи мав він на це право? Швидше за все, так. Чи варто було це робити? Поза сумнівом, ні. Ідучи, не варто виливати на себе відро помиїв.
Тоді це рішення відбивало гостре небажання випускати з рук столичну енергетику, а також політичні ігри напередодні президентських виборів. Сьогодні це сприймається так: активи віддаються за суму, що не перевищує навіть десятої частини їхньої вартості.
Ідея створити в місті власну енергокомпанію виникла давно. «Київенерго» — чи не найласіший шматочок власності в столиці. Місто билося за неї довго, але йому вдалося вирвати лише 12,73%.
2001-го блокуючий пакет акцій «Київенерго» було викуплено на вторинному ринку акціонерами «Запоріжсталі». За оцінками, покупцям це задоволення обійшлося в 26—28 млн. дол. Тоді мерії довелося запам’ятати, що Василь Хмельницький і Андрій Іванов (глава спостережної ради «Запоріжсталі» та член Київради) — це ті люди, з якими потрібно рахуватися.
Буквально відразу ж інвестори вперше показали зуби, зірвавши спробу розмити держпакет (а заодно, й їхні пакети). Продемонструвавши, що хлопчиками для биття вони не будуть, акціонери розвивати конфлікт не стали, а зайнялися налагодженням відносин із міською владою. Уже 2002 року мерія була змушена створити на базі «Київмлина» та «Київхліба» ЗАТ «Хліб Києва». При цьому близькі до власників «Запоріжсталі» компанії «Фінінвестгруп» і «Гарон» одержали в ньому 49%.
Далі — більше. Дружні «запорожцям» фірми зайшли у святая святих міської адміністрації — банк «Хрещатик» і поступово наростили свій пакет у ньому до 40% акцій.
«Запоріжсталівці» активно освоювали місто як за збутом металу, так і за скуповуванням нерухомості. Особливо великих успіхів вони досягли в земельному питанні, отримавши контроль над величезними площами землі.
Утім, не забували вони і про енергетику. Тим паче що міська влада, котра звикла до цілковитого контролю над «Київенерго» й дозволяла проводити вельми цікаві схеми за участі цієї компанії, панічно боялася переходу її під контроль утворюваної «Енергетичної компанії України».
Місто спробувало було шантажувати центральну владу планами створення ЗАТ «Комунальна холдингова компанія», але цей проект помер майже відразу. Приватні акціонери пропонували столиці викупити в неї акції «Київенерго» приблизно за 68 млн. дол., але вона не ризикнула.
Урешті-решт, спливла розробка «запоріжсталівців» — «Київенергохолдинг». Крім акцій «Київенерго», у статутний фонд новоствореної компанії «вбивалися» 60%+1 акція ВАТ «Київгаз», АТ «Київенерго» і 67% акцій ВАТ «Київводоканал».
У створюваному ЗАТ «запоріжці» претендували на 49,9%, але Омельченко наполіг на 39%. Тобто місто, за ідеєю, може управляти своїми енергоактивами саме. Проте, як показує практика, таким пакетом чиновники «рулюватимуть» далеко не завжди. Бізнесмени, як мінімум, не дурніші за них, але набагато мобільніші. Тим паче що реєстр акцій вестиме дружній саме їм, а не мерії, реєстратор.
Формально йшлося про залучення інвестицій. Проте «приватники» вкладуть лише 29 млн. дол. Тоді як лише модернізація водоканалу в найближчі шість-сім років потребуватиме близько 400 млн. дол.
Однак у листопаді 2004 року Антимонопольний комітет дозволив створити «Київенергохолдинг». Його акціонерами стали Київрада та дві кіпрські офшорки Zarova Ltd. і Densec Ltd. Представником Densec Ltd. у «Київенерго» був сам Андрій Іванов.
Потім розпочалися президентські вибори 2004 року, і на якийсь час міській владі стало не до цього. 2005-го місто навіть здійснило мляву спробу відіграти назад. Київська міськадміністрація збиралася запропонувати Київраді скасувати своє рішення про включення 67% акцій компанії «Київводоканал» у «Київенергохолдинг». У листопаді закінчився і річний термін дозволу на створення ЗАТ «Компанія «Київенергохолдинг».
А потім наблизилися нові вибори. За цей час багато що змінилося. Зокрема, Хмельницький і Іванов, перебравши низку партій, відчули непереборне бажання влитися в БЮТ. Один із них пройшов за списком цього блоку до парламенту, інший — до Київради.
Омельченко пішов на третій термін і, всупереч усім очікуванням, із тріском програв вибори. Не надто тривала «двомерщина», яка виникла після цього, і видала на-гора дещо призабуту ідею.
Нова реінкарнація «КЕХ» іще чіткіше «зав’язана» на Іванова та Хмельницького. Раніше очікувалося, що вони внесуть до статутного фонду ЗАТ викуплені ними акції «Київенерго», «Київводоканалу» й «Київгазу», але вони обмежилися лише внесенням приблизно 150 млн. грн. Міські акції, внесені в холдинг, узагалі врахували за номіналом. Технічно, з огляду на те, що холдинг має рахунок у наполовину контрольованому його акціонерами банку «Хрещатик», усе звелося до банального перекладання грошей з однієї кишені до іншої.
Щоправда, новий мер уже отримав чудову нагоду висікти опонентів. Треба віддати йому належне, не без гумору. Поширена думка про Черновецького, як про міського божевільного, сильно перебільшена. Його структури свого часу активно займалися імпортом російської електроенергії, банкротили «Рівнеазот» і навіть уперше в Україні орендували на 20 років теплоелектроцентраль в Ахтирці. Тож прораховувати ходи він уміє та в енергетиці трохи розбирається.
Ось і в цьому разі він заявив, що ініціює перевірку діяльності низки офшорних компаній, котрі «є власниками великого майна Києва і, по-моєму, не дуже законно».
Аби ні в кого не виникло сумнівів, кого битимуть, відразу уточнили: серед об’єктів — агрокомбінат «Хотівське» (прямо пов’язаний із тим самим Densec).
Заодно трудовому народу розповіли про те, що 18 квітня «новій владі вдалося запобігти приватизації «Київгазу», за яким стояв один із «видатних борців із комунальними бюрократами з організації ГАК». Л.Черновецького хвилює також ситуація з «Київмлином» і «Київхлібом».
Оскільки ГАК вважається технологічним проектом того самого Іванова, а «Київенергохолдинг» очолює саме його представник, натяк вийшов досить прозорий.
Потім пообіцяли пошукати «з Інтерполом» господарів івановсько-хмельницьких підприємств. Чи оголошено їх у міжнародний розшук, невідомо, але мер уже надіслав листи до СБУ і МВС із проханням перевірити діяльність стратегічних київських підприємств — «Київенергохолдинг», «Київенерго», «Київхліб», «Київмлин», банк «Хрещатик».
Київська міська державна адміністрація також відкликала повноваження всіх посадових осіб з управління комунальним майном.
Із реакцією у відповідь опоненти Черновецького не забарилися. Колега «запоріжців» по фракції Михайло Бродський провів прес-конференцію, на якій повідомив: сімейний банк Черновецького погано сплачує податки.
А згадані підприємства, вперше в історії групи компаній, провели серію прес-конференцій. До речі, заходи вийшли вельми повчальними.
Приміром, намітився їхній пильний інтерес до розчищення авгієвих стаєнь — Бортницьких полів аерації, з одночасним вивільненням частини трьохсотгектарної ділянки землі. За нинішніх цін на землю окупність цього проекту така, що не гріх і в лайні покопирсатися.
Було також презентовано проект перенесення повітряних ЛЕП, розташованих на території міста, під землю. Що характерно, також із вивільненням кількох сотень гектарів столичної землі.
Те, що група вміє працювати з землею, загальновідомо. Як і те, що група й раніше вміла конвертувати чужу заборгованість у свою нерухомість. Тому від перспектив, котрі відкриваються при створенні «Київенергохолдингу», просто дух перехоплює — адже в усіх підприємств, що входять у нього, є безліч боржників по воді та газу. Хоча, безсумнівно, зміцниться і платіжна дисципліна: ніхто не захоче, аби його натомість конкретно «роздягли».
Фонд держмайна України такі плани, поза сумнівом, «порадують». Особливо з урахуванням досвіду, недавно здобутого на Дарницькій ТЕЦ, де спочатку зі станції вилетіли канадці, котрі довго там сиділи, а на початку року і представники держави. Тому глава ФДМ Валентина Семенюк заявила про свій намір доручити контрольно-ревізійному управлінню провести перевірку «Київгазу», «Київводоканалу» та «Київенерго» на предмет порушень в управлінні державним майном. А відразу після цього, 19 квітня, перший заступник голови АМКУ Юрій Кравченко повідомив: підприємства, які створили «Київенергохолдинг», мають повторно звернутися до Антимонопольного комітету за дозволом, оскільки термін дії раніше виданого закінчився.
А наразі Леонід Черновецький оптимістично заявив, що відбити акції «Київенергохолдингу» буде легко: «Нехай вони тремтять. Їм доведеться все повернути київській громаді». Але на іншому боці — люди не дуже нервові, з велетенським досвідом судових розглядів і навіть законодавчих ініціатив. Отож, попереду багато захоплюючих колізій...