Навколо Приватбанку розгортається черговий скандал, але цього разу вже не приватизаційного, внутрішньоукраїнського, а міжнародного характеру. Днями в пресі оприлюднено прес-реліз із заявою директорів британської компанії Watford Group. У цій заяві йдеться: компанія Watford Petroleum Ukraine Holdings Limited (СП, створене Watford Group спільно з Приватбанком) близько року веде судові розгляди в Окружному суді на Кіпрі проти Приватбанку. Причина, з якої британці затіяли тяжбу, — шкода, завдана їм діяльністю банку з управління валютним рахунком СП за період із листопада 1999 року до середини 2002-го.
Проте це не єдина претензія Watford Group до Приватбанку та його керівників. Компанія також ініціювала в Україні судові позови проти різних приватних реєстраторів цінних паперів у зв’язку зі зміною реєстру власників акцій двох нафтопереробних заводів — «Нафтохімік Прикарпаття» та НПК «Галичина». Понад те, ще в листопаді 2002 року подано офіційну заяву генеральному прокурору України стосовно обставин, за яких власність на ці акції було передано від Watford Petroleum Ukraine Holdings Limited до компаній, жодним чином не пов’язаних із Watford Group. Ані директори, ані їхні українські юристи досі не отримали ніякої відповіді на цей запит.
Представники Watford Group також заявили, що недавно подали нову скаргу генеральному прокурору України з вимогою дати хід торішньому запитові, але вже з урахуванням наданих прокурору нових документів. За інформацією директорів Watford Group, нові матеріали, надіслані генпрокуророві, містять інформацію про підробку документів, привласнення обманним шляхом майна, ухиляння від сплати податків, проведення незаконних валютних операцій і відмивання грошей українськими компаніями та громадянами. Нині всі ці документи розглядає суд. У повідомленні йдеться: позаяк судовий розгляд ще не завершено, директори компанії не вважають за можливе надавати подальші коментарі чи називати чиїсь імена або назви компаній, що можуть згодом стати об’єктами розслідування й судового переслідування.
Якщо з пресою директори Watford Group намагаються бути небагатослівними й навіть загадковими, то в заяві до Генеральної прокуратури України від 31 жовтня 2003 року вони максимально конкретні й чіткі у своїх претензіях.
У заяві зазначається, що пан Вотфорд не одержав ніякої відповіді на попереднє звернення, а матеріали про порушення з боку українських громадян були надіслані прокурору Дніпропетровська, проте далі справа застопорилася. Звернення стосувалося привласнення майна, яке належить Watford Group. Ідеться про згадані акції двох нафтопереробних підприємств. У своєму зверненні пан Вотфорд просить генпрокурора порушити кримінальну справу «за фактом розкрадання» майна в компанії Watford Petroleum Ukraine Holdings Limited.
Звернення в Генпрокуратуру України містить докладну історію взаємин Майкла Вотфорда й Ігоря Коломойського, який тоді був головою спостережної ради Приватбанку. Майкл Вотфорд підкреслює, що його ділові стосунки з паном Коломойським розпочалися 1999 року. «Ми обидва були зацікавлені в акціях НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття», — пише у зверненні до генпрокурора пан Вотфорд. За словами представника британської компанії, Ігор Коломойський запропонував створити спільне підприємство для розвитку НПЗ, яке в результаті отримало 46% акцій «Нафтохіміка Прикарпаття».
50% акцій СП Watford Petroleum Ukraine Holdings Limited належало Майклу Вотфорду, а ще 50% було продано швейцарській компанії Interoil Trading S.A. За інформацією Вотфорда, остання номінально належить трьом московським компаніям, проте реально контролюється Коломойським. Зазначене СП створювалося з метою придбання сирої нафти для переробки на «Нафтохіміку Прикарпаття».
Компанія Watford узяла на себе зобов’язання з купівлі російської нафти та продажу нафтопродуктів на зовнішньому ринку, тоді як Ігор Коломойський зобов’язався продавати нафтопродукти на українському ринку через свої компанії «Сентоза» й «Оптіма». За словами Вотфорда, жодним іншим бізнесом СП не повинно було займатися.
Сторони домовилися ввести в керівництво СП по два представники: М.Вотфорда та С.Девеніш — від Watford Group і, як вказується в заяві до Генпрокуратури, С.Шекланова й Т.Кузьміну — від Коломойського. Рішення про проведення грошових операцій домовилися приймати спільно. СП відкрило рахунок у філії Приватбанку — Commercial Bank Privatbank International Banking Unit (Нікосія, Республіка Кіпр). Усі фінансові документи мали підписувати спільно директори від Привату й Watford Group. Електронні розрахунки делегувалися пану Девенішу, проте програма, інстальована на його комп’ютері для проведення розрахунків із банком, ніколи не працювала. Вотфорд пояснює це тим, що програмне забезпечення було призначене не для управління рахунком на Кіпрі, а для встановлення зв’язку з Приватбанком в Україні. А коли він порушив перед Коломойським питання про необхідність заміни програмного забезпечення, той відповів, що з метою забезпечення незахищених фінансових потоків у спільному підприємстві необхідно, аби його люди зберігали контроль над банківським рахунком. При цьому Приватбанк не надавав британській стороні інформацію про операції з рахунком.
За словами Вотфорда, Коломойський і Приватбанк повністю контролювали роботу СП і його банківський рахунок. «Ми не впевнені, хто конкретно управляв електронною банківською системою, — відзначає Майкл Вотфорд, — але ми впевнені, що Коломойський персонально затверджував платежі і щодня здійснював контроль через Тимура Новікова (заступник голови Приватбанку та глава міжнародного підрозділу. — К.П.)».
Згодом, а саме — 7 лютого 2003 року, англійська Палата реєстрації компаній зажадала від директорів Watford Group надати для перевірки всю бухгалтерську звітність, починаючи з 1999 року. Але українські партнери відмовилися передавати британцям звітність щодо спільного підприємства WPUH Ltd.
А оскільки ненадання звітності, за законами Великобританії, загрожує тюремним ув’язненням, Вотфорд і Девеніш із допомогою позову в кіпріотський суд домоглися отримання необхідних документів від Приватбанку. У результаті виявилися абсолютно немислимі факти про «діяльність» Watford Petroleum Ukraine Holdings. Відповідно до наданих фінансових документів, із червня 1999 року по лютий 2002 року через рахунок підприємства WPUH Ltd було здійснено транзакції на суму понад 1,5 млрд. дол. США. У процесі вивчення документів представники Watford Group з’ясували, що документально вони можуть підтвердити реальні транзакції лише на 100 млн. дол. Які гроші на суму близько 700 млн. дол. і кому було проплачено через рахунок СП, вони й гадки не мали. При цьому більшість транзакцій базувалися на записах на кшталт «переказування коштів» або «платежі відповідно до договору».
У своєму зверненні пан Вотфорд як одне з порушень, допущених Приватбанком, називає перерахування з рахунку СП 94 млн. дол. компанії Interoil у першому кварталі 2002 року. На прикладі торгівлі аміаком він показує схему, за якою Ігор Коломойський уникав сплати податків. Зокрема «Дніпроазот», підконтрольний приватівській групі, продавав аміак компанії «Енергоальянс» (також контрольованій Коломойським), а та, своєю чергою, реалізувала продукцію через Watford Petroleum Ukraine Holdings третій стороні. Ця схема, запевняє Вотфорд, дозволяла більшу частину прибутку залишати Watford Petroleum Ukraine Holdings, таким чином вона не підлягала оподаткуванню в Україні. Потім ці кошти переказувалися в інші офшорні компанії. Усе це відбувалося без відома керівництва Watford Petroleum Ukraine Holdings.
Враховуючи значущість правопорушень, вчинених із допомогою створеного Коломойським і Вотфордом СП, останньому як резиденту Великобританії «світить» кримінальна відповідальність, бо справою нині зайнялися силові органи Британії. Оскільки Майкл Вотфорд не дуже прагне сидіти у в’язниці за чужі гріхи, він, за рекомендацією свого адвоката, поінформував відповідні державні органи обох країн про відомі йому діяння. Інакше Вотфорд може бути звинувачений у міжнародному відмиванні грошей і несплаті податків в особливо великих обсягах.
Щоб уникнути звинувачень проти себе, британці поінформували міжнародні організації боротьби з легалізацією «брудних» грошей — Міжнародну групу боротьби з фінансовими зловживаннями (FATF) і Відділ із міжнародних справ Державного департаменту США при Казначействі (USDT).
Адвокат Вотфорда й Девеніша також порекомендував своїм клієнтам повідомити Скотланд-Ярд про те, що відбулося, подати судові позови в суди Лондона й Нікосії. Крім того, британці мають намір домагатися видачі Інтерполом міжнародного ордера на арешт керівників Приватбанку панів Коломойського, Шекланова й Кузьміна або ж їх екстрадиції українською стороною для судового процесу в Лондоні у зв’язку з шахрайством і відмиванням брудних грошей.
На сьогодні, йдеться у зверненні пана Вотфорда, в результаті діяльності Приватбанку під керівництвом Коломойського спільне підприємство більше не функціонує, і «мої компанії витратили вже понад 2 млн. дол. на послуги адвокатів, які намагаються відсудити гроші, украдені (так стверджується в зверненні. — К.П.) у нас Коломойським».
Як уже зазначалося вище, звернення британців до української Генпрокуратури у листопаді минулого року поки що нічого не дало. Проте у новому зверненні, датованому жовтнем ц.р., Майкл Вотфорд вимагає порушити кримінальну справу проти Ігоря Коломойського у зв’язку з розкраданнями акцій, відмиванням брудних грошей, ухилянням від сплати податків та шахрайством. Поки що українська сторона не відреагувала на цю вимогу. Проте слід очікувати, що міжнародні організації, які контролюють процес відмивання коштів, пильніше подивляться на Україну.