Ніколи не думав, що яблучний бізнес (виробництво соків і сокових концентратів) може мати такий приголомшливий успіх. Якщо ви, читачу, подивитеся свіжий номер журналу Forbes Україна, то зможете самі переконатися, як дуже я помилявся. Там на 85 місці (105 млн дол. особистого капіталу) упевнено почувається відомий львівський бізнесмен Тарас Барщовський, який із початку 2000-х спеціалізується на яблучній тематиці й нині володіє найбільшою в Україні компанією-виробником сокових концентратів T.B. Fruit. Мимоволі згадалася гучна історія, що теж стосується одночасно і яблук, і грошей. Вона починалася з великого кредиту, взятого в нині почилого в Бозі "Дельта Банку", й досі актуальна…
Яблука на снігу…
Історія ця не тільки гучна, а й багато в чому дивна. Невипадково в неодноразових її описах у професійному юридичному виданні "Юридична газета" згадується слово "схема".
Уявіть собі: у 2013–2014 рр. компанія "Яблуневий Дар" отримує від ТОВ "ТБ Сад" прямо гігантський обсяг яблук - майже 1,5 млн тонн. Тобто виходить, що компанія-виробник виростила й реалізувала одному своєму контрагентові 65% усіх яблук, які вродили в державі Україна у 2013–2014 рр. Прямо нереальна врожайність, адже "ТБ Сад" оперує садом площею лише 450 га, що не становить і одного відсотка від усіх яблуневих садів у країні.
Нереальність посилюється ще й тим, що у 2013 р. компанія "ТБ Сад" щойно почала закуповувати яблуневі саджанці для свого майбутнього саду. Не треба бути великим ученим, хоча стосовно цього є експертний висновок Інституту садівництва НААН, щоб розуміти: перші яблука в такому саду могли з'явитися не раніше 2015 р.
Можливо, тоді яблука для "Яблуневого Дару" були куплені в інших виробників і перепродані? І тут не сходиться: "ТБ Сад" - сільськогосподарське підприємство й має відповідні податкові пільги від держави. Таке підприємство може реалізовувати продукцію виключно власного виробництва.
Досить дивно також, що гігантський борг - 2,2 млрд грн - за відпущену продукцію виник у далекому 2014-му, а питання його стягнення стало актуальним для "ТБ Сад" тільки 2019-го.
При цьому, судячи з матеріалів Реєстру судових рішень (одне з них тут), боржник у 2013 р. відправляє на офшорну компанію "Петергроу Лтд" сумарно близько 65 млн євро, що, згідно з курсом валют, відповідало приблизно 2 млрд грн. Згодом суд встановив, що жодних поставок товарів у відповідь на зазначену оплату не здійснювалося. А невдовзі офшор був благополучно ліквідований.
Утім, завіса дивності піднімається, коли врахувати маленький нюанс, що скромно прослизнув у матеріалі заступника головного редактора "Юридичної газети" Сергія Козлова: "До переоформлення на кіпрські компанії у 2010 р. у списку засновників обох підприємств значився Тарас Барщовський". Журналіст робить висновок, що "заборгованість ТОВ "Яблуневий Дар" перед ТОВ "ТБ Сад" має ознаки фіктивної, спрямованої на навмисне створення штучної заборгованості однієї компанії групи T.B. Fruit перед іншою".
Але навіщо спорідненим компаніям "кошмарити" одна одну? Чому "ТБ Сад" аж через шість років після описаної яблучної угоди домагається банкрутства ТОВ "Яблуневий Дар", подавши 22 листопада 2019 р. позов у Госпсуд Львівської області?
"Схлопування" боргу
Тут, мабуть, доречно згадати про "Дельта Банк", який свого часу надав кредитні кошти ТОВ "Яблуневий Дар".
Коли восени 2014 р. у банку виникли серйозні проблеми через анексію Криму та окупацію Донбасу, керівництво компанії-позичальника реалізувало схему ухилення від сплати кредиту, так зване "схлопування". Тобто уклало договори відступлення прав вимоги з іншими клієнтами банку й заявило "Дельта Банку" про залік зустрічних однорідних вимог та припинення своїх зобов'язань за кредитами.
Суди підтримали позичальника, заплющивши очі на те, що "схлопуванням" взаємно компенсувалися далеко не однорідні зобов'язання, не враховувалися заборгованості за штрафними санкціями та нараховані відсотки за користування кредитом…
Зразу скажемо, що згодом ці нюанси було відбито в рішенні Верховного Суду, який підтвердив правомірність вимог банку і скасував незаконні рішення судів.
Банк став банкрутом, а держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у листопаді 2019-го на аукціоні продала право вимоги за проблемними кредитами "Дельта Банку" групі інвесторів, яку представляють фінансові компанії "Геліос" та "Інвестохіллс Веста".
І судова баталія тривала. Тільки тепер у бій за кошти банку включилася група інвесторів, яка в лютому 2020 р. ініціювала кримінальне провадження проти ТОВ "Яблуневий Дар".
Нагадаємо: в листопаді 2019 р. був поданий позов компанії "ТБ Сад", яка добивається банкрутства ТОВ "Яблуневий Дар", що його кредитував "Дельта Банк".
Збіг? Навряд чи. Швидше, схема, яка використовує процедуру банкрутства компанії, що, згідно із законом, передбачає мораторій на повернення боргів та відчуження майна. У цьому випадку споріднена "ТБ Сад" своїм позовом до ТОВ "Яблуневий Дар", фактично, допомагає останній уникнути боргових претензій правонаступника банку.
Банкрутство чи фейк?
Між іншим, судячи з учинків кредиторів, які діють в інтересах групи інвесторів, вони мають намір довести в суді спланованість банкрутства "Яблуневого Дару". Недарма ж позивач подав клопотання, в якому хоче витребувати від ТОВ "ТБ Сад" документи, котрі б довели реальність угоди про поставку яблук ТОВ "Яблуневий Дар". Його цікавлять "документи стосовно права власності, користування на земельні ділянки, з яких збирався врожай у 2013–2014 рр. і продавався за договорами купівлі-продажу №03/06/13Я та 07/SR/2014; бухгалтерські документи, оборотно-сальдові відомості стосовно відображення в балансі підприємства продукції на продаж за договорами купівлі-продажу №03/06/13Я і 07/SR/2014; докази транспортування продукції покупцю; докази оплати або часткової оплати ТОВ "Яблуневий Дар" вартості товару; виписки з рахунків ТОВ "ТБ Сад", за якими проводилися розрахунки за товар".
На думку фінансових компаній "Інвестохіллс Веста" і "Геліос", відкриваючи провадження про банкрутство ТОВ "Яблуневий Дар", суд не врахував низки важливих обставин, які сукупно вказують на фіктивність вимог ТОВ "ТБ Сад". Не тільки їх бентежать нереально великі поставки яблук, вирощені в порівняно скромному саду сільськогосподарського підприємства "ТБ Сад" уже через рік після його засадження саджанцями. Не можна не враховувати у справі і родинних відносин компаній, що судяться.
Будемо сподіватися, що трійка суддів на чолі з суддею Західного апеляційного господарського суду Вірою Гриців, яка нині розглядає справу, не поспішатиме й зуміє врахувати всі істотні обставини у справі. І не повторить помилки Залізничного районного суду м. Львова, наслідком якої стала дисциплінарна справа щодо судді, відкрита постановою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
***
Україна - країна парадоксів. Схоже, тільки в нас успішний бізнесмен потрапляє в топ-100 найбагатших людей країни у той найбільш захопливий момент, коли банкрутує його ключова компанія з тієї простої причини, що за шість років и не знайшла можливості розрахуватися за поставлений товар.
P.S. Редакція готова надати можливість для публікації точки зору сторін, причетних до цього кейсу.