Один із римських імператорів якось сказав: нехай не люблять, аби боялися. Цей принцип став дуже популярним в українській дійсності. Але група «Приват» останніми місяцями не дуже йому відповідає. Вона стрімко втрачає славу головної та непереможної української «бізнес-акули». Певне, далися взнаки не тільки серйозні невдачі ФПГ 2003 року на приватизаційному, управлінському й судовому фронтах.
Вагомий внесок зробили й події навколо Центрального ГЗК. Аж до жовтня 2003-го союзницькі групі «Приват» структури почувалися на комбінаті затишно й комфортно. Тут був «свій» менеджмент (що не мав стосунку до законних власників), який тихо саботував проведення зборів акціонерів, аби уникнути зайвих запитань, а також «рідний» реєстратор в особі Приватбанку. Згадавши чудове вміння ігнорувати «дрібниці» типу прав акціонерів, котрі володіють майже 90% акцій, і норми чинного законодавства, одержимо ідеальні умови для фінансової діяльності.
Якось не хотілося вірити, що «тіньове» господарювання на ЦГЗК не триватиме нескінченно довго. Але 28 жовтня минулого року багатомісячна війна акціонерів за контроль над своєю власністю успішно завершилася. З’ясувалося, що в країні існує навіть така екзотична річ, як право власності. Нагадаємо, що 50%+1 акцій ЦГЗК належать державній акціонерній компанії «Укррудпром», майже 13% — ЗАТ «Систем кепітал менеждмент». Ще 25% акцій комбінату хоча й куплені СКМ на початку минулого року й на сьогодні уже внесені до реєстру ВАТ «ЦГЗК», у зборах акціонерів ГЗК 28 жовтня 2003 року участі не брали, оскільки на той момент щодо них тривали судові розгляди.
На зборах власники підприємства під пильним наглядом представників Фонду держмайна й ДКЦПФР змінили керівництво та склад спостережної ради. Також визначено нового незалежного реєстратора — компанію «ОКНАД».
Не маючи реальних можливостей втриматися на комбінаті, екс-господарі ЦГЗК кинули всі сили на фронти віртуальних боїв. Стислий перелік розпочатих «атак»: спроба залякати громадськість трудовим колективом Центрального ГЗК, який, мовляв, має досвід вибухових робіт і за старе керівництво піде «на все»; обіцянка організувати страйк на комбінаті — «лягти на матраци» й не допускати призначене акціонерами керівництво; анонс можливого захоплення комбінату вже усунутим керівництвом новорічної ночі.
Але спрагу економічних оглядачів до цікавих видовищ не задовольнили: масових заворушень на ЦГЗК так і не було.
Ввечері 28 жовтня минулого року, прибувши на комбінат для виконання рішень зборів акціонерів, судові виконавці зазнали атаки невідомим, але цілком невинним газом, побачили в холі заводоуправління барикаду зі столу й кількох стільців (без захисників!) і не змогли знайти ключі від кабінетів. Оце й уся «війна». Залишається тільки дивуватися людській фантазії, що перетворила нечисленну охорону судових виконавців на дві тисячі бійців ЗМОПу, котрі нібито брали участь у «штурмі ЦГЗК».
Матраци, про які так багато говорилося в пресі, передали в підшефні дитячі садки.
Стосовно нинішнього звільнення керівництва під дзенькіт келихів новорічної ночі, то й тут немає про що говорити. Нічого не сталося. Анічогісінько.
Зате реальне життя напередодні нового року вирувало досить бурхливо. Проте й тут на групу «Приват» не чекало нічого хорошого. На даний момент уже набрало сили рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька, який ухвалив, що загальні збори ВАТ «ЦГЗК» було скликано та проведено на законних підставах.
Крім того, Приватбанк остаточно втратив право ведення реєстру комбінату: Дніпропетровський обласний госпсуд анулював договір про ведення реєстру між ВАТ «ЦГЗК» й КБ «Приватбанк» від 29 грудня 2002 року. Відновлюватиме реєстр, відповідно до рішення суду, новий реєстратор — ОКНАД — за старою паперовою копією, датованою 17 вересня 2001 року.
Верховний суд України, відхилив касаційну скаргу Приватбанку й ТОВ «МП «Міжнародний діловий центр», підтвердив рішення трьох судових інстанцій про право власності ЗАТ «Систем кепітал менеджмент» на 25-відсотковий пакет акцій Центрального ГЗК. Відповідні зміни уже внесено до реєстру ВАТ «ЦГЗК».
Проте й це ще не все: в колишніх «господарів» ЦГЗК й у їхніх покровителів з’явилася нова головна біль. Правоохоронні органи чекають роз’яснень стосовно доведення підприємства до катастрофічного стану.
Розбір польотів очікується веселий. Тим паче що коли напередодні зборів управлінці палять фінансові документи, мокрі й «уражені грибком», це, крім іншого, ще й смішно. Так, рядові виконавці можуть не дуже тямити в тонкощах юриспруденції. Але хто дає вказівку палити документи напередодні перевірки, пояснювати, здається, не треба. Які вже потім страйки — за кого?
Втім, у жовтні екс-правління не тільки палило папери, а й плодило нові. За кілька днів до зборів було укладено додаткові угоди, за якими відсоткову ставку за валютним кредитом Приватбанку ЦГЗК (на суму майже 6 млн. дол.) було збільшено з 29 до 99% річних. Жорстока грибкова хвороба, що вразила решту документів, цей папір пожаліла, і його не спалили. Навіть навпаки — трішки згодом Приватбанк подав до ЦГЗК позов про повернення кредиту. А дарма, аж надто безглуздо, як на наш час, виглядає отакенна ставка.
А тут ще історія з випуском і наступним погашенням сумнівних векселів комбінату, «подарунки» у вигляді майна комбінату підприємствам, що мають стосунок до родичів екс-менеджменту комбінату і т.ін.
За фактом доведення підприємства до фінансової нестабільності й за фактом знищення документів уже порушено кримінальні справи. І хоча роздача «всім сестрам по сережці» навряд чи завершиться найближчим часом, імідж фігурантів від самого процесу цієї роздачі навряд чи зміцниться...