Приватизаційні процеси у вітчизняній енергетиці йдуть на повний хід. Нині потенційні інвестори вивчають умови участі в перших двох конкурсах на придбання державних пакетів акцій компаній «Західенерго» і «Київенерго». Причому запрошуються як українські, так і зарубіжні інвестори. На сьогодні інтерес до українських енергетичних активів виявили вже п’ять компаній. Більш того, днями Фонд державного майна надіслав листа в усі іноземні дипломатичні представництва в Україні з повідомленням про початок нового етапу приватизації енергетичних компаній країни.
Минулого понеділка відбувся міжнародний телеміст Київ-Франкфурт-Нью-Йорк «Україна на новому етапі приватизації підприємств енергетичної галузі», за яким тільки в Інтернеті спостерігали 4000 людей з різних країн світу. До речі, це приклад для інших чиновників, якщо вони прагнуть привернути увагу до України.
Активну участь у телемості взяли не тільки вітчизняні чиновники і керівники підприємств, а й представники Європарламенту, західних енергетичних компаній і зарубіжні експерти, підкресливши важливість цього заходу і українських приватизаційних процесів для європейських країн.
- Питання, пов’язані з приватизацією в українському енергетичному секторі, уже обговорювалися у липні цього року в Брюсселі, під час круглого столу в Європарламенті, - зазначила представник секретаріату Європейського парламенту Інна Кірш, яка дивилася телеміст. - І я рада, що деякі поради і рішення, що базуються на досвіді Польщі, було взято до уваги при підготовці приватизаційних конкурсів в Україні. Наприклад, наші рекомендації про важливість соціального захисту співробітників, модернізацію виробничих потужностей, вимоги щодо охорони навколишнього середовища. Нам очевидно, що представники української влади докладають неабияких зусиль, щоб забезпечити прозорість процесу приватизації, і залучають надійних інвесторів. І процес рухається навіть краще, ніж в енергетичному секторі Європи загалом.
Сьогодні життєво важливо розуміти, що приватизація може використовуватися як інструмент з підвищення надійності енергетичної системи України і забезпечення безпеки енергопоставок до Євросоюзу. Ми враховуємо той факт, що зростання ВВП в Україні приведе до підвищеного попиту на електроенергію в найближчі роки, а також можливості інтеграції України в європейське Енергетичне співтовариство і Зону вільної торгівлі. Тому енергетичні підприємства потребують ефективних інвесторів, - підсумувала європейський експерт.
За словами голови Фонду держмайна України Олександра Рябченка, він радий вітати представників бізнес-кіл усіх держав серед учасників приватизаційного процесу, який активно відбувається в Україні.
- Ми раді можливості спостерігати за процесом приватизації українських енергетичних компаній і схвалюємо намір ФДМУ управляти цим процесом відкрито і прозоро, - заявив у свою чергу генеральний секретар Європейської асоціації кам’яного і бурого вугілля (EURACOAL) Брайан Рікеттс, який брав участь у телемості. - EURACOAL зацікавлений у тому, щоб внутрішній ринок вугілля в Україні в найближчі роки розвивався. Нинішня приватизація теплогенеруючих компаній порушує важливість і значущість питань про регулювання вугільного ринку. Зокрема, ми бачимо, що із соціальних причин, а також виходячи з міркувань надійності енергопоставок, вугільні теплові генерації буде приватизовано із зобов’язанням для нових власників купувати не менш як 70% вугільної сировини у вітчизняних шахт, - зазначив керівник європейської асоціації вуглярів.
Та насамперед учасники телемосту змогли обговорити нагальні питання, пов’язані як із проведенням приватизаційних конкурсів, так і з майбутнім енергетичної і вугільної галузей країни.
Так, Олександр Рябченко досить докладно розповів про підготовку конкурсів, їх умови і стратегічні плани держави.
- Приватизація необхідна, щоб знизити державний вплив на енергетичний ринок. Зокрема, в атомній енергетиці держава є монополістом. Також володіє чотирма з п’яти теплогенерацій. Тому енергоринок недостатньо конкурентний.
Перші конкурси відбудуться вже 25 листопада. На продаж буде виставлено акції компаній «Західенерго» (45,103%) і «Київенерго» (25%). Усього в 2011 році держава завершить конкурси з продажу семи енергокомпаній. При цьому вона залишає за собою по 25% акцій у всіх приватизованих енергетичних компаніях. Конкуренція досить висока. Так, за право купити акції «Київенерго» боротимуться як мінімум п’ять інвесторів. Це будуть як українські, так і іноземні компанії.
Хочу зазначити, що згодом цілком можливий і продаж блокуючих пакетів акцій енергетичних об’єктів, які зараз, після проведення конкурсів, залишаються у власності держави. Через якийсь час, коли зросте вартість енергокомпаній, інвестори виконають свої приватизаційні зобов’язання, обладнання буде модернізоване і ми побачимо, що підприємство в надійних руках, тоді держава, можливо, вийде зі складу акціонерів, продавши решту 25% акцій.
Зазначу, що ми чекаємо будь-яких інвесторів, незалежно від географії. Якщо вони готові розвивати українську енергетику - для них немає бар’єрів. Прямо заборонено брати участь у конкурсі лише компаніям з державною часткою більше 25%, - підсумував голова ФДМУ.
Однак як експерти, так і чиновники визнають, що головним стимулом до початку приватизації стала необхідність термінової реконструкції і модернізації енергетичних компаній.
- Уряд України зважився на продаж частини державних пакетів енергогенеруючих і розподільних компаній, оскільки держава вичерпала всі можливості щодо відновлення їхніх виробничих потужностей і основних фондів, - зізнався директор департаменту стратегічної політики, інвестицій і ядерно-енергетичного комплексу Міністерства енергетики і вугільної промисловості України Микита Константинов. - За оцінками нашого міністерства, на сьогодні 80% основних фондів теплових електростанцій і 60% фондів енергорозподільчих компаній зношені до стану, що межує з украй високими ризиками для енергетичної безпеки країни.
На жаль, сьогодні уряд може лише підтримувати нинішній стан станцій і мереж, а коштів для вкладень у подальшу модернізацію обладнання у країни як власника цих потужностей немає. Саме через застарілі основні фонди споживання енергоресурсів у генерації на 35% вище, ніж у країнах OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку). А рівень втрат при передачі електроенергії перевищує показник розвинених країн удвічі, - зазначив М.Константинов.
Гостру потребу у якнайшвидшому залученні приватного капіталу у вітчизняну енергетику підтвердив і президент НАК «Енергетична компанія України», що є власником державних акцій, Петро Омеляновський.
- Теплові електростанції, які входять у структуру українських енергогенеруючих компаній, потребують серйозних інвестицій. Розрахунковий ресурс теплових електростанцій вичерпано. Блоки повинні бути виведені з експлуатації. До 2030 року на їхню модернізацію знадобиться 31,5 млрд. дол. З них 20 млрд. дол., або 2,22 млрд. щороку, треба залучити протягом найближчих дев’яти років. При цьому капітальні вкладення всіх державних компаній в енергетичному секторі в 2010 році, включаючи теплові, атомні та гідроелектростанції, ледь перевищили 600 млн. дол.
Ця цифра свідчить про те, що власних коштів енергокомпаній і можливостей держбюджету вочевидь недостатньо для модернізації ТЕС України. Однак рівень зносу обладнання у різних компаніях коливається в межах 60-80% усіх основних фондів. Це означає, що питання інвестицій у відновлення є критичним для енергетичної безпеки країни.
Також слід враховувати, що без інвестицій уже в 2017-2020 роках Україна відчує істотний дефіцит генеруючих потужностей, оскільки немодернізовані блоки через три-п’ять років треба буде цілком виводити з експлуатації. На сьогодні розрахунковий ресурс 68 енергоблоків ТЕС вичерпано в 2,5-3 рази, а на 11 блоках - у 1,3-1,7 разу, - наголосив президент НАК «ЕКУ».
Проведений телеміст іще раз довів, що якнайшвидша приватизація енергетичних підприємств є частиною державної стратегії не просто зі збереження працездатності, але і з розвитку енергетики України та її інтеграції в європейську енергосистему.