Уолл-стрит — це єдине місце в Нью-Йорку, куди люди в «роллс-ройсах» приїжджають за порадою до людей, котрі добираються на роботу метро.
Уоррен Баффет,
мільярдер під №2 у світі
і геній фондового ринку
Минулий рік проявив завидну щедрість до вітчизняних приватних інвесторів. Більшість відомих фінансових інструментів забезпечило пристойну доходність вкладень. Навіть найпростіша операція на грошовому ринку — купівля іноземної валюти, із якою вже добре знайомі жителі України, дозволила за рік чесно заробити більш як 20%. Щоправда, для цього потрібно було бути оригінальним: відійти від уторованої доларової доріжки і, відмахнувшись від порад «спеців», займатися придбанням європейської валюти. Відповідно, більш як 30% забезпечила купівля євро з наступним депонуванням валюти в банку.
Навіть такий консервативний інструмент, як інвестування в банківські метали, котрий зазвичай використовують не стільки для заробляння грошей, скільки для збереження вже наявного капіталу, і то забезпечив завидну дохідність. У всякому разі найпопулярніші у населення депозити в національній валюті йому програли. Так, золото і срібло на депозитному рахунку забезпечили прибавку їхньому хазяїну 20—25%. Фахівці стверджують, що вдвічі більше можна було заробити на платині, але це для нашої країни швидше екзотика. Пересічному інвестору, мабуть, навіть невідомо про існування такого фінансового інструменту.
«Маси» торік віддали перевагу нерухомості і не прогадали. Тут трохи більше мороки, аніж із суто фінансовими операціями, зате «врожайність» не порівняти з зерновими. Та й ризик зведений до мінімуму. Приміром, земля в передмісті Києва за рік практично подвоїлася в ціні. А купівля столичної квартири в кредит забезпечила дохідність 30—60% річних.
Своєрідним відкриттям року став фондовий ринок. Нарешті, після шестирічного дрімання, він продемонстрував серйозні ознаки оживання. Його індекси стали зростати, на ринку почали активно торгуватися близько десяти позицій, з’явилася ліквідність, спочатку умовна, а потім уже повсякденна і реальна, яка свідчить про те, що постійно є як попит, так і пропозиція на ту чи іншу акцію. Та й дохідність цінних паперів за підсумками року виявилася цілком конкурентною з дохідністю інструментів, про які говорилося раніше. Індекс Першої фондової торгової системи (ПФТС) зріс за рік більш ніж на 50%. А, наприклад, акції «Західенерго» дозволили заробити більш як 70% річних. Та й це не межа. На думку фахівців, окремі позиції принесли 200 і навіть 300% доходу.
Скажете, це не для вас? Мовляв, вітчизняний фондовий ринок — це справа нечисленних професіоналів, їм і карти в руки. Швидше за все, це дійсно так. У всякому разі, поки так. Однак й у цьому питанні потепління теж помітне. Нарешті почав працювати закон про інститути спільного інвестування — без малого рік, як почав свою діяльність перший фонд публічної пропозиції «Синергія», розрахований на гроші приватних інвесторів-непрофесіоналів. Підходить останнім і вартість акцій — 10 тис. грн. за штуку. Та й старт цілком гідний. Акції за рік зросли в ціні більш ніж на 80%, що відповідає найвищим результатам за доходністю аналогічних по своїй суті пайових інвестиційних фондів, які вже кілька років працюють у сусідній Росії.
Тож пробудження вітчизняного фондового ринку було помітне навіть на тлі пікових доходів, які продемонстрували 2003-го вже звичні для інвестування ринки. Тим більше аналітики схильні очікувати від цінних паперів ще більшої віддачі в найближчі два-три роки. Причин тому досить. Про них і багато іншого читач може дізнатися з добірки матеріалів, присвячених фондовому ринку. Зауважимо лише, що 2004 року приватному інвестору об’єктивно доведеться рости над собою і пробувати новий інструментарій. Судячи з намічуваної кон’юнктури, традиційні напрями вкладення грошей: валюта, нерухомість, дорогоцінні метали — 2004 року вже не будуть настільки прибутковими, як рік тому. Зате фондові інструменти мають збільшити відсоток дохідності. Чи варто в такому разі виявляти консервативність?
P.S. Наприкінці лютого журнал Forbes опублікував свій черговий рейтинг найбагатших людей світу. Цього разу в списку виявилося 587 мільярдерів. Одним тільки росіянам дісталося 17 престижних позицій. А от українців серед справжніх товстосумів не виявилося. «Не бачити нам вітчизняних олігархів у списку Forbes як своїх вух, — жартують фінансові аналітики. — Вони ще не дозріли до виходу на фондовий ринок, не провели капіталізацію своєї власності».