Рейдерство в Україні так швидко розвинулося і такими прискореними темпами трансформується, що запобіжних заходів або бракує, або вони є неефективними. Однак законодавці не надто поспішають заповнити цю правову прогалину, хоча добре знають про справжній стан справ у тих галузях, де економічний бандитизм звив свої гнізда.
Приміром, наводити лад в аграрній сфері руки в народних депутатів дійшли тільки напередодні чергових канікул на Трійцю. 22 травня вони проголосували у першому читанні одразу за три законопроекти, які стосуються сфери земельних відносин. Два з них торкаються проблеми рейдерства.
Новими статтями - по новітніх шахрайських схемах
Зокрема, ухвалено за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №6049-д. Документ має забезпечити оптимальне використання масивів земель сільгосппризначення; дасть змогу запобігти рейдерству; а також розв'яже проблеми використання земель колективної власності.
Досягти цього планується через встановлення нових правил використання масиву земель сільськогосподарського призначення. Згідно з ними землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, надаватиметься право на оренду земель під польовими дорогами за умови забезпечення доступу до інших земельних ділянок. Орендарі земельних ділянок, розташованих у масиві, матимуть змогу віддавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому самому масиві (без погодження з орендодавцем), при цьому залишаючись відповідальним за виконання договору оренди.
Окрім того, землекористувач, який використовує істотну частину земель масиву (75% від загальної площі) матиме право на оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їхнім власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому самому масиві. Фізичні та юридичні особи навіть матимуть можливість використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди. І право це набуватиметься без проведення земельних торгів.
Ще один законопроект має так само довгу назву: "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" №7060.
Запропоновані в ньому зміни спрямовані на спрощення доступу громадян, які виявили намір створити або розширити сімейне фермерське господарство, до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.
Мета, яку поставили законодавці, не менш амбітна -збільшити кількість сімейних фермерських господарств та їхніх землеволодінь, сприяти створенню нових робочих місць, зменшити корупцію у сфері земельних відносин. Окреслені й подальші плани розвитку сімейного фермерства, орієнтованого на органічне землеробство, нішові культури, тваринництво, овочівництво, садівництво та виноградарство.
Ось засоби, які посприяють досягненню поставленої мети: буде визначено особливості використання та розпорядження земельною ділянкою сільгосппризначення державної та комунальної власності, переданою на земельних торгах в оренду, для створення та розвитку сімейних фермерських господарств.
Буде встановлено перелік фізичних осіб, які зможуть безоплатно одержати землю для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації. Щоправда, розмір ділянок зменшується до 1,0 га замість 2,0 га за чинною нормою. Будуть і інші обмеження на розміри земельних ділянок різних категорій земель, які можуть надаватись у власність або оренду.
Усі ці зміни внесуть до Земельного кодексу, до законів "Про оренду землі", "Про фермерське господарство", "Про державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно". Щоправда, наразі важко спрогнозувати, який саме вигляд матимуть згадані законопроекти в другому читанні, й коли будуть остаточно схвалені.
До сесійної зали не потрапив
Не менш туманні перспективи в іще одного законопроекту - №8121 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству". Хоча його зареєструвала чимала група депутатів 18 березня 2018 р., а за кілька днів по тому підтримав аграрний комітет, до сесійної зали у так званий аграрний день 22 травня він не потрапив. І дарма, адже саме цей законопроект не опосередковано, а прямо стосується рейдерства і пропонує новітні методи боротьби з ним.
Необхідність такого кроку представникам масової інформації пояснив голова земельного підкомітету парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Кулініч.
- Після того, як був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла, - сказав депутат.- Розуміючи це, ми разом із представниками майже всіх фракцій і груп зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему.
У пояснювальній записці до законопроекту ідеться про те, що цього року рейдерські захоплення в Україні вийшли на новий рівень. Мовляв, якщо раніше це відбувалося, в основному за допомогою та під прикриттям озброєних угруповань, то нині рейдери не лише фальсифікують договори оренди й крадуть врожай, а й захоплюють підприємства, змінюючи склад учасників юридичної особи, переоформлюючи на себе частки у статутному капіталі сільгосппідприємств, майно та землі. Саме тому потрібно запровадити низку антирейдерських заходів і встановити дієві запобіжники щодо захисту майна власників і користувачів землі та запобігти протиправному поглинанню або ж захопленню підприємств в аграрному секторі, вдосконаливши процедуру державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них.
Нововведень запропоновано чимало, ось деякі з них. Передбачається автоматизувати взаємодію між Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав на нерухоме майно для унеможливлення випадків подвійної реєстрації договорів оренди землі. Державні кадастрові реєстратори матимуть доступ в онлайн-режимі до відомостей Держреєстру речових прав на нерухоме майно. Держреєстраторів зобов'яжуть перевіряти не тільки відомості в Держреєстрі, а й наявність відповідних відомостей у Держкадастрі. Буде скасовано обов'язкове отримання власниками та користувачами землі паперових витягів про земельні ділянки з Держкадастру
Не менш важливою є вимога відцифрувати всі наявні в Держгеокадастрі відомості про раніше видані державні акти та зареєстровані договори оренди і внести ці відомості до кадастру. Особливо це стосується тих прав на землю (їх досить багато), які були зареєстровані на паперових носіях до 2004 р. й інформації про які немає в електронному вигляді. Внести ці відомості до кадастру можна буде онлайн. Так само в електронній формі - й отримати будь-яку інформацію з Державного земельного кадастру.
Власник земельної ділянки або учасник господарського товариства зможе протидіяти підробленню документів, які подаються на реєстрацію, підписавши в нотаріуса документ, за яким будь-які дії з управління цим об'єктом - чи то земельною ділянкою, чи то часткою в статутному капіталі - мають вчинятися за нотаріальними договорами.
Зміниться й процедура поновлення договорів оренди земельних ділянок. Договори будуть двох видів - з пролонгацією і без неї. Зокрема, пролонгація передбачається на такий самий строк і на таких самих умовах автоматично, якщо в договорі є умова про його автоматичне поновлення, а орендована земля не належить до державної або комунальної власності.
Зроблено спробу впорядкувати земельні торги. Ідеться про збільшення гарантійного внеску для їх учасників з 5 до 50% річної орендної плати та заборону зменшувати орендну плату, встановлену за результатами аукціону, вже після укладення договору оренди. Це унеможливить ситуацію, коли учасники торгів фактично зривають аукціон, спочатку пропонуючи явно завищену орендну плату, а потім відмовляючись підписувати договір.
Ну і насамкінець згадаємо про санкції. Порушення встановлених термінів держреєстрації юридичної особи, фізособи-підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів, а також порушення порядку держреєстрації прав на нерухоме майно загрожує штрафом від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторні правопорушення подібного характеру протягом року спричинять штрафи в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів.
Замість силових захоплень - сплановані операції
Чи стануть ефективними запобіжниками рейдерству норми цього законопроекту, однозначно стверджувати не береться ніхто. Адже останнім часом пріоритети цього злочинного бізнесу змінилися: рейдери переключилися на вилучення майна великих підприємств на нібито законних підставах. Використовуючи прогалини чинного законодавства, а також системні недоліки функціонування державних інституцій (судової та правоохоронної, системи реєстрації юридичних осіб тощо), вони перебирають до своїх рук чуже майно, аби в подальшому перепродати вилученні активи пов'язаним особам і в такий спосіб завадити їх поверненню законним власникам.
Сталася така трансформація не одразу. Вона має як свою ґенезу, так і свою історію боротьби із цим поширеним соціально-економічним злом. Про нагальність цієї проблеми в наші дні свідчить той факт, що торік лишеза період з 15 липня до 15 листопада до антирейдерських штабів надійшло 500 звернень, з яких близько 130 - з ознаками рейдерства. За фактами зловживань було відкрито 17 кримінальних справ.
Ці цифри озвучилазаступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, уточнивши, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (так звана Антирейдерська комісія) торік задовольнила близько 600 скарг. І, мовляв, уже в першому кварталі цього року надійшло лише близько 100 скарг, що свідчить про тенденцію до зниження протиправних діянь.
Слова чиновниці підтверджує й президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Томич:
- Апогеєм земельного рейдерства був 2016 рік: - поділився він сумною статистикою з нашим кореспондентом. - Тоді ми зареєстрували 6800 нападів. Торік кількість посягань зменшилася більш як удвічі. У нинішньому році вже не ведемо такого обліку, оскільки явище перестало бути масовим. Звісно, це не означає, що напади на фермерські господарства зовсім припинилися. Вони трапляються, але це вже поодинокі випадки.
Нібито й можна було б налаштуватися на позитив. Однак ця перемога, яка сталася як завдяки громадському розголосу, широкому висвітленню в пресі, так і завдяки співпраці підприємців та їхніх галузевих об'єднань з парламентом і урядом, не остаточна, застерігає пан Томич. Вона лише призвела до певного поліпшення законодавчого поля й організації дієвих антирейдерських штабів, які обмежили бандитське свавілля.
До того, як уже зазначалося, нині відбулася трансформація рейдерства: просто так на будь-кого вони вже не нападають, пояснює очільник фермерської спільноти. Захоплення ретельно планують, аналізують діяльність потенційної жертви, шукають прогалини в чинному законодавстві, які можна накласти на недбало ведену документацію.
Після такої клопіткої "роботи" нападати на дрібне підприємство невигідно. Тож жертвами здебільшого стають великі господарства з наділами від 1 тис. до 10 тис. гектарів. Інколи трапляються навіть агрохолдинги, в яких із документацією не все гаразд.
Директор однієї з охоронних компаній Сергій Баличев в інтерв'ю Аgravery.comперелічив найпоширеніші схеми рейдерських захоплень. Їх три: силове захоплення земельних ділянок і збирання чужого врожаю або ж здійснення власного посіву на чужих ділянках; захоплення врожаю через державних виконавців, коли на підставі підроблених документів з підприємства намагаються стягнути заборгованість через суд. І поки триває розгляд справи, на урожай або сільгосптехніку накладають арешт і передають на зберігання рейдерам, які успішно їх реалізують на ринку.
Третю схему він вважає найважчою. Ідеться про заволодіння податковим кредитом, тобто правом на відшкодування ПДВ. В аграрному бізнесі сума податкового кредиту може коливатися в межах кількох сотень тисяч доларів. За допомогою підроблених договорів купівлі-продажу корпоративних прав рейдери змінюють власника підприємства, електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і вже за кілька годин переказують кошти на інші рахунки.
Припинення роботи антирейдерських штабів восени 2017 р. не додало позитиву у боротьбі з земельним шахрайством. Від аграріїв знову почали надходити скарги на те, що вже немає оперативної реакції з боку правоохоронних та інших державних органів на звернення бізнесу. Тож на початку цього року дію штабів вирішили поновити, аби зіграти на випередження і запобігти рейдерським захопленням.
У доцільності їх функціонування сумніватися не доводиться: 2017 року фактів тиску на бізнес поменшало до 700 з 3-7 тис. випадків рейдерського заволодіння майном, зафіксованих 2016 року правоохоронними органами і Мін'юстом. І те, що нинішнього року спалаху конфліктів не сталося, свідчить про правильність дій.
Щоправда, знову і знову доводиться повторювати, що проблеми не зникли, їх просто поменшало. Нові спроби рейдерських зазіхань цього року зафіксовані на Київщині, Кіровоградщині, Запоріжжі.
Багато фахівців у сфері боротьби з рейдерством чи не головною перешкодою на цьому шляху вважають безкарність злочинців. Так вважає і голова комітету з антикорупційного законодавства і антирейдерства громадської ради при Мін'юсті Віталій Черепаха.
За його словами, торік за кримінальними справами, пов'язаними з рейдерством, не винесено жодного вироку.Причина - у поліції великі проблеми з доказовою базою і в цілому з розумінням цих процесів. Слідчим важко зв'язати в одну злочинну групу замовників, нотаріусів та реєстраторів і довести, що це була не помилка, а свідомі дії.
Є своя думка з цього приводу й у президента Асоціації фермерів та приватних землевласників Івана Томича, який не надто йме віри, що ситуація на теренах боротьби з рейдерством зміниться докорінно. Він переконаний, що нові законопроекти у разі їх схвалення, остаточно цієї проблеми не розв'яжуть, як не розв'язали й попередні закони. Адже річ у тому, що вітчизняне рейдерство проросло на корупції у сфері земельних відносин, де панує анархія, де державна, комунальна й приватна власність функціонують за заплутаними непрозорими правилами. Усе це в купі з розбалансованістю владної системи не дає змоги позбутися такого ганебного явища, яким є рейдерство.
І все ж таки хочеться сподіватися, що колись і в нас, як у США, рейдерами іменуватимуть не бандитів, які незаконно захоплюють чуже майно, а атакуючу сторону в економічних процесах злиття та поглинання, під якими немає й натяку на кримінал…