Зовнішньоторговельне сальдо знову в дефіциті
Днями екс-голова Нацбанку Віктор Ющенко заявив, що він очікує різкого падіння курсу гривні навесні нинішнього року. На його думку, це пов’язано з негативним зовнішньоторговельним сальдо України, а також із недотриманням оголошеного бюджетного курсу. Не дослухатися до думки людини, котра тривалий час була головним банкіром країни і є фактично «батьком» гривні, було б необачно. Та спробуємо розібратися в цьому прогнозі й оцінити імовірну динаміку курсу національної валюти.
Дійсно, курс гривні залежить, насамперед, від позиції НБУ і сальдо зовнішньоторговельного балансу. Останній показник визначає обсяг притоку/відтоку валюти. Десь із листопада 2001 р. сальдо зовнішньоторговельного балансу впало нижче нуля і його негативне значення стало поступово збільшуватися. За жовтень-листопад 2001 року воно склало, за даними Держмитслужби, $6,115 млн. На думку низки експертів, тенденція перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту може тривати аж до літа поточного року. Це обумовлено, передусім, загальносвітовим спадом темпів економічного зростання і падінням цін на промислову продукцію. Одужання економік розвинених країн світу, на які припадає левова частка українського експорту (не рахуючи Росії), очікується не раніше весни поточного року. Додайте до цього ряд антидемпінгових розслідувань і торгові санкції з боку США.
Водночас обсяги імпорту в країну навряд чи зменшаться, оскільки обсяг споживчого попиту з боку населення після збільшення пенсій, зарплат й інших соцвиплат, швидше за все, зростатиме, а різкого адекватного приросту вітчизняного виробництва споживчої продукції очікувати поки не слід.
Таким чином, у країні відчуватиметься дефіцит валютних коштів. Зовнішньоторговельна ситуація може чинити тиск на курс гривні як мінімум до літа, коли очікується поліпшення стану зовнішньоекономічної кон’юнктури. Втім, Нацбанку цілком під силу стримати цей тиск. Зараз у його руках перебуває достатня кількість адміністративних важелів і валютних резервів (3,145 млрд. доларів США за станом на кінець 2001 року) для утримання курсу гривні або для його плавної девальвації. Але чи потрібно це йому?
Курс гривні не знижувався вже практично два роки, і цим явно не вдоволені експортери, котрі мають потужне лобі у всіх гілках влади. До того ж макроекономічні показники, закладені в бюджеті, передбачають середньорічне значення курсу на рівні 5,6 грн. за долар. Та й навіщо НБУ витрачати свої золотовалютні резерви на стримування девальвації, якщо під шумок виборчої кампанії він цілком може акуратно «обвалити» курс національної валюти, тим самим швидко вдовольнивши запити експортерів.
Варіант цілком реальний. Особливо якщо врахувати, що наприкінці минулого року голова НБУ Володимир Стельмах натякнув, що постарається врахувати інтереси підприємств, орієнтованих на експорт. Крім того, у середу начальник департаменту валютного регулювання НБУ Сергій Яременко заявив, що центральний банк країни має намір ініціювати перегляд середньорічного курсу гривні. Який саме курс відстоюватиме НБУ, С.Яременко уточнити відмовився, наголошуючи лише, що він врахує 5-відсоткову девальвацію національної валюти. Коли врахувати, що на початок року курс перебував на рівні 5,3 грн. за долар, то, виходячи зі слів С.Яременка, курс гривні до долара США має зрости до 5,56—5,57 грн. за долар. Тобто жодних «обвалів» НБУ, швидше за все, не планує — курс плавно девальвуватиме протягом усього року зі швидкістю приблизно 0,5—1 копійка на тиждень. Але не будемо поспішати з остаточними висновками. Питання про перегляд середньорічного курсу гривні на 2002 рік буде розглянуто радою НБУ 8 лютого.
Відчуйте різницю
За період із 1 жовтня по 31 листопада 2001 р. негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України склало $6,115 млн. За період із 1 липня по 30 листопада 2001 р. позитивне сальдо складало $140,790 млн.