UA / RU
Підтримати ZN.ua

Затавровані

Навіть безневинний контакт із казахським «БТА банком» у минулому сьогодні може обернутися втратою бізнесу?

Автор: Андрій Шаповал

Станом на 25 березня, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПО) і реєстру платників податків, керівником ТОВ «ГМСІ» (власник бізнес-центру «Євразія») відновлено Олега Дрюкова. Хоча за два дні до того юридична компанія «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси казахського АТ «БТА банк» (не плутати з українським ПАТ «БТА банк»), у своєму прес-релізі віщувала йому серйозні неприємності, у тому числі й за відмову від «передачі новому керівникові документів компанії».

Але дивує інше. Виявляється, в Україні можна усунути від обов’язків законного керівника і призначити в.о., не повідомивши власників компанії. Для цього юркомпанії «Ілляшев і партнери» було достатньо рішення суду і дублікату печатки, навіть виконавчу службу оминули. Комізм ситуації ще й у тому, що юристи цієї компанії, які беруть участь у позові проти ТОВ «ГМСІ», призначили самі собі і в.о. директора «ГМСІ», і представника компанії в суді. А законному представнику «ГМСІ» не дозволили навіть мовчки бути присутнім на судовому засіданні, що, до речі, проходило без фіксації технічними засобами. Мовляв, що тут фіксувати? Все одно результат такого способу «захисту» інтересів компанії від самих себе наперед визначений - стягнути з безмовного відповідача майже 1,5 млрд. грн.

Неважко помітити, що такі методи відновлення за будь-яку ціну платоспроможності казахського банку по суті мало відрізняються від того, що інкримінують колишньому власникові цього банку Мухтару Аблязову. А їх реалізація дуже схожа на невигадливий алгоритм, відповідно до якого казахська сторона, оголосивши М.Аблязова поза законом, намагається знаходити, а можливо - навіть створювати видимість незаконних дій у будь-якому колишньому бізнес-контакті «БТА банку» та його контрагентів. А потім перетворювати все це в матеріальну вигоду для себе. Не даремно ж опоненти у своєму прес-релізі теж намагаються представити ТОВ «ГМСІ» як структуру, в минулому близьку до М.Аблязова. Як же було насправді...

Кредитні зобов’язання виконано

У квітні 2007 року «БТА банк» дав кредит на 150 млн. дол. США компанії Feston Ltd, майновим поручителем за яким справді виступило ТОВ «Терра Кепітал». Предметом застави стали корпоративні права «Терра Кепітал» у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «ГМСІ». А вже у липні 2008 року «БТА банк» уклав угоду про переведення боргу, відповідно до якої залишок боргу Feston Ltd (близько 54 млн. дол.) було переведено на компанію Barlaston Holding S.a.r.l.

У такий спосіб зобов’язання Feston Ltd за кредитним договором виявилися виконаними повною мірою. Що стосується майнового поручителя ТОВ «Терра Кепітал», то він, звісно ж, не давав згоди на забезпечення заставою зобов’язань нового боржника. Крім того, «БТА банк» вилучив із держреєстру зобов’язань запис про заставу на його користь.

І все ж, за словами генерального директора ТОВ «ГМСІ» Олега Дрюкова, наприкінці 2010 року Господарський суд м. Києва прийняв рішення, яким визнав за казахським банком право власності на 99,99% статутного капіталу ТОВ «ГМСІ», що буцімто порушило договір застави корпоративних прав, укладений на забезпечення того ж таки договору за кредитом від 25 квітня 2007 р. Правда, як зазначила на прес-конференції в УНІАН юрист «ГМСІ» Надія Ремізовська: «БТА банк» надав суду явно неправдиві дані про неіснуючу заборгованість перед ним компанії Feston Ltd і про договір застави №07/354/z. Більше того, вже під час розгляду справи в суді юристи компанії «Ілляшев і партнери» як представники «БТА банку» незаконно внесли в держреєстр обтяжень рухомого майна запис про обтяження 100% частки у статутному фонді ТОВ «ГМСІ» на свою користь».

У свою чергу, ТОВ «ГМСІ» (правонаступник «Терра Кепітал»), не будучи стороною угоди про переведення боргу, змогло отримати додаткові докази про припинення договору застави лише після винесення рішення судом першої інстанції.

Здавалася б, не біда, адже апеляційний суд, дізнавшись про приховані факти, які стосуються договору застави, легко відновить справедливість. Однак тут втрутилася чи то фатальна випадковість, чи то жахлива несправедливість. Відстояти свою правоту в апеляційній інстанції не вдалося, - суд повернув скаргу нібито через недоплату 42,5 грн. державного збору. Навіть після негайної доплати спірної суми суд повернув апеляційну скаргу без розгляду. І це «формальне» ставлення суду дало старт реалізації схеми призначення нового керівництва «ГМСІ» без відома її власників.

Бізнес-центр «Євразія» - на відповідальному зберіганні

Але претензій до корпоративних прав представникам казахського банку видалося замало. Тим більше що «ГМСІ» володіє значною дохідною нерухомістю в самому центрі Києва. Самих тільки податків від експлуатації бізнес-центру «Євразія» компанія виплачує 12 млн. грн. на рік.

Одне слово, чергового позову чекати не довелося. Через суд захотіли ще й оштрафувати компанію за порушення горезвісного договору застави корпоративних прав. І тут юристи, які представляють інтереси «БТА банку», проявили дуже своєрідну ініціативу, яка, мабуть, заслуговує докладного розгляду.

Про те, що в суді вони представляли відразу обидві сторони у справі, ми вже згадували. Тепер про претензії. Суму в майже 1,5 млрд. грн. вони зуміли чи не висмоктати з пальця. Дивно, що цього не помітив суддя. (Це думка юристів, із якими нам довелося спілкуватися стосовно цієї справи.)

В основі цієї суми лежить упущена вигода від попереднього договору (від 15.11.2010 р.), який не відбувся, між «БТА банком» і ТОВ «Логопарк-Хаджибей» про купівлю-продаж корпоративних прав... 100% статутного капіталу ТОВ «ГМСІ» (!). Тобто банк домовлявся продати те, чого в нього не було.

Але це ще не все. Відповідно до п.7.2 попереднього договору, угода може бути розірвана в односторонньому порядку ТОВ «Логопарк-Хаджибей», якщо компанія зрозуміє, що «БТА банк» не зможе виконати своїх зобов’язань із передачі корпоративних прав до 15.06.2011 р. А
п. 5.2 передбачає штраф на суму 10% від договірної вартості корпоративних прав, визначеної договором. Тобто у результаті сума штрафу - це лише предмет домовленості двох компаній.

Неважко припустити, що договір не відбувся. Вже через 55 днів після його укладення, тобто більш ніж за чотири місяці до терміну укладення основного договору, ТОВ «Логопарк-Хаджибей» раптом зрозуміло, що «БТА банк» не зможе вчасно виконати своїх зобов’язань, і в односторонньому порядку розірвало попередній договір, певна річ, вимагаючи виплати обумовленого штрафу.

Ось вам і підстави для подачі позову до ТОВ «ГМСІ» (яке й гадки не мало про існування цього договору) та серйозної претензії на 33 тис. м2 офісних площ бізнес-центру «Євразія». А в результаті - 1,5 млрд. грн. штрафу і ще одне суддівське ноу-хау: 15.03.2011 р. суддя Господарського суду м.Києва
О.В.Мандриченко виніс ухвалу, якою передав офісний центр «Євразія» на відповідальне зберігання юристам компанії «Ілляшев і партнери». Суддю чомусь не бентежить, що можливість передачі предмету спору на відповідальне зберігання як спосіб забезпечення позову не передбачене чинним Господарським процесуальним кодексом.

Хто наступний?

Отже - штраф еквівалентом 200 млн. дол. США - ще одна непогана підмога для казахського «БТА банку», який, нагадаємо, видав кредит на суму 150 млн. дол. Тим більше що достовірно відомо: тільки Feston LTD виплатив банку понад 96 млн. дол. плюс належні відсотки. І знадобилося для цього всього лише скласти попередній договір, нереальний для виконання, але зі щедрими штрафними санкціями.

Не обійшлося, звісно, без особливостей українського правосуддя. Не даремно ж успішно обстоювати свої «права» казахському «БТА банку» чомусь вдається саме в Україні. Адже «ГМСІ» - далеко не єдина легально зареєстрована в нашій країні компанія, в котрої вже виникли серйозні проблеми через казахське тавро - діловий контакт з АТ «БТА банк» у минулому. І хто знає, чия черга настане завтра. Кажуть же, що апетит приходить під час трапези…