Відразу ж після оголошення ЦВК «результатів» голосування Львівщина вибухнула потужними акціями протесту. Населення області висипало на вулиці населених пунктів та дороги. Було перекрито рух у центрі Львова і на кількох міжнародних трасах. Вистачило людського ресурсу й на підтримку акції протесту в Києві. Правда, невдовзі стало зрозуміло, що політичний ентузіазм галичан може обернутися катаклізмом для економіки області. Довелося виконкому Львівської облради розробити план участі підприємств у загальнодержавному політичному страйку, щоб уникнути простою підприємств, колапсу в системах комунального господарства, енергопостачання і фінансів.
Роботі час — революції годину
Формулу узгодження революційного пориву й економічної необхідності було знайдено. Перекриті траси рекомендували розблокувати. Замість тотальної блокади підприємств було вирішено щодня проводити одногодинні страйки. Упродовж цієї години на підприємствах рекомендували проводити мітинги й ухвалювати відповідні резолюції. Водночас Комітету національного порятунку облвиконком рекомендував проводити щоденні постійно діючі мітинги з 10.00 по 16.00. У цих мітингах, як передбачалося, мали брати участь переважно ті, хто працює не в робочий час, і студенти. Зі студентами — окрема розмова: ректори львівських вузів (усі, окрім ректора Львівського юридичного інституту) підтримали революційно налаштованих студентів і вирішили, що навчальні програми можна буде надолужити під час канікул.
Облвиконком рекомендував також Комітетові національного порятунку у співпраці зі страйковими комітетами та керівниками підприємств налагодити відправку людей до Києва та їх постійну ротацію. Це — на додачу до тих кількох пунктів відправки населення області до столиці, що їх організував Комітет національного порятунку. (До речі, один із таких пунктів розміщений біля собору Святого Юра, що дуже символічно: греко-католицька церква беззастережно стала на бік своєї пастви і висловила своє неприйняття політики держави на останніх виборах.) І сьогодні підприємства самі організовують своїх працівників та власним транспортом відправляють у Київ. Приміром, профспілковий комітет компанії «Львівтрансгаз», за даними на 29 листопада, послав до Києва десять автобусів із людьми, дев’ять із них повернулися за «змінниками». Від підприємства «Магістральний нафтопровід «Дружба» поруч із двома автобусами багато людей поїхали власним транспортом.
Спочатку політика, а прибуток почекає
Звісно, відправка людей до Києва виходить за межі рекомендації про проведення одногодинних страйків. Підприємства вишукали додатковий резерв. Наприклад, «Львівська броварня» зменшила виробництво продукції приблизно на 30%, якщо порівняти зі звичним темпом роботи в грудні. Слід сказати, що стратегічний інвестор цього підприємства — іноземна компанія Baltik Beverages Holding. І іноземний власник ставиться з розумінням до політичних запитів українського трудового колективу.
Крім того, трудові колективи Львівщини ведуть збір коштів. В основному гроші просто збирають, але непоодинокі випадки, коли підприємства відраховують для підтримки «протестантів» у Києві одно- або дводенний заробіток. Скажімо, робітники ВАТ «Миколаївцемент» на мітингу, що відбувся 25 листопада, прийняли рішення перерахувати дводенний заробіток — 80 тис. гривень.
Крім делегування людей та збору грошей, підприємства області посилають страйкарям у Київ одяг і продукти харчування. Так, трудовий колектив «Світоча» (інвестор — «Нестле») відправив півтори тонни печива і 200 кг шоколаду, працівники Львівської молочарні — 10 ящиків сирків, кавова фабрика — 100 ящиків кави (Майдан Незалежності підбадьорюється львівською кавою). Такі приклади можна перелічувати довго. А якщо врахувати малі підприємства чи фізосіб — платників єдиного податку, котрі включилися в підтримку акцій протесту, то на це газетного розвороту не вистачить. Люди бізнесу, головне завдання яких — отримання прибутку, у цей історичний момент поставили перед собою на перше місце завдання політичне. І в цьому плані найбільше вражають малі підприємці. Автору статті відомий випадок, коли директор невеликого агентства нерухомості, попри нагнітання цими днями ажіотажу у сфері придбання житла, сам поїхав до Києва.
Підтримують акцію протесту і державні підприємства. Серед них роздольська і яворівська «Сірка», «Львівводоканал», «Львівелектротранс», «Львівтеплоенерго» тощо.
Участь підприємств області в загальноукраїнському політичному страйку не лише отримала благословення Об’єднання профспілок Львівщини (ОПЛ), а й відбувається за безпосередньої організаційної участі цієї структури. Крім того, ОПЛ сама додатково відправляє людей до Києва, а в місцях проведення масових акцій протесту організувала за кошти профспілок пункти гарячого харчування. На відміну від позиції Стояна, львівське профспілкове керівництво з самого початку висловило підтримку Ющенку. Ще 11 листопада виконком ОПЛ ухвалив: «Засудити ганебний виступ глави Федерації профспілок України О.Стояна проти блоку «Наша Україна» і його необ’єктивну та непослідовну позицію». Власне, завдяки саме львівським профспілкам Стояна фактично усунуто від керівництва ФПУ.
Ті, хто поза законом, теж за справедливість
Втім, не лише трудівники області, охоплені координаційною роботою профспілок, включилися у протестні акції. Автора статті найбільше здивувало звернення до нього представника «злочинного світу». Він саме «Дзеркалу тижня» побажав заявити: «Щоб ви знали, що не всі бандюки — за Янука! Ми, львівські, минулого понеділка піднялися, покидали дружин, сіли в тачки... Ніхто не питав, у кого скільки є лаве... Сіли й поїхали в Київ. Ми готові були до участі у вуличних боях проти цих, від влади. Повірте, цю роботу ми вміємо робити — і не тільки тому, що серед нас є колишні спецназівці. Вночі ми вже зрозуміли, що тут зовсім інша обстановка, що тут нікого не треба дубасити...»
Якщо говорити про те, як позначився страйк на економіці області, то слід зазначити, що представники і «нової влади» (облвиконком), і «старої влади» (облдержадміністрація) солідарні в оцінках: ні ті, ні інші не бачать руйнівного впливу. Заступник глави облвиконкому Олег Канівець сказав власкору «ДТ», що страйки не позначилися істотно на роботі підприємств. Заступник глави обласної державної адміністрації Степан Лукашик зазначив: «Життєвий рівень на Львівщині мало змінився — однаковий до 21-го числа і після 21-го. Так, сьогодні ряд підприємств працюють за скороченою програмою. Але в цілому забезпечується життєдіяльність області, міст, забезпечуються всі соціальні потреби громадян без якихось особливих проблем. Прогнозні цифри обсягу виробництва області за цей період практично витримуються із незначним відсотковим пунктом».