Перша - будинок було збудовано у 1960-х роках з неякісної цегли та із застосуванням нестійкого типу перекриття. Друга причина - знищення частини будинку, на думку експертів, викликане руйнуванням тримальних стін, внаслідок їх замочування через несправність інженерних мереж. І, нарешті, третя причина - пошкодження тримальної стіни колишніми орендарями. Проте, як стверджують ті ж експерти, тепер, коли тримальні стіни та перекриття будинку зруйновані, з'ясувати, що саме стало причиною аварії, неможливо.
Що маємо у підсумку. Трагедію, пов'язану з смертю людей. А ще витрати на відшкодування житла мешканцям. Тепер ці кошти будуть використані з наших податків. Це понад 45 млн грн, які могли б бути використані на капітальний ремонт тих самих житлових будинків. Чи будуть зроблені відповідні висновки. Гадаємо, що ні. Адже причина не лише у незадовільній діяльності окремих експлуатаційних служб. Вона набагато глибша - у хаотичному управлінні житловим фондом України загалом.
Станом на початок серпня 2019 р. у 1360 львівських будинках було створено ОСББ, що становить близько 16% від їх загальної кількості. Цього року створено лише 157 об'єднань співвласників. Якщо нинішні темпи створення ОСББ збережуться, Львову потрібно буде не менш ніж 50 років, аби всі будинки керувалися співвласниками. Цей процес стримує пасивність населення та старіння житлового фонду, який в обласному центрі здебільшого перебуває у незадовільному технічному стані.
Як розповів керівник ресурсного центру для ОСББ у Львівській області Михайло Васюта, ситуація в окремих будинках часто доходить до парадоксів. Скажімо, нещодавно мешканці одного з житлових будинків звернулися по допомогу. Як виявилося, вони проживають у будинку, в якому не працює система димовидалення на випадок пожежі. Ба більше, пожежна драбина не дістає до верхнього поверху.
Система управління будинком складна, має чимало підводних каменів, потребує великих коштів. Тому, навіть створивши ОСББ, такі будинки передають в управління комунальників. Але в роботі останніх поки що нічого не помінялося. Чимало житлових будинків навіть у центральній частині Львова мають несправні інженерні мережі. Самі мережі поїдені іржею, а на стінах цвіль та грибок. Це звична річ. Усе це негативно позначається на стані конструкцій будинку та здоров'ї мешканців.
Узяти хоча б стосунки з монополістами. За словами М.Васюти, вже на першому етапі становлення ОСББ воно отримує дуже багато вимог від монополістів. Щойно ви створили ОСББ, мусите за свої гроші привести електрощитові до вимог кодексу про розподіл електричної енергії. Цього, наприклад, вимагає "Львівобленерго". Проєкт стартує від 3 тис. грн на один лічильник. І ще заплатити за самі роботи!
Монополістом є й газова служба. В її правилах є вимога до початку опалювального періоду - 1–15 жовтня - здати акти про перевірку димовентиляційних каналів. Вартість - від 50 грн з квартири. У колишніх жеках такого порядку ніколи не існувало.
Ще одна проблема для ОСББ - загальнобудинковий облік холодної та гарячої води. Не секрет, що деякі мешканці навчилися маніпулювати лічильниками. Тому комунальні служби хочуть, аби решта мешканців самі покривали різницю між загальним споживанням та обліком за поквартирними лічильниками. Якщо цю втрату не компенсують мешканці, то вона лягає на "Львівводоканал".
Кожен має платити за те, що споживає. З цим ніхто не сперечається. Але як мешканці можуть відстежувати, хто з сусідів дурить? Зокрема, є такі, які влаштовують під підлогами утеплення, а платять за них усі мешканці. Тому треба змінювати свідомість людей. Втім, як? Законодавство щодо цього мовчить.
Ще претензії - до власників приватних будинків. Нерідко вони економлять на платі за тверді побутові відходи, викидаючи їх у контейнери, встановлені поблизу багатоквартирних будинків. І знову сплачувати за це доводиться іншим.
Коментар начальника управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Владислава Іванова:
- Що зараз відбувається у місті Львові? Всі будинки списані з балансу територіальної громади. Крім того, згідно з новим законодавством, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", мешканці укладають нові угоди на управління.
При цьому вони домовляються про послуги, їх вартість тощо. У договорі також буде передбачено резервний фонд для проведення в майбутньому різних робіт, поточного ремонту тощо. Відбудуться зміни і в діяльності самих комунальних управлінських компаній. Якщо раніше в кожному районі було 5–7 комунальних підприємств, то тепер буде 3–4. На базі тих, які залишаться, будуть створені комунальні управляючі компанії. Навантаження на укрупнені компанії збільшиться, але буде оптимізовано штат. Відповідну ухвалу про це плануємо винести на наступну сесію міської ради. Таким чином буде створено передумови для надання якісних послуг у сфері комунального господарства.
Відповідно ОСББ, які мають угоди з нинішніми комунальними підприємствами (КП), потрібно буде переукладати. Якщо мешканцям не подобається обслуговування КП, вони можуть самостійно управляти будинком або знайти собі іншу управляючу компанію. Зараз є вільний ринок, кожен може собі обрати те, що він вважає за потрібне. Укладати угоди на обслуговування внутрішньобудинкових мереж, окремо за угодами проводити поточні ремонти, прибирати територію - так само може здійснювати окрема фірма.
З 1 травня поточного року згідно з законодавством мали бути впроваджені фонди накопичення коштів. На програмному рівні зараз розробляється внесення змін в роботу Львівських КП. І вже дуже скоро мешканці будуть бачити, скільки вони сплатили коштів і на що вони були витрачені. Це значно поліпшить мотивацію мешканців до розв'язання проблем ОСББ.
З урядової програми
Для громадян, які проживають у багатоквартирних будинках, ми вдосконалимо механізми управління, що максимально подовжить строк їх експлуатації, зокрема встановимо порядок передачі безоплатно у власність співвласникам багатоквартирних житлових будинків земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також унормуємо на законодавчому рівні спірні питання управління спільним майном у багатоквартирному будинку.
Ми переконані, що механізм ефективного управління дасть змогу запровадити вкрай необхідну модернізацію існуючого житлового фонду через спільне співфінансування капітальних ремонтів співвласниками, органами місцевого самоврядування та державою. Для цього ми передбачимо необхідні стимули.