Нещодавно в соціальних мережах з'явилася "інсайдерська" інформація про те, що 3 незабаром проведе планові перевірки адвокатів на предмет дотримання законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (інакше кажучи, законодавства про фінансовий моніторинг).
Наступна емоційна реакція адвокатів засвідчила, що цій проблемі вони приділяють мало уваги й до перевірок здебільшого не готові.
Національна асоціація адвокатів України, яка існує з 2012 р., також питанням фінансового моніторингу належної уваги не приділяла. У спадок від її попередників адвокатурам дісталися Методичні рекомендації, затверджені рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті міністрів №VІ/6-230 від 17 червня 2011 р. (далі по тексту - "Метрекомендації"). Однак документ посилається на закон України №249-IV від 28.11.2002 р., що втратив чинність. Із цієї причини зазначені Метрекомендації застосовуватися адвокатами повною мірою не можуть.
Інших роз'яснювальних актів досі немає, і загалом цей вид перевірок для адвокатів - новий. До того ж відсутнє розуміння, що зобов'язання адвоката з первинного фінансового моніторингу мають пріоритет перед зобов'язаннями з дотримання адвокатської таємниці. Із цього деякі колеги зробили поспішні висновки про незаконність таких перевірок і необов'язковість надання інформації перевіряльникам.
Але розберімося, що до чого.
Суб'єктами первинного фінансового моніторингу (а також суб'єктами, яких перевіряють) є:
- адвокат;
- адвокатське бюро;
- адвокатське об'єднання (пункт "г" ч. 2 ст. 5 Закону про протидію легалізації).
То на якій підставі Міністерство юстиції України може проводити перевірки?
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону про протидію легалізації, Міністерство юстиції є одним із суб'єктів державного фінансового моніторингу.
Однак спеціально уповноваженим органом є Державна служба фінансового моніторингу України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Держфінмоніторинг, Державна служба фінансового моніторингу України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування поширення зброї масового знищення.
Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону про адвокатуру, подання адвокатом у встановленому порядку та у випадках, передбачених Законом про протидію легалізації, інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням адвокатської таємниці.
Тобто тут ідеться тільки про Держфінмоніторинг.
Далі в частині 7 цієї статті зазначено, що адвокат не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, і за інші дії, якщо він діяв у рамках виконання Закону про протидію легалізації.
Таким чином, адвокат (АБ, АО) має право надавати інформацію виключно Держфінмоніторингу, а іншим суб'єктам - тільки в рамках виконання Закону про протидію легалізації.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 14 Закону про протидію легалізації, державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється відносно … нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань і суб'єктів господарювання, які надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) - Міністерством юстиції України.
На підставі ч. 2 ст. 14 Закону про протидію легалізації, Міністерство юстиції проводить планові та непланові перевірки. Затверджено Порядок проведення перевірок.
Серед обов'язків адвоката, за ч. 2 ст. 6 Закону про протидію легалізації:
- вчасно і в повному обсязі подавати (засвідчувати копії) на запит Міністерства юстиції України інформацію, документи, копії документів або виписки з документів, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства, здійснення контролю за виконанням адвокатом рішень суб'єктів державного фінансового моніторингу про застосування санкцій, письмових вимог (випливає з пункту 13);
- забезпечувати безперешкодний доступ перевіряльникам Міністерства юстиції України до відповідних документів та інформації, а також надавати їх на запит правоохоронних органів (випливає з пункту 16).
З вищевикладеного випливає, що надання інформації та документів перевіряльникам Міністерства юстиції адвокатами прямо передбачене Законом про протидію легалізації.
Таким чином, у разі проведення перевірок адвокатів (бюро, об'єднань) органами Міністерства юстиції з питань фінансового моніторингу, адвокат зобов'язаний надати документи та інформацію, що не буде порушенням адвокатської таємниці.
Порядок проведення перевірок передбачає: безвиїзні та виїзні, планові й позапланові перевірки.
Підставою для проведення планової перевірки є включення адвоката у квартальний план. Така перевірка має проводитися не рідше одного разу на три роки на підставі наказу Міністерства юстиції України. Повідомляється про проведення планової перевірки рекомендованим листом не пізніше, ніж за 10 днів до її початку.
Позапланова перевірка проводиться за наказом Міністерства юстиції України без попередження адвоката за наявності однієї з підстав:
- письмового повідомлення органів державної влади або місцевого самоврядування про ознаки порушення відповідного законодавства;
- виявлення порушень за результатами безвиїзної перевірки;
- з ініціативи Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним порушень;
- виявлення нових документів (обставин), не відомих на момент проведення планової перевірки, які мають значення для її висновків.
За рішенням суду або постановою слідчого у кримінальному провадженні можливі повторні перевірки.
Перевірку проводить робоча група, до складу якої можуть входити: працівники центрального апарату міністерства, працівники управлінь юстиції, працівники Держфінмоніторингу (а всього - мінімум, дві особи).
Термін проведення перевірки - не більше семи робочих днів (можливе продовження на п'ять робочих днів).
За результатами складається акт перевірки.
Як бачимо, процедура проведення перевірок адвокатів органами Міністерства юстиції досить врегульована.
Dura lex, sed lex (лат. - "Закон суворий, але він закон"). Колеги можуть розмірковувати про те, чи не є порушенням права клієнта на захист такий фінансовий моніторинг. Наприклад, якщо людина обвинувачується у фінансуванні тероризму і гонорар адвокату буде насправді виплачуватися з коштів, отриманих незаконним шляхом, - хіба не має права на адвоката навіть такий підозрюваний? Чи не буде зловживань із боку правоохоронних органів, які спробують застосовувати законодавство про протидію легалізації виключно з метою "виведення" з кримінальних проваджень активних і "незручних" адвокатів? Однак відповіді на ці запитання та пропозиції лежать у площині законотворчості, а поки що закон необхідно виконувати, як є...