UA / RU
Підтримати ZN.ua

Заготівля брухту по-українському: новий антирекорд і загострення дефіциту

За підсумками 2015 р., заготовка брухту чорних металів в Україні знизиться до 4,3 млн т, прогнозують у ДП "Укрпромзовнішекспертиза". Це на 17,3% нижче від торішнього рівня (5,2 млн т), який, між іншим, виявився мінімальним за всю історію незалежності нашої країни.

Автор: Володимир Рубцов

За підсумками 2015 р., заготовка брухту чорних металів в Україні знизиться до 4,3 млн т, прогнозують у ДП "Укрпромзовнішекспертиза". Це на 17,3% нижче від торішнього рівня (5,2 млн т), який, між іншим, виявився мінімальним за всю історію незалежності нашої країни.

Учасники ринку цю ситуацію пояснюють податковим тиском і складною процедурою оформлення, що серйозно знижує матеріальну зацікавленість потенційних здавачів та створює перешкоди для легальної роботи компаній.

Білим бути невигідно

Працювати по-білому "ломовикам" невигідно, бо в такому разі вони мусять виконувати всі вимоги щодо наявності потрібного обладнання. До того ж є ризик отримати претензії від держави через чинну заборону на прийом у фізосіб промислового брухту (хоча самої градації брухту на промисловий і побутовий уже немає).

"У радянські часи градація брухту на промисловий і побутовий була обґрунтована, оскільки тоді промисловий брухт належав державі. Тепер відносини змінилися, однак більша частина сировини, як і раніше, підпадає під категорію промислової", - пояснює заступник генерального директора асоціації "Укрвторчормет" з правових питань Олена Кравчук.

Крім того, експерти звертають увагу на проблеми з ПДВ, який, з одного боку, фактично скасували ще 2010 р., а з другого - його скасування треба регулярно пролонгувати. "Це створює поле для маніпуляцій і, крім того, відбирає багато ресурсів та часу в самих ломовиків", - каже заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" (УПЗЕ) Юрій Добровольський.

За словами Олени Кравчук, торік цю норму було пролонговано не на рік, як раніше, а на два, тому нині галузь почувається спокійно, однак наступного року на ломовиків знову чекає ця процедура. "ПДВ провокує безліч маніпуляцій, і, оскільки його не стягують уже котрий рік, було б простіше внести зміни в основну норму кодексу й закрити це питання остаточно", - додає вона.

І це ще не все. Для повного скасування ПДВ потрібен відповідний підзаконний акт КМУ, який через бюрократію ухвалюють із великими затримками, примушуючи частину заготівельників брухту зупиняти свою діяльність до його прийняття. Зокрема, цього року Кабміну знадобилося майже три місяці, щоб прийняти такий документ.

Несуть сірим

Населення також із побоюванням ставиться до легальних пунктів прийому брухту. По-перше, легальна здача брухту передбачає сплату податку на доходи фізосіб (ПДФО), при цьому здавачі брухту зобов'язані надати свої паспортні дані та індивідуальний номер платника податків.

"Це відлякує людей, бо отримані від брухту гроші зараховуються як їхній дохід, і вони тут-таки потрапляють у поле зору ДФС", - зазначає Олена Кравчук. За її словами, фізособи здають близько 80% брухту, зібраного в країні, однак більшість громадян воліє звертатися до "сірих" пунктів прийому.

З нею погоджується й голова правління "ІнтерпайпВтормет" Ольга Короткова. "Легальна заготівля брухту передбачає сплату ПДФО від операцій із брухтом приймальником брухту як податковим агентом здавача брухту, підтвердження особи здавача брухту, підтвердження документами походження брухту, розділення побутового й промислового брухту. Нині переважна більшість пунктів прийому брухту у фізосіб (а їх в Україні кілька десятків тисяч) приймає брухт без цих умов", - каже вона.

Усі ці чинники, як пояснює Кравчук, також впливають на утворення брухту. "Наші ціни значно вищі за ті, які пропонують "сірі" компанії. Через це частина брухту залишається на руках, оскільки потенційні здавачі опиняються в патовій ситуації. Вони не хочуть нести нелегалам, бо в тих ціни нижчі, і не несуть нам через складнощі, залишаючи сировину в себе "до кращих часів". При спрощенні процедур населення було б більш зацікавлене фінансово як у здачі брухту, так і в його збиранні", - підкреслює вона.

Що робити

Учасники ринку погоджуються, що важливим кроком на шляху виходу цього ринку з тіні могло б стати скасування ПДФО при здачі брухту, тим більше що відмовитися від нього планували ще з 1 січня 2013 р. Однак, нагадаємо, цих змін так і не ввели в дію через неузгодженість двох статей Податкового кодексу: зокрема, брухт забрали з бази оподаткування, однак не включили в перелік винятків із загального оподатковуваного доходу.

"Відмова від ПДФО спростила б стосунки брухтозаготівельних компаній і податкових органів, оскільки можливе двояке тлумачення нашого законодавства, що загрожує претензіями", - каже Юрій Добровольський.

Держбюджет скасування ПДФО при здачі брухту практично не відчує, вважають експерти, оскільки більша частина галузі вже в тіні. "За даними Інституту суспільних досліджень, обсяг ПДФО від операцій із брухтом 2014 р. становив усього близько 60 тис. грн", - наводить приклад Ольга Короткова. Зазначимо, що всього 2014 р. до бюджету надійшло приблизно 12 млрд грн від ПДФО (розрахунки на основі даних ДФС. - Ред.), тобто частка податку від здачі брухту в загальному обсязі його надходжень становила 0,0005%.

Проблема дефіциту

Вихід у легальну площину й очікуване потім підвищення обсягів заготівлі допоможе частково впоратися і з дефіцитом брухту. Зазначимо, що через високий податковий тиск і, як наслідок, собівартість сировини "ломовики" намагаються максимальні обсяги відправляти на експорт (у січні-вересні 2015 р. експорт брухту зріс на 54,3%, за даними УПЗЕ), оскільки ціни на зовнішніх ринках вищі: в середньому український брухт, за даними "Держзовнішінформ", купують по 138-142 дол. за тонну. Тим часом металурги відчувають гострий дефіцит брухту. "Брухт практично для метпідприємств не надходить", - каже голова підкомітету з питань промислової та інвестиційної політики комітету Верховної Ради з питань промисловоїполітики та підприємництва Олександр Дубинін.

Його слова підтверджує Ольга Короткова, навівши як приклад завод "Інтерпайп Сталь", який за 9 місяців нинішнього року через відсутність сировини простояв майже два місяці - 57 діб. "За підсумками дев'яти місяців, дефіцит сягнув 586 тис. т, або 20% потреби внутрішнього ринку", - підкреслює вона. За словами Короткової, при цьому з тонни експортованого брухту держава отримує 240 грн експортного мита, а з тонни брухту, переробленого на сталь, - 2100 грн податків.

Розуміння складності ситуації продемонстрував і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, який направив ще 7 вересня розпорядження в Мінекономрозвитку стосовно нормалізації ситуації із забезпеченням метпідприємств брухтом. "А.Абромавічусу. Терміново внести на КМУ пропозиції! Це тіньовий бізнес, який убиває виробництво", - зазначалося в розпорядженні.

Виходом із цієї ситуації гравці ринку називають зменшення квот або запровадження вивізних мит. "Обмежити експортну квоту на рівні 20%, яка продаватиметься на експортному аукціоні, а решту продавати на внутрішньому ринку", - каже голова підкомітету з питань промислової та інвестиційної політики комітету ВР Олександр Дубинін. Крім того, з ініціативи метпідприємств, уже розроблено законопроект, що передбачає впровадження експортних мит у розмірі 20 євро/т. Металурги нагадують: практика запровадження обмежень на експорт брухту використовується в багатьох країнах, наприклад у Таїланді - 50%, В'єтнамі - 35, Пакистані - 25, Ірані - 30, Аргентині - 20, Індії - 15, Китаї - 10 і Росії - 7,5%. У деяких навіть повністю заборонено експорт - в Індонезії, Саудівській Аравії, Ямайці, Уругваї, Азербайджані та Казахстані.

Обмеження закордонних поставок послабить дефіцит, підтверджують в УПЗЕ. "На внутрішній ринок потраплять обсяги, які йшли на експорт", - каже Юрій Добровольський.

"Україні необхідно позбуватися статусу сировинного придатка й перетворюватися на державу, яка постачає на експорт продукцію з високою доданою вартістю. Це позитивно позначиться як на надходженнях у країну, так і на ринку праці - зокрема, мова про робочі місця та рівень зарплат", - робить висновок Олександр Дубинін.