Сьогодні вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що людство ввійшло у ХХI століття зі зміненими пріоритетами. Провідну роль у житті суспільства й людини дедалі більше відіграють інформаційні технології. Більшість інвестицій у світі припадає не на нафтові чи машинобудівні велети, а на порівняно молоді компанії, що працюють у сфері телекомунікацій, програмного забезпечення, високих технологій.
Це позначилося на стані галузі і в країнах СНД. Україна протягом останнього часу також зробила крок уперед, хоч поки що ці зрушення скромні. Скажімо, послугами Інтернету в нашій країні користуються постійно приблизно 350 тисяч, стільки ж використовують Всесвітню мережу епізодично. За цими показниками Україна посідає 28-ме місце у Європі й 45-те — у світі. Та й взагалі, 76 відсотків українського ринку Інтернету зосереджено в Києві. Якщо ж говорити про телефонну щільність в Україні, то це — 20,8 апарата на 100 жителів, що більш як удвічі нижче середньоєвропейського рівня.
І все-таки в нашій країні великі можливості для розвитку телекомунікацій, суміжних галузей, пов’язаних із ними як у плані бізнесу, так і наукових досліджень та розробок. Це підтвердила перша міжнародна науково-практична конференція ISTA 2001, присвячена розвитку інформатики в Україні, що проходила в Харкові у середині червня.
Ідею цього представницького форуму висловили кілька років тому керівники кафедри АСУ й управління Національного технічного Університету «ХПІ» та президент Німецького товариства інформатики, професор Генріх Майєр, її схвалили Державний комітет зв’язку й інформатики України, Харківська обладміністрація, підтримала компанія «ТелесенсКСЦЛ Україна». Серед організаторів конференції Університет Клагенфурт (Австрія), який уже кілька років поспіль співпрацює з ХПІ в галузі інформаційних технологій.
Вибрали Харків не випадково: тут розміщено понад двісті інститутів і наукових центрів з величезним потенціалом, різноманітними науковими й технологічними розробками, зокрема і в галузі інформатики. Разом з іноземними колегами постійно проводяться дослідження в рамках міжнародних програм. Завдяки бурхливому розвитку комп’ютерної й телекомунікаційної техніки, Всесвітньої мережі, більшість харківських наукових шкіл стають партнерами представників віртуальних всесвітніх інститутів. Мета конференції — забезпечити можливості для розвитку співпраці між розробниками технологій і дослідниками, що працюють над проектуванням, реалізацією та впровадженням комерційних і виробничих інформаційних систем. А також — обмін ідеями, обговорення шляхів можливої взаємодії й надання результатів поточних розробок та досліджень.
Конференція складалася з трьох частин: наукової, ділової (бізнес-форуму) і виставки розробок фірм-учасниць. Серед гостей конференції був посол ФРН в Україні Дітмар Штюдеманн, представники урядів України й Німеччини. У роботі наукової частини взяли участь понад 150 вчених і представників ділових кіл із 12 країн світу. Заявлено понад 80 доповідей, третину яких міжнародний експертний комітет відібрав як пленарні. На семінарах і «круглих столах» було репрезентовано новітні винаходи, досягнення й досвід у галузі технології інформаційних систем, зокрема нові ідеї, та підходи до завдань інформаційної інтеграції і додатків, побудованих на Web-технологіях.
У рамках бізнес-частини конференції відбувся Міжнародний форум з перспектив розвитку інформаційних мереж, зв’язку й телекомунікацій. Керівники вищих законодавчих органів, профільних міністерств і відомств країн СНД, провідні світові розробники й виробники устаткування та програмного забезпечення обговорили проблеми взаємовигідної інтеграції телекомунікаційних структур України та країн Співдружності в глобальний світовий інформаційний ринок, питання стандартизації форматів зв’язку в Україні, стан і тенденції розвитку сучасних біллінгових систем.
На Харківщині добре розуміють: лише активне впровадження сучасних технологій, зокрема інформаційних, може інтенсифікувати виробничі, торгові, фінансові, інвестиційні процеси в регіоні. Говорячи про налагодження співпраці з західними телекомунікаційними, транспортними, банківськими й сервісними компаніями, харківський губернатор Євген Кушнарьов зазначив:
— Поєднання харківського наукового потенціалу з іноземними інвестиціями та досвідом використання досягнень науки і техніки дасть нам змогу досягти масштабного та взаємовигідного успіху, значення якого може вийти далеко за рамки регіонального економічного прориву. Ось уже рік у Харкові діє спеціальний режим інвестиційної діяльності, півроку — спецрежим інвестиційної й інноваційної діяльності технопарків. Обсяги інвестицій в економіку області зростають, але їх темпи не можуть задовольнити Харківщину. Проблема — у недостатній інформаційно-технічній підтримці інвестиційних процесів. Тому встановлення прямих зв’язків між суб’єктами економічної діяльності регіону та їхніми партнерами, доступ до інтегрованих баз даних і забезпечення оперативного зворотного зв’язку, взаємодія з місцевими органами влади — це одне з найактуальніших питань, для ефективного розв’язання якого ми залучаємо всі можливі ресурси. Нинішній форум — чудова нагода подискутувати, обмінятися досвідом ламання бар’єрів у сфері комунікацій. Можливо, вперше організаторам удалося поєднати наукову тематику з проблемами залучення іноземних інвестицій. Особливо мене тішить те, що в рамках цієї події зібралися вчені й бізнесмени з усього світу, державні чиновники і навіть студентська молодь.
На результати розумової діяльності існує найбільший попит на світовому ринку праці. Виробництво програмного забезпечення потребує мінімальних енерговитрат і витрат природних ресурсів. Це екологічно чистий, безвідходний і високоефективний, з фінансової точки зору, процес. Інтелект у такому виробництві — головна «сировина» й головна продуктивна сила. На конференції обговорювалися проблеми підготовки в Україні висококваліфікованих фахівців з галузі інформатики, можливість зниження темпів їх відпливу за межі країни. В багатьох виступах учасники зазначали, що паралельно розвитку телекомунікаційного бізнесу має рухатися й законотворчість як у масштабах країни, так і в рамках окремих регіонів.