А разом з тим... підірвати основи монополізму в житлово-комунальному господарстві й навіть приборкати корупцію у цій специфічній галузі. Круглий стіл, організований в «Українському домі» Комунікаційною групою ESG й Інститутом місцевого розвитку, так і називався «Дорожня карта» ЖКГ: як перемогти монополізм і корупцію у галузі». До того ж шляхи реалізації своїх намірів громадські організації приховувати не стали — за круглий стіл запросили мерів міст, представників ЗМІ, Міністерства з питань ЖКГ, державних адміністрацій, бізнес-структур і навіть управлінь ЖКГ. Оприлюднили також проект звернення громадських організацій до Кабінету міністрів.
Системна криза загострюється
Віктор Матчук |
Своїми спостереженнями поділився й голова Рівненської ОДА Віктор Матчук:
— Колись у селах казали: «Хіба ж ми проти колгоспу? За. Тільки не в нашому селі». Приблизно те ж саме — з реформою ЖКГ. У житті це відбувається так. На місцях беруть обгрунтування, їдуть у Кабмін, вибивають якнайбільше коштів, щоб убухати їх у відповідні структури. На запитання про існування корупції можу сказати: якщо корупція є в Україні, то як її не може бути в одній окремо взятій галузі?
Розлад зупинять кондомініуми?
Громадськість відмовляється бути стороннім спостерігачем за процесами, що відбуваються у комунальній сфері. Вона хоче активно брати участь у цих процесах, хоче одержати якісні послуги, які відповідають установленим тарифам. Більш того, вона вже сама пропонує шляхи розв’язання кризи.
— На ринку ЖК-послуг разом з природними діють штучні монополії. Контроль за діяльністю перших – обов’язок держави, а штучні найчастіше співпрацюють із місцевою владою, яка підтримує їх. Інтересом влади стає повний контроль над грошовими потоками в цій сфері. Це й призвело до кризи ЖКГ, заручником якої став кінцевий споживач, — підкреслив у своєму виступі Владислав Протас. — Споживачі роз’єднані й стикаються із комунальниками на правах прохача, не маючи можливості вибирати. В умовах монополії споживач позбавлений гарантії, що з підвищенням тарифів автоматично підвищується якість наданих послуг. Так буде продовжуватися доти, доки не буде сформовано ринок ЖКГ. Потрібна нова методика управління ЖКГ без штучних монополій, але з розвиненим ринком послуг. Нині така система існує — це система кондомініумів. Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) — одна з форм кондомініуму. Чому ОСББ? Голови ОСББ, на відміну від начальників жеків, обираються на зборах і відповідають перед мешканцями будинку. Якщо будинок не буде мати власника, він розвалиться, попри євроремонти в окремих квартирах. Держава має створити для ОСББ сприятливе правове, економічне й ринкове середовище. Цим шляхом пішла Європа, за нею пішли країни Балтії й Росія.
Микола Толмачов |
«Т.М.М.».) часу даремно не гають.
От тільки бізнес не має наміру працювати собі на збиток. Принаймні якийсь тривалий проміжок часу. Щоб приватні компанії пішли в комунальну сферу, їм потрібна хоча б маленька, нехай регульована, але рентабельність.
— У нас є понад десятилітній досвід експлуатації — перший будинок ми здали 1996 року. Сьогодні в управлінні компанії перебуває близько 120 тис. кв. м площ. Є власне управління з експлуатації, — розповідає Микола Толмачов, генеральний директор компанії «Т.М.М.». — Але держава не повинна усуватися від цього процесу. Створення ОСББ — це прекрасно, але без держдопомоги шлях досить ризикований.
Ініціатива знизу — робота слугам народу
Думки, досвід і пропозиції понад 50 учасників круглого столу трансформувалися у проекті звернення до Кабінету міністрів, де перераховано основні заходи, які сприяють подоланню монополізму й корупції у сфері ЖКГ. Серед уже традиційних вимог — удосконалення законодавчої бази, впровадження прозорої й економічно обгрунтованої тарифної системи — є й оригінальні рішення. Наприклад, пропонується підтримати ініціативу громадської організації «Союз власників житла України» зі створення незалежного регулятора на ринку комунальних послуг. Передбачається, що новий державний орган зможе зменшити апетити влади на місцях і ліквідувати там основи поширення корупції й зловживань.
Пропонується також розробити дієвий механізм моніторингу й суспільної експертизи використання коштів у сфері ЖКГ на місцевому рівні, зокрема підтримати ініціативу Житомирського обласного центру молодіжних ініціатив і закріпити права громадян нормативно-правовим документом — Положенням про суспільний аудит ЖКГ.
Природно, центром, навколо якого обертаються усі інші пропозиції, став пункт звернення про розвиток нових ринкових інститутів, у якому сконцентровано вимоги громадської організації «Харків’янин» про підтримку інституту ОСББ органами центральної й місцевої влади.
Перехід до системи ОСББ дасть усьому житлово-комунальному господарству України такі переваги:
1. Поява власника, який бере участь у прийнятті рішень щодо благоустрою будинку й території навколо нього;
2. Відмова від примусової тарифної політики й можливість обирати потрібний пакет житлово-комунальних послуг;
3. Створення ринку комунальних послуг на основі появи нової споживчої ніші ЖКГ (співвласників багатоквартирних будинків), без домінування штучних монополістів;
4. Формування нової споживчої культури в сфері житлово-комунальних послуг.
Таким чином, розробка й впровадження прозорої системи ОСББ при взаємодії влади й громадських організацій дозволить продуктивніше реформувати галузь.