Під час виступу з парламентської трибуни 20 вересня тоді ще кандидат на посаду прем’єр-міністра України Юрій Єхануров зазначив: «З огляду на важливість виваженої інтеграції України в світову економіку звертаюсь із особливим проханням до депутатів Верховної Ради. Забудьмо всі образи, пов’язані з прийняттям СОТівських законопроектів. Всі документи будуть якісно доопрацьовані. Платформою для пошуку спільної позиції може і повинен стати захист національних інтересів. Сподіваюсь на підтримку в питаннях вступу до Світової організації торгівлі…»
Згодом у пресі було оприлюднено позицію новопризначеного міністра економіки Арсенія Яценюка: «Основне — стратегічна мета вступу у СОТ визначена главою держави. А що стосується термінів, це не повинно бути самоціллю. Національні економічні інтереси не можна віддавати заради швидкого вступу у СОТ». У цьому конктексті аж надто зворушливою видається турбота російських урядовців. Зокрема, на прес-конференції у Вашингтоні міністр фінансів РФ Олексій Кудрін заявив: «Україна вступає до СОТ на дуже невигідних умовах. Ми на таких умовах вступати не будемо».
У цій ситуації заспокоює лише непохитна упевненість Віктора Ющенка у тому, що «процес підготовки України до вступу в СОТ іде за планом, і найближчим часом Україна стане членом цієї організації». За словами глави держави, «для досягнення цієї мети залишилися виключно формальні речі». Він зазначив, що Україна провела всі необхідні політичні діалоги з керівництвом Євросоюзу та США і прийняла до уваги формальні застереження своїх партнерів. Крім того, за словами Віктора Андрійовича, підписано всі основні двосторонні угоди, і найближчим часом Україна підпише зі Сполученими Штатами Протокол про вільний доступ до ринків товарів і послуг.
А поки що 15-е офіційне засідання Робочої групи з розгляду заявки України щодо вступу до Світової організації торгівлі у зв’язку з перепризначенням уряду перенесено на 10—14 жовтня. Втім, результат цих переговорів так само складно передбачити, як і формування конфігурації більшості у новому парламенті. З одного боку, Звіт Робочої групи вже погоджено на 70%, а нещодавно узгоджено позиції на двосторонніх переговорах з Китаєм та Ісландією. Та з іншого — у згаданому Звіті ще остаточно не виписано такий важливий момент, як погодження максимального рівня так званого Сукупного виміру підтримки аграрного сектора України. Тому група країн на чолі з Австралією вимагають перегляду базового періоду обрахунку державної допомоги для аграріїв з тим, аби її зменшити.
А як же гармонізація законодавства?
За оцінками представників профільного комітету Верховної Ради, до вступу в СОТ парламент має обов’язково прийняти 15 законопроектів. Із них станом на початок вересня два ще не подані урядом до Верховної Ради, п’ять — вимагали серйозних доопрацювань з урахуванням результатів переговорів з членами Робочої групи СОТ.
Готовність парламентарів ухвалити СОТівські закони можна оцінити вже за підсумками першого робочого тижня восьмої сесії. На ньому було розглянуто вісім законопроектів. У перший же день роботи сесії лише третина залу підтримала у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» — щодо збільшення розміру іноземних інвестицій у статутному фонді телерадіоорганізації з 30 до 35%, тому його направили на повторне перше читання. Розгляд урядового проекту нової редакції Закону «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» просто перенесли на пізніший термін. Не було підтримано направлений ще влітку на повторне перше читання проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо санітарно-епідемічних норм харчових продуктів. У результаті його було знято з розгляду.
Єдиним ухваленим з початку восьмої сесії документом, який сприятиме входженню України до СОТ, стала нова редакція Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини». Вона була розроблена народними депутатами як альтернативний варіант до урядового законопроекту.
Очевидно, що відставка колишнього й формування нового уряду не вельми сприяють швидкому й успішному проходженню СОТівських законопроектів у Верховній Раді. Втім, уже на наступний пленарний тиждень (4—7 жовтня) заплановано розгляд п’яти СОТівських питань. Та не слід забувати, що від максимальної концентрації зусиль як парламенту (при ухваленні вищезгаданих проектів законодавчих актів), так і уряду (при грунтовному опрацюванні аграрного питання на переговорах у Женеві) залежить успіх переговорного процесу в цілому. Інакше пророчими можуть стати слова голови Спільної парламентсько-урядової комісії з питань вступу до СОТ Сергія Касьянова:
— У випадку невдалого проходження законопроектів парламент та уряд вступлять у довготривалий процес взаємних звинувачень та пошуку крайніх. Однак незалежно від того, кого визнають головним винуватцем провалу, у звіті Робочої групи СОТ буде зазначено, що Україна не виконала взятих на себе зобов’язань.
Теоретично Робоча група з розгляду заявки України щодо вступу до СОТ може, як виняток, перенести питання затвердження звіту Робочої групи з жовтня на листопад. Якщо уряд і парламент доти не порозуміються, то за підсумками Гонконзької конференції Україні просто можуть запропонувати продовжити переговори на базі нових міжнародних домовленостей. На практиці це означає новий тривалий раунд переговорів, під час якого Україні нав’язуватимуть усе нові й нові зобов’язання.