У зв’язку з набуттям чинності нових Правил дорожнього руху очікується значне підвищення попиту на системи hands free для мобільних телефонів
Говорити по мобільному
в машині все одно не дадуть
Мобільний зв’язок увірвався в наше життя усього за кілька останніх років, його користувачами стали більшість власників автомобілів. Дійсно, переваги радіозв’язку для власників авто в деяких випадках стають просто життєво важливими — наприклад, при дорожньо-транспортних пригодах або віддалік від населених пунктів. Та попри бажану зручність спілкування, сигнал «мобілки» частенько може прозвучати в непідходящий момент. Наприклад, сидячи за кермом автомобіля, розмова чи навіть умикання/вимикання телефона на кілька секунд відволікає увагу водія від дороги, що може плачевно закінчитися в складній дорожній ситуації. Зарубіжні аналітики вже давно підрахували: розмова по мобільному телефону під час водіння збільшує можливість аварії в чотири рази! Тому в багатьох країнах Європи, Росії та деяких штатах Америки розмовляти по мобільному телефону, тримаючи його в руці, заборонено. Набувши чинності з початку 2002 року, нові Правила дорожнього руху також містять пункт, що забороняє розмовляти на ходу по «мобільнику», якщо при цьому не використовується спеціальна система hands free (вільні руки).
Попри заборону користуватися телефонами за кермом, виконання цього розпорядження ПДР українськими водіями не стало беззастережним, адже матеріальну відповідальність за невиконання цієї норми правил чинний Адміністративний кодексо (КоАП) не передбачає. Якщо інспектор ДАІ побачить водія, котрий розмовляє по телефону при русі автомобіля, він може обмежитися лише усним попередженням. Втім, українським водіям не варто розслаблюватися — досвід показує, що покарання за використання телефонів у машині тим серйозніше, чим довше користуються мобільним зв’язком громадяни конкретної країни. У тій же Росії штраф за недотримання цього правила копійчаний — в еквіваленті одного долара США, а в Німеччині — уже солідніший — 30 євро. Таким чином, можна не сумніватися, що 2002 рік або перша його половина — це період для «звикання» водія до нових правил, і порушення цих правил не буде каратися автоінспекторами занадто суворо. Та мине якийсь час, і зміни в КоАП щодо штрафів за це порушення обов’язково внесуть. Таким чином, українським водіям мимоволі доведеться укомплектовувати салони своїх автомобілів або телефони системами «вільні руки» і кріпленням для терміналів у машині. А приготуватися до загального сплеску попиту з боку декількох сотень тисяч «мобільних» автомобілістів слід уже сьогодні.
Привід для диверсифікації бізнесу
Скористатися сприятливою кон’юнктурою ринку слід одразу декільком категоріям підприємців. Насамперед, автомайстерні, які спеціалізуються на встановленні в автомобілях аудіо- та охоронних систем, отримають можливість урізноманітнити свої послуги установкою складних автомобільних комплектів. На ринку сьогодні з’являються перші моделі комплектів hands free, що пов’язані з аудіосистемою чи комп’ютером автомобіля, а тому потребують професійного встановлення. Варто зауважити, що вартість якісного встановлення складного електричного пристрою в автомобіль майже не поступається ціні самої електроніки ($100-400).
У ще вигіднішому становищі магазини мобільного зв’язку й аксесуарів до стільникових телефонів, оскільки автомобільні комплекти гучного зв’язку і гарнітуру hands free випускають практично всі виробники мобільних телефонів, не кажучи вже про невідомі азіатські заводики. Тому канали поставок мобільних терміналів і аксесуарів до них, як правило, однакові, а отже, імпортери і магазини мобільного зв’язку мають заробити на нововведенні в ПДР більше від усіх.
На бумі мобільного зв’язку в Україні, хоч як дивно, заробляють і українські виробники. Наприклад, більшість різноманітних чохлів до мобільних телефонів виробляються саме в нашій країні. Причина завоювання вітчизняного ринку українськими ж аксесуарами — у близькості до споживача. Річ у тім, що навіть дешевші китайські чохли просто не встигають заповнити наш ринок: кожна модель телефону має свою унікальну форму і розміри, а вгадати поставку конкретних моделей на вітчизняний ринок не візьметься ніхто. Українські ж виробники майже миттєво (протягом 7—14 днів) після появи нової моделі телефона на ринку освоюють до нього чохол, тим самим виграючи конкурентну боротьбу в аналогічних азіатських товарів. Дуже схожа ситуація і з підставками під телефони в салон автомобіля й аксесуарами до комплектів мобільного зв’язку. Цих пристроїв також потрібне чимале розмаїття, а завозити великий асортимент недорогих товарів невигідно. А от складальне виробництво таких комплектів в Україні може вирішити проблему, навіть якщо за комплектуючі використовувати імпортовані компоненти для різних моделей телефонів. Якщо українські виробники вчасно помітять відкриту нішу на ринку, витиснути їх звідти згодом буде дуже проблематично.