Сувора звітність кам'яного віку. Інакше не назвеш процес здачі виробничниками акцизних марок, які стали непридатними. Вони мусять вручну клеїти їх на аркуші паперу і здавати фіскалам. Така суворість, що межує з безум'ям, на жаль, не рятує. Та й самі акцизні марки, розклеєні на пляшки з алкоголем і пачки сигарет, практично втратили свою захисну функцію. За останні 4 роки нелегальний ринок тютюнових виробів зріс із 2,5% до 8,8%. Близько 50% алкоголю теж благополучно перебуває в "тіні". Коли акциз становить 50-60% від вартості виробу, контрабандистам і фальсифікаторам неважко підробити акцизну марку чи навіть роздобути легальну. В умовах тотальної корупції цей атрибут, що легалізує товар, давно не дефіцит.
За даними TNS Україна, держава сьогодні недоотримує податків від продажу понад 6,7 млрд сигарет (4,7 млрд - контрабанда, 2,0 млрд - фальсифікат). При загальному споживанні 76,8 млрд шт. скарбницю щорічно оминають понад 2 млрд грн. акцизу та ПДВ. При цьому виробники витрачають ще 500 млн грн на паперові марки, ціна яких продовжує неухильно зростати, збільшуючи ціну сигарет і, відповідно, доходи нелегалів. Якщо у 1999 р. вартість одиниці становила менше 1 коп., а в 2003-му - 2,2 коп., то в 2013 р. уже перевищила 14 коп.
Не дивно, що навіть в умовах, коли країна балансує на межі війни і миру, прем'єр-міністр вважає важливим заявити на засіданні уряду про необхідність заміни паперових акцизних марок електронною системою обліку підакцизних товарів. Очікується, що держава зможе впровадити інноваційний комплексний інструмент, який забезпечить ефективність контролю над оборотом акцизних товарів і сприятиме детінізації ринку, що дозволить позбутися корупційних схем, а кошти, які сплачуються за марки акцизного податку, спрямувати на інші потреби.
Утім, є, як мінімум, ще одна причина актуальності питання. Впровадження автоматизованої системи контролю (АСК) забезпечить виконання Україною вимог Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, прийнятого на п'ятій сесії Конференції сторін Рамкової конвенції ВООЗ 12.11.2012 р. Крім того, понад рік тому Кабмін у своїй постанові №188 уже ставив перед собою завдання створення централізованої АСК за оборотом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. І благополучно його не виконав...
У 2012-му тютюнники обговорювали питання побудови АСК із В.Хорошковським, восени 2013-го - з міністром О.Клименком. Понад те, за результатами цих консультацій 4 найбільших виробники сигарет в Україні (98% ринку) встановили обладнання для друку електронних кодів системи на основі технології Codentify, спеціально створеної для тютюнового ринку.
Однак із затягуванням переговорно-консультаційного процесу він втрачав прозорість. У Мінздоху вивчають альтернативні пропозиції АСК. При цьому фактично під гриф "цілком таємно" потрапили не тільки характеристики розглянутих систем, а й вимоги до них. Всерйоз розглядаються технології, які базуються на використанні паперових марок, посилених цифровим кодуванням. Тобто дорожчих і з негативною практикою застосування.
Судячи з усього, чиновники мають намір самі зробити вибір, не проводячи всебічних консультацій ні з громадськістю, ні з представниками бізнесу. А потім просто підкинуть їм кота в мішку - у найкращих традиціях колишньої корумпованої влади. При цьому зростає ймовірність отримання дорогої й неефективної системи, як це вже відбулося в інших країнах.
Найчастіше як альтернативу повністю цифрової технології маркування підакцизних товарів Codentify (розробка Асоціації цифрового кодування та відстежування, готової безплатно надати ліцензію на використання технології в Україні) називають Sicpa. До неї схилявся уряд Азарова і придивляється нинішній Кабмін, тим більше що система використовується в Грузії, чиї реформи ми намагаємося копіювати. Тільки чиновникам годиться знати, що навіть у цивілізованій Європі невдалий вибір системи вартістю сотні мільйонів доларів закінчувався грандіозними скандалом. Та й у Грузії не всі проекти успішні...
Бізнес-досвід швейцарської Sicpa - суперечливий. Досить згадати, наприклад, результати тендеру-2010 в Албанії, який ЗМІ назвали непрозорим. Balkaninsight у своїй публікації "Дороговартісний провал у боротьбі з контрабандою сигарет" резюмує: "Нова система фіскальних марок, виготовлена Sicpа, не відповідає міжнародним угодам по боротьбі з незаконною торгівлею тютюновими виробами". При цьому витрати на проект оцінюються десятками мільйонів євро при терміні дії контракту понад 35 років.
Досвід впровадження Sicpa у Бразилії й Туреччині також свідчить, що вона не дозволяє відстежити ланцюжки поширення нелегальної продукції відповідно до вимог Рамкової конвенції ВООЗ із контролю над тютюном. У 2011 р. Туреччина відмовилася пролонгувати контракт із Sicpa. А Малайзія взагалі зіштовхнулася зі зростанням тіньового ринку після впровадження в 2004 р. системи Sicpa. Тобто 2004 р. контрабанда знизилася з 20,0 до 14,4%, але потім почала неухильно зростати і в 2011 р. сягнула 36,7%.
Комплексна система Sicpa trace має багато елементів останнього покоління, та є й чимало вузьких місць:
1. Дорожнеча: передбачає високі витрати на обслуговування. Кодування одиниці продукції в країнах, що розвиваються, коштує близько 6-8 центів.
2. Потребує використання дорогого обладнання для перевірки цифрової марки. Сканер коштує приблизно 1000 дол.
3. Принципово не змінює ситуацію з нелегальною торгівлею.
4. Тривалий контракт 25-35 років і чутливі штрафні санкції. Якщо після підписання договору система виявиться неефективною, є великий ризик виконання урядом своїх зобов'язань.
Система Codentify уникла гучних скандалів. Відповідає вимогам РКБТ ВООЗ. Впроваджена у Швейцарії як інструмент податкового контролю. Схвалена Інтерполом і Європейським бюро по боротьбі з шахрайством. Технологія Codentify передбачає нанесення унікальних, генерованих випадковим чином буквено-цифрових кодів на упаковку товару безпосередньо в процесі його виробництва, а також машинозчитуваних крапкових кодів. Вона передбачає механізм відстеження маршруту руху продукції по ланцюжку поставок, дозволяє уряду стежити за переміщенням продукції в режимі онлайн. Технологія затратоефективна, не потребує спецобладнання для зчитування кодів. Первинні витрати уряду покриваються за рахунок індустрії.
Унікальність системи в тому, що вона не просто заміняє паперову марку електронною, а "прив'язує" цифровий код до конкретного продукту. Важливо, що система дозволяє задіяти всіх споживачів у боротьбі з нелегальною торгівлею. Адже досить послати в центр із адміністрування СМС із буквено-цифровим кодом, щоб миттєво визначити легальність будь-якої пачки сигарет. А можна отримати інформацію про товар, попередньо скачавши безплатну програму в смартфон і зчитавши з її допомогою крапковий код. Кількість і вид інформації визначає держава, - система повністю відкрита до її вимог.
Нарешті, систему Codentify вирізняє високий рівень готовності для впровадження в Україні. Фабрики технічно готові. Можливе поступове впровадження електронного кодування, при суміщенні його з паперовим маркуванням до підтвердження ефективності. Адже помилка у виборі може коштувати державі і втрати грошей на довгі роки, і засилля нелегальної продукції. А ще - корупційного скандалу. Адже шила в мішку не сховаєш. Відповідальний підхід до зазначеного питання полягає не в сліпому копіюванні чужого досвіду, а в копіткому вивченні успішних рішень та веденні відкритого діалогу.