У житті завжди є місце подвигу. Певне, таку думку поділяють у керівництві «Укртелекому». Інакше важко пояснити їхній намір проігнорувати рекомендацію Кабінету міністрів і продати не 51% держпакета акцій провідного оператора мобільного зв’язку в Україні — компанії UMC, а лише 25%. За словами голови правління «Укртелекому» Станіслава Довгого, «ми вирішили залишити в себе блокуючий пакет 26%». Кошти, отримані від продажу UMC, «Укртелеком» планує скерувати на технічний розвиток «Укртелекомом» мобільного зв’язку третього покоління.
Ура! Усі б’ють у барабани та підводяться. Виникає лише одне запитання: хлопці, а навіщо вам, власне кажучи, блокуючий пакет? Що ви з ним збираєтеся робити? Мотивування пана Довгого, що уряд у своїй постанові про приватизацію UMC не вказав розмір пакета акцій, що підлягає продажу, загалом правильне, але критики не витримує. Так, справді «Укртелеком», як власник, у принципі може самостійно приймати рішення, яку частку статутного фонду виставити на продаж. Але, як пам’ятається, сам він досі цілком перебуває в державній власності й відкрито ігнорувати розпорядження Кабміну — це вже щось нове. Цікаво, чи згоден із такою постановкою питання новий голова спостережної ради ВАТ «Укртелеком» Євген Григоренко, котрий працює в адміністрації Президента і, крім усього іншого, курирує питання приватизації?
На сьогоднішній день власність у UMC розподілено так. Крім держави, яка через «Укртелеком» володіє 51% акцій, акціонерами також є Deutche Telecom, Teledenmark і KPN (по 16,3% акцій).
Хоч скільки держава продала б, 25%, 51% та навіть 2%, контрольний пакет вона втрачає відразу й назавжди. Тим паче, що і крім неї є охочі продати свої акції. Так, ще один акціонер — голландська компанія KPN уже заявляла про намір продати всі свої активи в українських компаніях зв’язку. І в цих умовах продавати не контрольний пакет акцій — означає свідомо різко знижувати ціну.
За контрольний пакет акцій сподівалися одержати не менше 200 млн. дол., називалися й вищі цифри. Якщо за блокуючий пакет акцій одержать хоча б 90—100 млн., це буде неймовірно багато.
Причому гроші втратить, зокрема, й «Укртелеком» — у нього, відповідно до розпорядження Кабміну, залишиться 30% коштів, отриманих від продажу частки в UMC. Ще 10% буде направлено в Міноборони й 60% — зараховано в держбюджет. 30% від 200 млн. дол. — це трішки більше, ніж від 100 млн. Причому відразу після продажу контроль у UMC перейде в руки приватних акціонерів. У цьому немає нічого поганого, але хотілося б, щоб і Україна одержала більше грошей.
До речі, на цьому наполягає міністр економіки Василь Роговой, котрий очолює урядову комісію з приватизації «Укртелекому»:
«Уряд приймав рішення про продаж 51% акцій, і «Укртелеком» як державна структура повинен виконувати рішення, прийняті урядом». Сумнівно, щоб цього не розуміли й у самому «Укртелекомі», але, певне, є резони сильніші від кабмінівських.
Якщо уряд не наполяже на своєму, буде цікаво дізнатися ім’я щасливого переможця. Свого часу в урядових колах бродила ідея шляхом продажу пакета UMC прив’язати до себе інвестора, змусивши його зробити наступний крок — купити й пакет акцій «Укртелекому». Тоді під мовчанкою треба було розуміти, що йдеться, скоріш за все, про Deutche Telecom. Правда, сьогодні німці переживають не найкращі часи, вони дуже витратилися на придбання ліцензій на мобільний зв’язок третього покоління, введення якого в експлуатацію затримується. У результаті збитки DT у першому кварталі нинішнього року становили 359 млн. дол. Це не смертельно й навіть набагато менше, ніж в останньому кварталі 2000 року, — 894 млн. дол. За іронією долі, для виходу зі становища там збираються також («при поновленні інтересу до акцій компаній мобільного зв’язку») розмістити акції власного оператора мобільного зв’язку, компанії T-Mobil.
Загалом, у німецької компанії зайвих грошей немає. І в цих умовах придбання неконтрольного пакета акцій навряд чи виглядає виправданим. Хіба що інвестору вдасться недорого перекупити голландський пакет: цього вистачить для створення контрольного (57,6%), але тоді знов-таки питання до нас — чому гроші за акції одержить не українська сторона, а KPN. Не хотілося б думати, що ціну свідомо занижують під конкретного, можливо, вітчизняного інвестора.
Загалом, виникає багато запитань. А можливо, краще не мучитись і просто виконати постанову Кабміну? Тоді й голову сушити не доведеться.