В античні часи усе було античним — науки, ремесла, мистецтва. Тоді їх можна було полічити по пальцях. Тому покровительствували їм усього-на-всього дев’ять муз. Але зате так ретельно, що якість згодом перейшла у кількість, причому настільки різноманітну, що зусиль дев’ятьох почало явно бракувати. Чи не тому в сучасному світі розвиток отримують ті галузі людської діяльності, яким вдалося обзавестися власною музою?
Для української оперативної поліграфії такою музою стала фірма «Вета», створена 1991 року групою молодих починаючих підприємців. Спочатку їх залучив видавничий бізнес, але саме тут прийшло розуміння того, що найбільш «вузьким місцем» у даній галузі є поліграфічна база. Не дивно, адже за радянських часів доступ не лише до поліграфічної, а й до всієї друкарської, копіювальної та множної техніки був вкрай обмежений і найсуворіше контролювався. Коли ж із розпадом Союзу зникли заборони й обмеження, попит на цю техніку незмірно зріс. І власники фірми дійшли висновку, що з більшості можливих напрямів діяльності найперспективніший для них — оперативна поліграфія. 1994 року «Вета» отримує статус офіційного дилера компанії Riso (Deutschland) Gmbh, дочірньої компанії японського концерну Riso Kagaku Corp, що створив і дав путівку в життя цифровому дублікатору, котрий отримав назву ризограф. Цей апарат працює за принципом трафаретного друку зі швидкістю до 130 копій на хвилину, тобто йдеться не про копіювання, а тиражування.
На той час в Україні налічувалося лише кілька ризографів, що потрапили сюди з Росії і деяких інших країн. Системним же продажем уперше стала займатися «Вета». Можливо, успіху посприяла виборча кампанія, що розгорнулася в той рік у нашій країні. У такі періоди попит на подібну техніку сягає пікових значень. «Вета» негайно зайняла лідируючу позицію і почала продавати з року в рік 70—80 відсотків всього обсягу продукції, що постачається Riso в Україну.
— Великий інтерес до запропонованої нами техніки, — розповідає директор фірми «Вета» Сергій Ходаківський, — виявили наші навчальні заклади та закордонні благодійні організації, що тут працюють. Один лише Григорій Малиновський — американець українського походження — у 1997—1999 роках придбав за свої гроші і передав в українські школи і медзаклади понад 200 ризографів. За свою благодійну діяльність пан Григорій нагороджений орденом Ярослава Мудрого і незважаючи на похилий вік (а йому вже 83 роки), продовжує цю шляхетну місію.
Чудово розуміючи, що на ризографі світ на поліграфічному ринку клином не зійдеться, «Вета» разом із німецькими підприємцями створює СП «Інтертехнодрук», що займається «важкою» поліграфтехнікою. СП представляє на українському ринку офсетні машини японської фірми Ryobi, флексографічні машини для друку на м’якій товарній упаковці, зроблені в Італії компанією «Джі дуе», поліграфічну техніку японської «Міцубісі». Зовсім недавно підписано контракт на поставки машин для газетного друку з Індії. Саме ця техніка, вважають спеціалісти фірми, буде користуватися попитом на українському ринку, бо тут її вже добре знають, а ціна, на відміну від дорогої європейської та японської техніки, цілком прийнятна. Крім того, «Вета» поставляє до- і післядрукарське устаткування від широкого спектру виробників Європи, Азії й Америки, має власне поліграфічне виробництво, випускаючи високоякісну продукцію.
Розвиваючи основний напрям своєї діяльності — поставки друкарської техніки, із 1999 року фірма почала співробітничати з голландською компанією Oce — єдиним європейським виробником копіювальної техніки. Ця компанія випускає високопродуктивні копіювальні системи, що роблять до 100 копій на хвилину за дуже високої якості друку. А 2000 року «Вета» придбала ще одного всесвітньо відомого партнера — японську корпорацію Kyocera MITA і поставляє на вітчизняний ринок лазерні принтери, що носять ту ж назву. Таким чином, із суто поліграфічного ринку «Вета» змістилася до ринку високих технологій, адже і копіювальна техніка, і лазерні принтери, і ризографи — це цифрові системи друку, здатні працювати в комп’ютерних мережах, забезпечуючи друком як невеликі групи, так і великі колективи.
Сьогодні фірма налічує понад 100 висококваліфікованих фахівців, працюють її дочірні компанії в п’яти містах України, по всій країні створено потужну дилерська мережу. «Вета» — неодмінний учасник усіх найбільших профільних виставок, проведених як в Україні, так і за кордоном. От і на виставці EnterEx, що відкривається за кілька днів у Києві, будуть представлені новітні розробки Kyocera MITA, альтернативна ксерографічному методу копіювання техніка Oce, буде продемонстровано переваги трафаретного друку в поєднанні з цифровим засобом передачі інформації, що застосовується в ризографії. Фахівці фірми допоможуть відвідувачам підібрати техніку, що відповідає їхнім можливостям і запитам, а працівники сервісного центру — встановити її і навчити персонал.
Відвідуючи закордонні виставки, представники фірми знайомляться з останніми досягненнями в галузі, добираючи найперспективніші для вітчизняного ринку.
— Лідируючі позиції, — вважає Сергій Миколайович, — вдасться утримувати насамперед за рахунок запропонованого нами продукту. Перш ніж щось запропонувати, детально вивчаємо ринок, його тенденції. Приміром, ціни на техніку RISO вищі, аніж у конкурентів, але клієнти віддають перевагу їй. Те ж стосується і продукції Oce, але закладений у неї принципово новий метод друку, що гарантує якість, можна порівняти лише з офсетним, надійність (машини служать десять і більше років) і низька собівартість друку, в остаточному підсумку робить її вигідною. На жаль, до наших покупців усвідомлення такого поняття, як вартість утримання, приходить повільно, їх передусім цікавить ціна. Отож, якщо придбання лазерного принтера Kyocera обійдеться вам на 20 відсотків дорожче, то за три роки витрати на його утримання не перевищать вартості, тоді як утримання конкуруючої техніки втроє перевищить її ціну. Вітчизняні підприємці враховують такі обставини, бо розплачуються власними грошима. А от чиновники, котрі розпоряджаються бюджетними коштами, проводячи тендери на закупівлю великих партій техніки для держустанов, продовжують ставити в основу ціну, не враховуючи подальші витрати на її утримання.
Другою неодмінною умовою лідерства є те, що «Вета» пропонує техніку зі значним пакетом сервісних послуг — установка машини, навчання персоналу, гарантійне і післягарантійне обслуговування. І, нарешті, третє — це кваліфікація фахівців і створення для них таких умов, щоб не виникало бажання поміняти роботу. Адже кожного необхідно навчити, готових фахівців не випускає жоден вуз. Тому гарний працівник — головний капітал.
Свою розповідь про очолювану ним фірму «Вета» Сергій Ходаківський закінчив словами: «Маємо те, що маємо». Але в його вустах відома фраза прозвучала впевнено й оптимістично.