Схоже, 2005 рік пройде під знаком експансії російської «Альфа-Групп» на український телекомунікаційний ринок. Група й до цього була присутня на ньому: їй разом із норвезьким Telenor належать частки в «Київстарі» і «Голден телекомі». Однак наявність активів у двох компаніях вимагала штучного обмеження їхньої конкуренції, у результаті чого розвиток мобільного бізнесу «Голден телекому» виявився замороженим.
Сьогодні «Альфа-Групп» висловлює намір вивести на український ринок свій провідний російський стільниковий актив «Вымпелком». І здійснити прогноз «ДТ» більш ніж дворічної давнини (див. «ДТ» № 413 за 5 жовтня 2002 року) про перенесення на український ринок своєї конкурентної боротьби з російською «Системой» (котра через «МТС» володіє «Українським мобільним зв’язком»). Щоправда, на відміну від «Системы», котра приймала рішення про купівлю «УМЗ» самостійно, «Альфе» доведеться значною мірою коректувати свої наміри з позицією стратегічного партнера по російському (та й українському) бізнесу — Telenor.
Експансія
Як прогнозувало «ДТ» (№ 530 за 22 січня 2005 року), «Альфа» викупила частки засновників «Київстару», близьких до сім’ї екс-президента України Леоніда Кучми, і стала єдиним власником компанії «Сторм», котра, у свою чергу, володіє 43,49% акцій ЗАТ «Київстар». Витрати на купівлю «Сторма» оцінюються в 300—350 млн. дол. Це відповідає вартості всього «Київстару» у 800 млн. дол., або 110 дол. за абонента. Коли «МТС» купувала «УМЗ», вона заплатила 373,5 млн. дол. за приблизно 2 млн. абонентів, тобто близько 186 дол. за кожного.
Крім цього, з’явилася офіційна інформація ВАТ «Вымпелком» (32,9% голосуючих акцій належать «Альфа-телеком») про «попередні дії в напрямі можливого придбання ЗАТ «Українські Радіосистеми» (торгова марка WellCom)». Щоправда, компанія уточнила, що не укладала ніяких угод. До цього в пресі повідомлялося про підписаний договір опціону на купівлю «УРС», називалася навіть приблизна сума угоди в 160—170 млн. дол.
Оливи у вогонь підлило повідомлення Антимонопольного комітету України про те, що кіпрська компанія Sparotin Limited отримала дозвіл на купівлю кількох десятків компаній, які входять у групу «Оптима». Серед них — «Оптима телеком», низка невеличких регіональних телефонних компаній, оператори IP-телефонії, кілька великих і не дуже інтернет-провайдерів: «Ай-Пі-Телеком», «Алкар», «Діджитал дженерейшн» та інші. Експерти вважають, що ця нікому не відома фірма — посередник, який концентрує управління всіма цими невеликими компаніями перед продажем. Щоправда, неясно, з чийого боку: «Оптими» (щоб зручніше було продавати) чи «Альфы» (щоб зручніше купувати).
Можливо, це пов’язано з переговорами російського оператора фіксованого зв’язку та передачі даних Golden Telecom Inc. (29,9% акцій у власності «Альфа телеком») про купівлю української компанії «Оптима телеком», яка належить тій же групі компаній, що й «Українські Радіосистеми». Цікаво, що український «Голден телеком» володіє мережами мобільного зв’язку в Києві й Одесі, ліцензіями на частоти в діапазоні 1800 МГц і обслуговує близько 50 тис. мобільних абонентів. Приблизно стільки ж абонентів обслуговує «УРС» (ліцензія тільки на 900 МГц). Цей «непрофільний» актив «Голден телекому» давно «завис» у своєму розвитку через конфлікт інтересів акціонерів російського GTI, про котру трохи нижче. Доля мобільного бізнесу компанії також залежить від майбутньої угоди.
Серед російських активів «Альфы» — 25,1% акцій третього за ринковою часткою російського мобільного оператора, «Мегафона». Щоправда, за них позиваються з іншими акціонерами компанії. У їхньому числі — холдинг «Телекомінвест» (31,3%), котрий експерти вважають близьким до сім’ї російського президента (знайомо до болю) та міністра зв’язку РФ, а також шведсько-фінська корпорація Telia Sonera (35,6%). Остання опосредковано присутня й на українському ринку: вона володіє близько 37% турецького мобільного оператора Turkcell, котрий, у свою чергу, з допомогою компанії Euroasia, володіє 51% ТОВ «Астеліт» (торгова марка life:), мережа GSM1800), а також контрольним пакетом оператора стандарту DAMPS «Цифровий стільниковий зв’язок України» (торгова марка DCC).
З цього приводу минулого тижня з’явилися відразу два сенсаційні повідомлення. Перше — про укладання 25 березня угоди про купівлю Telia Sonera у турецької Cukurova Group 27% акцій оператора Turkcell за 3,1 млрд. дол., у результаті чого їй належатиме 64,3% турецької компанії. «Альфа» не забарилася відреагувати: турецька газета Hurriyet із посиланням на представника «Альфа-Телеком» Кирила Бабаєва повідомила, що російська група запропонувала за 27% акцій Turkcell ціну, котра перевищує 3,1 млрд. дол.
Щоправда, у самому Turkcell, за даними «Мобільного форуму», цю інформацію «не підтвердили і не спростували». Але підтвердили наявність домовленості з Telia Sonera, а також відсутність планів придбання активів в Україні (окрім існуючого проекту life:)). Таким чином, казати про серйозну експансію шведо-фіно-турків на український ринок поки що не доводиться. Однак перетинання їхніх інтересів із «Альфой» — у наявності, і воно може цілком зіграти свою роль на українському ринку в майбутньому. Особливо в контексті того, що деякі експерти не виключають продажу турками «Астеліту» й зазначають, що у разі реалізації всіх планів «Альфы» вона отримає частки в чотирьох із п’яти мобільних операторів України.
Партнери буцаються
Деякі розбіжності стратегічних партнерів по українському й російському телекомунікаційному ринку — «Альфы» і Telenor — не можна назвати відкритим конфліктом. Представники обох компаній не втомлюються заявляти, що задоволені співпрацею і мають великий досвід порозуміння. Однак якщо раніше Telenor був «старшим братом», стратегічним інвестором, то сьогодні «Альфа» має намір серйозно змагатися з ним за вплив на спільний бізнес.
Так, торік Telenor не дозволив «Альфе» консолідувати фінансові показники «Київстару», що істотно «опустило» її позиції на телекомунікаційному ринку порівняно з «Системой», котра враховує доходи «Українського мобільного зв’язку». Не було згоди серед акціонерів і в питанні про продаж мобільного бізнесу «Голден Телеком Україна». У лютому цього року «Вымпелком» у своїх матеріалах для комісії з цінних паперів США заявив про можливі розбіжності між акціонерами — «Альфой» і Telenor — щодо стратегії розвитку бізнесу в Україні. У Краснодарському краї слухається позов одного з міноритарних акціонерів «Вымпелкома» про зміни в статуті компанії. Відповідно до позову, стратегічні рішення повинні прийматися простою більшістю голосів у раді директорів, а не «кваліфікованою» (8 із 9). Якщо зміну буде прийнято (на початку квітня справу слухатимуть у касаційній інстанції), то три «альфівські» представники в раді директорів, а також два представники від міноритаріїв зможуть приймати рішення всупереч голосам чотирьох «теленорівських» членів ради.
Минулого тижня з’явилася інформація про те, що коли рада директорів «Вымпелкома» схвалить вихід компанії на український ринок, то Telenor може продати свій пакет акцій у ній. Але її було спростовано самими норвежцями. Щоправда, в тій же заяві представники компанії назвали «передчасними» і розмови про вихід «Вымпелкома» на український ринок.
Telenor не зацікавлений у злитті «Київстару» із «Вымпелкомом», оскільки в новій компанії у нього вже не було б контрольного пакета, і він не зміг би включати її фінансові показники у свою звітність. Однак «Альфе» теж потрібна можливість враховувати виручку й кількість абонентів українського підрозділу. Як акціонери вийдуть із цього клінчу — подивимося. Одне зрозуміло — це забере якийсь час.
Виходи
Купівля «Українських Радіосистем», на перший погляд, не врятує «Альфу». Оператор володіє порівняно обмеженим частотним ресурсом лише в діапазоні 900 МГц, обслуговує усього кілька десятків тисяч абонентів, 2003 року продемонстрував збиток 10,8 млн. дол., а його нинішні власники при продажу напевно включать у ціну більш як 100 млн. дол. вкладених торік у компанію інвестицій.
Приєднання «УРС» до «Київстару», звісно, додасть великій компанії трохи частотного ресурсу, однак платити кілька тисяч доларів за абонента (а саме стільки зажадають нинішні власники компанії) — забагато. Можна, звісно, казати про можливість реструктуризації «Голден Телеком Україна» і виділення з нього мобільного бізнесу (із передачею його «Київстару» чи іншій компанії), але влазити заради цього в ще один конфлікт із Telenor буде складно. Адже мобільний бізнес без усяких інвестицій у нього забезпечує більше половини доходів «Голден Телеком Україна», і вивести його зі складу компанії — значить, погіршити її показники.
Можна казати і про варіант «третього оператора». Якщо «Альфа» продасть Telenor свою частку в «Київстарі», а виручені 400—500 млн. дол. спрямує як серйозні інвестиції в «УРС» (особливо коли всю «Оптиму» буде придбано через «Голден телеком Україна»), то у неї з’явиться певний шанс посісти серйозні позиції на ринках і фіксованого, і мобільного зв’язку. Адже існують грамотні стратегії виведення на дуополізований ринок третього гравця. Існують певні очікування українських абонентів мобільного зв’язку, котрі не задовольняються існуючими великими операторами. Звісно, навряд чи третій оператор займе 50% ринку (як займають зараз і «Київстар», і «УМЗ»), однак лідером за абонентською базою він цілком може стати. А якщо «Альфе» вдасться отримати контроль над «Астелітом», то шанси «третього оператора» зростуть ще більше.
Говорилося і про можливість передачі Telenor свого пакета у «Вымпелкоме» в обмін на «альфівський» у «Київстарі». Тоді ніщо не заважало б російській компанії виходити на український ринок і конкурувати там із Telenor в особі «Київстару». Однак 43,49% у «Київстарі» приносять, грубо кажучи, 278 млн. дол. річного доходу, а 26,6% у «Вымпелкоме» — більш як півмільярда. Тому за теленорівський пакет у «Вымпелкоме» «Альфе» довелося б доплачувати. Називали навіть цифру — 1,2 млрд. дол. Для «Альфы» сума підйомна, інше річ, що Telenor навряд чи погодиться — він продовжує називати «Вымпелком» одним із найуспішніших проектів (як і «Київстар»). Та й «розлучатися» компанії начебто не збираються — радше з’ясовують, хто в хаті старший.
Що ж стосується експансії на український ринок Telia Sonera, то група не озвучувала чіткої позиції з цього приводу. Деякі експерти вважають, що купівля скандинавами Turkcell разом із усіма його активами в СНД перешкодить експансії в ці країни «Мегафону»: холдингу не буде сенсу розвивати конкуруючі компанії. З іншого боку, самій Telia Sonera ніщо не заважає продовжувати купувати регіональних операторів. Тож нові власники «Астеліту» цілком можуть знову звернути увагу на «Українські Радіосистеми», чиї власники вже не приховують наміру їх продати (нагадаємо, переговори про купівлю «Цифровим стільниковим зв’язком» «УРС» почалися відразу ж після встановлення «Оптимою» контролю над компанією на початку 2003 року, однак пізніше сторони не зійшлися в ціні).
«ДТ» уже зазначало, що «УРС» і «Астеліт» володіють взаємодоповнюючими одна одну ліцензіями на частоти, і купівля їх одним власником буде досить перспективною. І якщо «Альфа» налаштувалася на розвиток в Україні «третього оператора», то четвертий, особливо в особі Telia Sonera, конкуренти у боротьбі за «Мегафон», їй не потрібен. І вона може прикупити «Радіосистеми» (втім, не дуже дорого) саме з метою «не пущати».