Світовий досвід показує: в часи економічної кризи потрібно максимально посилювати національного виробника, який забезпечує робочі місця, зарплати і податкові надходження до бюджету. Намагання вичавити з бізнесу все й одразу, не переймаючись довгостроковою перспективою вітчизняної економіки, — це шлях, який у цивілізованому світі давно визнано хибним. Утім, саме до таких «авральних» дій дедалі частіше схиляються депутати проурядової більшості.
Ситуація навколо української тютюнової індустрії в цьому контексті є дуже показовою. Минулого тижня депутати ухвалили законопроект №4202, який передбачає різке збільшення тютюнового акцизу — відразу в 2,5—3 рази.
Один зі стабільних бюджетних донорів готується пережити ось уже четверту (!) за останні півтора року кардинальну зміну фіскальної політики з боку держави. За цей час податкове навантаження на сигарети, які становлять майже половину ринку, зросло майже в чотири рази.
І це при тому, що у грудні парламент ухвалив закон №797, де запропоновано виважений і довгостроковий (аж до 2011 р.) план підвищення акцизу. Згідно із законом ставки акцизу зросли з 1 лютого і мали ще цього року додатково зрости з 1 липня.
Однак ініціатори більш радикальних підходів у фіскальній політиці не заспокоїлися. Одні вже ділили додаткові 3,7 млрд. грн., які пообіцяли бюджету автори законопроекту №4202, інші вислужувалися, намагаючись отримати черговий грант в західних фондах.
Антитютюнові активісти посилаються на Європу — мовляв, там сигарети в кілька разів дорожчі. Але ж там і доходи населення в кілька разів вищі. Згідно із дослідженням GfK, Україна займає передостаннє місце серед країн Європи за купівельною спроможністю населення. І зараз через падіння доходів людей, через інфляцію ця спроможність буде лише падати. Тому підвищувати сьогодні акциз — це по суті намагатися переключити курців на нелегальну продукцію.
Експерти твердять: якщо навіть у перші кілька місяців новий законопроект і дасть певний додатковий дохід, у довгостроковій перспективі його ефект буде просто вбивчим: кілька тисяч втрачених робочих місць, різке зниження виробництва, а отже, й падіння надходжень всіх базових податків і зборів.
Замість легального виробництва матимемо контрабанду сигарет з країн близького зарубіжжя (насамперед Росії, Молдови), а також вітчизняний тіньовий сектор, який поки що виробляє сигарети для контрабанди, але після підвищення акцизу спрямує їх на внутрішній ринок.
На жаль, наявна статистика лише підтверджує ці сумні прогнози. Різке підвищення акцизів у вересні 2008 р. призвело вже в січні 2009-го до скорочення обсягів виробництва на 1,7 млрд. штук. З іншого боку, обсяг контрабандних сигарет, затриманих прикордонниками на українсько-російському кордоні при спробі їх нелегального ввезення в Україну, зріс порівняно з аналогічним періодом 2008 р. удвічі.
Коментарі
Сергій Терьохін, голова комітету ВР з питань податкової та митної політики:
— З 1 лютого цього року набув чинності закон про підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби, але з трирічним перехідним періодом. Там також прописано правила річної індексації. Мені важко сказати, чому з’явився законопроект №4202 і чому він потрапив у бюджетний комітет, а не в комітет з питань податкової та митної політики. Можливо тому, що в податковому комітеті він не мав перспектив проходження. Адже через запропоновані зміни ціни на тютюнові вироби в нас будуть у більш як 20 разів вищі, ніж у Молдові, і приблизно втричі вищі за російські. За таких умов провозити контрабанду з Росії і, тим паче з Молдови, стане дуже вигідно.
Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів України:
— Ми вже мали ситуацію, коли схід України був завалений сигаретами з російською акцизною маркою. Ми палили й платили акциз у бюджет іншої країни. Якщо велика різниця в ціні, то способів перекрити канали контрабанди немає. Поступове підняття акцизу — це правильне і допустиме рішення, але не можна переходити межу.
Коли я працював в уряді, ми все робили поступово. Можна йти на радикальні рішення й кардинально збільшувати акцизи, але за умови, що вони будуть скоординовані з Росією, Молдовою та іншими суміжними країнами.
Микола Азаров, екс-міністр фінансів України:
— Під час економічної кризи підняття акцизів — це найгірша економічна політика. Внаслідок цього матимемо не додаткові надходження до дохідної частини держбюджету, а навпаки — її втрати. Це також призведе до тінізації цілих секторів національної економіки.